This article analyzes the fate of archaeological findings obtained in research famous Ukrainian archaeologist Jaroslav Pasternak, especially during excavations in the princely capitals of Galicia, Zvenigorod, Terebovlia, Belz, Plisnesk. Scientists do not have time to properly organize and explore gathered during the excavation finds. Full reports on the excavations J. Pasternak been published (perhaps they are part of the collection at Harvard University, USA). The main beneficiaries of the findings of field expeditions J. Pasternak were Ukrainian National Museum in Lviv Museum of Taras Shevchenko Scientific Society. From the first museum J. Pasternak worked since 1913, he was director of another for 1929— 1939 biennium As a teacher of the Theological Academy in Lviv, some of their findings J. Pasternak also kept in the museum of the institution.
1940 most of the archaeological collections of J. Pasternak was in the collections of the Lviv History Museum. Due to large volumes of work with a lot of new replenishment on time were not taken into account, and as a result, lost to science. For example, only in 1942 was accounted most of the collection from the excavations of 1940 Plisnesk (including ceramics). For a bulk sample collection was usual inventory of archaeological finds. Thus, in the main book revenues fell primarily NTSh museum called individual findings — tools, ornaments, etc. Attention is drawn to the almost complete absence of pottery among then finds from excavations Krylos. The majority of the finds of excavations in Krylos J. Pasternak (1934— 1940 years) had been registered only in 1945. This is evident also in case of collections of other attractions Middle Ages studied J. Pasternak — Belz, Zvenigorod, multitude and others. The reason for this could be lack of funds to pay for the required number of workers. Big massive collection of artefacts may cumulatively recorded in the book supporting the museum NTSh. Objects from the collections of J. Pasternak’s 1944 hit list exported to Germany. Substantiated opinion on the important role of these materials in the initial stage of formation of the archaeological collections of major museums stock of the city.
1. Архів Львівського історичного музею. — Книга наказів по Львівському державному історичному музею. 1940 — 1941 рр. 2. Архів Львівського історичного музею. Інвентарна книга № 3. 1940 р. 3. Архів Львівського історичного музею. — Інвентарна книга № 4. 1948 р. — 126 с. 4. Архів Музею при Інституті народознавства НАН України. Інвентарні книги Музею НТШ. 5. Архів Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького. — Книга надходжень Національного музею у Львові 1932— 1940 років. 6. Бандрівський М.С. Роль греко-католицької церкви у підготовці та проведенні історико-археологічних досліджень пам’яток княжого Галича // Українські землі часів короля Данила Галицького: церква і держава. Статті і матеріали. — Львів: Логос, 2006. — С. 129–133. 7. Ляска Віталій, Мінейко Ольга, Вітвіцька Галина. Галицькі керамічні плитки з колекції Археoлогічного музею Львівського університету (матеріали до каталогу) // Археол. досл. Львів. ун-ту.— 2009. — Вип. 12. — С. 169–181. 8. Кошовий О. П. Галицькі керамічні плитки ХII—ХIII ст. (Генеза. Іконографія. Семантика). Автореф. дис... канд. мистецтвознавства. — Львів, 1997. — С. 15. 9. Пастернак Я. Нові археологічні набутки музею наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові за час від 1933–1936 // Записки НТШ. — Львів, 1937. — T. 154. — C. 241–268. 10. Пастернак Я. Старий Галич: Археологiчно-iсторичнi дослiди у 1850— 1943 рр. — Івано-Франківськ, 1998 (Кракiв; Львiв, 1944). — 345 с. 11. Пастернак Я. Літописний город Пліснеськ та проблема варягів у Галичині // Науковий збірник Українського вільного університету. — Вип. 5. — Мюнхен, 1948. — С. 138–148. 12. Пастернак Я. Археологія України. — Торонто, 1961. — 760 с. 13. Терський С. В. Золотий колт повернувся до Львова // Український шлях. — № 46 (129). — 21 листопада 1997 р. — С. 5. 14. Терський С. В. Археологічні матеріали з Белза у фондах львівського історичного музею з надходжень до 1940 року. Спроба каталогу // Белз та Белзька земля: наук. зб. — Вип. 1. Белз: Державний історико-культурний заповідник, 2004.— С. 24–27. 15. Терський С. В. Музейна справа та археологічні дослідження на теренах Галичини та Волині в роки Другої світової війни // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — № 541: Держава та армія. — 2005. — С. 39–48. 16. Терський С. В. Археологічні матеріали з Пліснеська у фондах Львівського історичного музею з надходжень 1940–1972 років. Аналіз колекції // Конференція "Ольжині читання«.— Пліснеськ, 10 жовтня 2005 року. — [Львів, 2006]. — С. 16–22. 17. Терський С. В. З історії експонування та виставок археологічних пам’яток Галицько-Волинської держави у Львівському історичному музеї // Наукові записки (Львівський історичний музей). — Вип. XI. — Львів, 2006. — С. 52–70. 18. Терський С. В. Колекціонери та колекції археологічних пам’яток у львівських музеях XIX–XX ст. // Zamojsko-Wolyńskie zeszyty muzealne. — Т. 4: «Минуле майбутньому» Роль польського і українського музейництва в збереженні і документуванні культурної спадщини пограниччя. Матеріали наукової конференції. — Zamość, 2006/2007. — С. 39–60. 19. Терський С. В. Археологічні матеріали з розкопок Галича у 2-й пол. ХІХ — 1-й пол. ХХ ст. у фондах львівських музеїв: проблема каталогізації // Наукові записки (Львівський історичний музей). — Вип. XII. — Львів, 2008. — С. 8–21. 20. Терский С. В. Археологические коллекции эпохи средневековья в Львовском историческом музее: проблемы формирования, реставрации, экспонирования и каталогизации // Музеология — музееведение в XXI веке: проблемы изучения и преподавания: Материалы Международной научной конференции. — СПб., 14 — 16 мая 2008 года. — СПб., 2009. — С. 232.—245. 21. Терський С. В. Археологічні матеріали з пам’яток княжої доби на Західному Поділлі у фондах Львівського історичного музею // Наукові записки (Львівський історичний музей). — Вип. 15. — Львів, 2012. — С. 42–62. 23. Терський С. В. Реформування музеїв Галичини на початку Другої світової війни // Військово-науковий вісник. — Вип. 19. — Львів: АСВ, 2013. — С. 144–155. 24. Ткачук Т.М., Тимус К. Л. Галицькі керамічні плитки із рельєфними зображеннями та гончарні клейма (з фондів Історичного музею у с. Крилос Національного заповідника «Давній Галич» у м. Галич). — Галич, 1997. — 59 с. 25. Pasternak J. Die ersten altungarischen Grabfunde nördlich der Karpaten // Archeologia Hungarica. — 1937. — Bd. 21. — S. 1–7. 26. Petehyrycz W., Ters’kyj S. Materiały z wczesnośredniowiecznego cmentarzyska we wsi Walawa koło Przemyśla // Rocznik Przemyski. — T. 23. — 1997. — Z. 5. Archeologia. — S. 107–118.