Метод виділення поверхнево-активного комплексу штаму pseudomonas aeruginosa jrv-l

Received: April 03, 2017
Revised: April 03, 2017
Authors: 
Д. О. Ляскун, О. М. Шульга, Г. Г. Мідяна, Н. Л. Заярнюк, Р. І. Вільданова

Відділення фізико-хімії горючих копалин
Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка
НАН України
Національний університет “Львівська політехніка”,
кафедра технології біологічно активних сполук, фармації та біотехнології

Для підвищення ефективності осадження рамноліпідного комплексу (РК) з
супернатанту культуральної рідини (СКР) штаму P. aeruginosa JRV-L застосовували
комплексний підхід: бактерії культивували на поживному середовищі з додаванням
алюмокалієвих галунів (АГ) та без них, продукт виділяли при різних температурах
(20–100 °С) і рН середовища (2,0–4,0). Встановлено, що нагрівання до 90–100 °С та
підкислення до рН 2,0 СКР штаму P. aeruginosa JRV-L сприяє повнішому осадженню
РК, а також, що склад РК, одержаного з СКР без додавання АГ, не змінюється:
співвідношення рамноліпід:полісахарид (Р:П) є сталим (4:1). Внесення АГ збільшує
вихід на 5–21%, але змінює співвідношення Р:П до 3:1. To improve of the efficiency of precipitation of the rhamnolipid complex (RC) from
culture liquid supernatant (CLS) of the strain P. aeruginosa JRV-L an integrated approach
was used: bacteria were cultivated in a nutrient medium with the addition of alum and without
it, and the product was isolated at different temperatures (20–100 °C) and pH (2,0–4,0). It was
established that CLS heating to 90–100 °C and acidification to pH 2.0 enhances the
precipitation of RC. It was estimated that the composition of RC, obtained from the SCL
without alum adding, does not change – the ramnolipid:polysaccharide (R:P) ratio remains
constant (4:1). Also it was founded that the addition of alum promotes the synthesis of RC at 5-
21%. However, the R:P ratio in the complex was changed to 3:1.

1. Desai J. D., Banat I. M. Microbial production of surfactants and their commercial potential //
Microbiology and Molecular Biology Reviews. – 1997. – Vol. 61, No. 1. – P. 47–64. 2. Banat I. M.,
Makkar R. S., Cameotra S. S. Potential commercial applications of microbial surfactants // Appl.
Microbiol. Biotechnol. – 2000. – Vol. 53. – P. 495–508. 3. Sim L., Ward O. P., Li Zy. Production and
characterization of a biosurfactant isolated from Pseudomonas aeruginosa UW-1 // J. Ind. Microbiol.
Biotechnol. – 1997. – Vol. 19. – P. 232–238. 4. Wagner F. Strategies for biosurfactant production // Fat.
Sci. Technol. – 1987. – P. 586–591. 5. Abalos A., Pinazo A., Infante M. R. et al. Physicochemical and
antimicrobial properties of new rhamnolipid produced by Pseudomonas aeruginosa AT10 from soybean
oil refinery wastes // Langmuir. – 2001. – Vol. 17, No. 5. – P. 1367–1371. 6. Finnerty, W.R., Biosurfactants
in environmental biotechnology. Current Opinion in Biotechnology 1994. 5, 291–295. 7.Gutnick D. L.,
Minas W. Perspectives on microbial surfactants // Biochemical Society Transactions. – 1987. – Vol. 15. –
P. 22S–35S. 8. Запольский А. К. Коагулянты и флокуллиты в процессах очистки воды: Свойства.
Получение. Применение / Запольский А. К., Баран А. А. – П.: Химия, 1987. – 208 с. 9. Шульга О. М.,
Пристай М. В., Карпенко І. В., Щеглова Н. С. , Вільданова Р. І. Вплив алюмокалієвих галунів на синтез
мікробних поверхнево-активних сполук. Мікробіологія і біотехнологія. 2014. – № 1. – С. 85–93.
10. Sutherland I. W. Biofilm exopolysaccharides: a strong and sticky framework // Microbiology. – 2001. –
Vol. 147. – P. 3–9. 11. M. DuBois, K. A. Gilles, J. K. Hamilton, P. A. Rebers, F. Smith. Colorimetric
Method for Determination of Sugars and Related Substances // Anal. Chem., 1956, 28 (3), P. 350–356.
12. Абрамзон А. А., Зайченко Л. П., Райнгольд С. И. Поверхностно-активные вещества. Синтез,
анализ, свойства, применение. – Л.: Химия, 1987. – 200 с. 13. Ando S., Saito M. Chromatography lipid,
biomedical research and chemical diagnostic. – Elsevier.: Amsterdames, 1987. – P. 266–310.
14. Лакин А. Н. Курс вариационной статистики. / А. Н. Лакин. – К.: Вища шк., 1990. – 116 с.
15. Запольский А.К., Баран А. А. Коагулянты и флокулянты в процессах очистки воды. – Л.: Химия,
1987. – 208 с. 16. Драгинский В. Л. Коагуляция в технологии очистки природных вод / В. Л. Драгин-
ский, Л. П. Алексеева, С. В. Гетманцев. – М., 2005. – 576 с. 17. Драгинский В. Л. Особенности
применения коагулянтов для очистки природных цветных вод / В. Л. Драгинский, Л. П. Алексеева //
Водоснабжение и санитарная техника. – 2008. – № 1. – С. 9–15. 18. Стерман Л. С.,
Покровский В. Н. Физические и химические методы обработки воды на ТЭС / под ред.
Н. Н. Сошникова. – М.: Энергоатомиздат, 1991. – С. 37–53. – 328 с.