Рецензія на монографію Кунанець Н.Е. Бібліотечна справа на західноукраїнських землях (ХІІІ ст. — 1939 р.): консолідований інформаційний ресурс: — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2011. — 376 с.
оценту кафедри інформаційних систем та мереж Національного університету «Львівська політехніка» Наталії Кунанець у монографії «Бібліотечна справа на західноукраїнських землях (ХІІІ ст. — 1939 р.): консолідований інформаційний ресурс» вдалося вперше системно проаналізувати розрізнені відомості про розвиток та функціонування таких важливих соціальних інститутів, як бібліотеки, що діяли з кінця ХІІІ ст. — до 1939 року у західноукраїнському регіоні, їх вплив на еволюцію культурної, наукової, педагогічної та освітньої галузей.
Автор розглянула комплекс проблем, пов’язаних з виконанням бібліотеками функції своєрідних інформаційних центрів у системі соціальних комунікацій, забезпечення ними необхідного інформаційного супроводу суспільних перетворень. Поступове зростання потоку генерованої людством інформації ускладнювало завдання, які ставилися перед бібліотеками, що завжди були важливими учасниками системи соціальних комунікацій і забезпечували взаємозв’язки у соціумі.
У монографії Н.Е. Кунанець «Бібліотечна справа на західноукраїнських землях (ХІІІ ст. — 1939 р.): консолідований інформаційний ресурс» на основі соціально комунікаційного підходу розглянуто особливості функціонування різних видів бібліотек, які мали певне соціально-функціональне призначення у системі соціальних комунікацій.
Н.Е. Кунанець здійснила поглиблене теоретичне узагальнення діяльності бібліотек, що діяли у західноукраїнському регіоні в контексті суспільного розвитку, вітчизняного наукового поступу, формування національних ціннісних орієнтирів, патріотичного виховання нових поколінь. У монографії розглянуто стан професійного рівня бібліотечних працівників у досліджуваний історичний період, організацію підготовки фахівців для бібліотек різних рівнів.
Дослідниці вдалося, ґрунтуючись на якісно сформованих консолідованих інформаційних ресурсах, провести комплексне наукове дослідження, виробивши чітку парадигму у проведенні розвідок, яка опирається на традиційних методах, сучасному соціальнокомунікаційному підході та
розширеному спектрі методів та методологічних принципів, запозичених у різних галузей знань, зокрема інформаційних технологій. Вона створила практичний інструментарій, який сприяв якіснішому аналізу історичного розвитку книгозбірень, з прив’язкою до соціоумов, у яких вони діяли, соціальних комунікацій, учасниками яких вони виступали.