У працях дослідників “Руська Правда” постає як нормативно-правовий
акт або навіть звод законів. Існують думки про “Руську Правду” як про звод
звичаїв або зведення судових прецедентів. Розкрито питання про правову природу
першого кодексу українського права та інституалізацію юридичної аргументації.
Проаналізовано та узагальнено матеріали, присвячені перекриттю храмів київської та чернігівської школи ХІ–ХІІ ст. у контексті еволюції закомарного храму. Виявлено п’ять варіантів конструктивного вирішення та компонування перекриттів компартиментів між раменами просторового хреста і відповідних цим варіантам різновидів завершень фасадів. Висунуто гіпотезу про заключний етап розвитку закомарного храму, у якому могли застосовувати хрестові склепіння, які найбільше відповідають естетичній моделі такого типу храму.