COMPARISON OF CREATIVITY OF THE WORLD FAMOUS ARCHITECT AND SCENOGRAPHIST F. KIESLER AND SCENOGRAPHIST AND ARCHITECT E. LYSYK

Abstract: Кінець ХІХ і ХХ-те століття серед усього іншого в архітектурі, дизайні, сценографії ознаменувались унікальною творчістю двох величних митців - Ф. Кізлера, що народився 22 вересня 1890 року в Чернівцях і Є. Лисика, що народився 21 вересня 1930 року в с. Шнирів під Бродами. Їх народження, життя, творча спадщина показала і довела, що епоха Великих митців театру універсального типу, що синтезували в собі архітекторів, живописців, скульпторів, декораторів, лідером серед яких був К. Ф. Шинкель, на них не закінчилася. І Кізлер і Лисик показали, що така творчість не тільки не закінчилася, а завдяки їх діяльності відродилася, розвинулася і набула їх персональних рис. Розпочавши свій мистецький шлях у театрі зі спіралеподібних, просторових, збірно-розбірних сцен, «нескінченних» і «безмежних» сфероподібних театрів, Ф. Кізлер запроектував і здійснив ряд сценографічних рішень вистав «Рур» Карела Чапека, «В саду у паші» в Метрополітан опера, Нью-Йорк, «Нема виходу», «Історія солдата», в яких застосував механічні пристрої для сценографічних рішень , ліфти в просторі сцени, ідеї «пластизації», фонтани. Пізніше Ф. Кізлер висунув ідею театру- комплексу, в якому окрім залів і сцен, мали б бути кінотеатри, телестудії, радіостанції, видавництва, студії звукозапису, виставкові приміщення.

Художник-сценограф Є. Лисик створивши близько 85 оперно-балетних драматичних, кіноконцертних вистав, таких як «Спартак», «Війна і мир», «Ромео і Джульєта», «Лускунчик», «Створення світу» і ін.. у 8 країнах світу, сценографії яких творив за законами архітектури, прийшов до ідей, близьких ідеям Ф. Кізлера. Одну з яких він мріяв реалізувати в запропонованій ним театральній і культурно-просвітницькій споруді, призначення якої - накопичувати, зберігати, реставрувати і демонструвати монументальні твори сценографічного театрального мистецтва, а також виконувати функцію музею, виставки, театральної студії, тощо.