Термінологія “загальновизнана” чи “суржикова”, “забута” чи “українська” (порівняльний аналіз термінів з нормативних документів і словників)

2000;
: сс. 31–39
1
Національний університет "Львівська політехніка"
2
Національний університет "Львівська політехніка"

Теперішню нормативну термінологію зафіксовано у 600-х термінологічних стандартах України (ДСТУ) і застосовано в багатьох інших нормативних документах. Для аналізу взято сумнівні щодо правильності терміни з обсяжного нармативного документа Держстандарту України – Класифікатора професій [КП], який охоплює основні терміни усіх галузей науки й техніки.

Маємо ще загальновизнану термінологію зі словників АН УРСР. Редакції видавництв сприймають цю термінологію як нормативну для себе та наполегливо рекомендують її вживати авторам підручників та укладачам словників. Але нормативні й загальновизнані терміни не завжди збігаються. Наприклад, у [КП] не найдеш терміна-суржика установка - його всюди заміняє устава. Це наслідок наполегливої праці українських термінологів, передусім з Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології та УкрНДІССІ Держстандарту України.

Сучасні словники видавництва НАН України за концепцією не відрізняються від словників АН УРСР. Так, в “Орфографічний словник” НАНУ 1994 р. [О.2] порівняно з аналогічним словником АН УРСР 1975р. [О.1] уведено деякі нові терміни як принтерксерокссосисочна (які не скрашують мову), додано довкілля, вилучено злучка тощо. Обмежилися незначними змінами, які засадничо зберегли сформовану загальновизнану термінологію. Не відрізняються від академічних й численні інші загальні й фахові словники, укладені на базі фонду української мови АН УРСР. Всю цю обсяжну загальновизнану термінологію в нашому дослідженні представляють два академічні російсько-українські словники [Р.1,Р.2]. За впливом на сьогоднішнього пересічного користувача між ними істотної різниці нема, бо однаково, чи подано “насос – насос” [Р.1], чи “насос - насос; уст. смок; (помпа) помпа” [Р.2] - рекомендовано вживати й вживають лише насос. Але з огляду на відродження української мови словник [Р.2], який "…укладався за часів хрущовської відлиги, а видавався на початку брежнєвського застою…" і стереотипно перевидавався тричі до 1988р., попри "нерішучість укладачів", треба вважати порівняно позитивним [По]. Признання недоліків академічних словників працівником Інституту української мови НАН України уперше прозвучало лише 12.03.2000р. в радіожурналі "Слово". Зокрема, позначки розм., рідкообл. тощо при деяких термінах (рура, рурка, слухавка, муштарда й ін.) врешті визнано недоречними.

Так звану забуту сьогодні термінологію впорядковано й розроблено до 1932-го року у Харкові, в Інституті української наукової мови (ІУНМ) ВУАН. За десять років тут виконано грандіозну фахову працю й видано близько 30-и словників з різних галузей науки й техніки. На жаль, вони практично недоступні, бо їх не перевидано. Терміни до цих словників добиралися зі слів живої української мови, зафіксованих, зокрема, у великих словниках Уманця [Ум,1893-1899], Грінченка [Гр,1907-1910], Іваницького [Ів,1918] та ін. Як основні джерела забутої термінології нами взято 4 термінологічні словники ІУНМ [Г,Е,П,Т] та загальні словники [Ум,Гр,Ів,Те,Го,Пі].

Проаналізовано також 8 сучасних термінологічних словників, які до певної міри виносять забуту термінологію з небуття й не вкладаються в жорсткі рамки загальновизнаної. Це 2 словники київські [Мо,Як], 3 харківські [Гі] і 3 львівські [Га,Зе,Пе].

У вислідах аналізу російські терміни й позначки подано грубим курсивом, українські - прямим (переважні - грубим прямим), а суржикові - звичайним курсивом. Після українського терміна в дужках подано перелік словників, які містять цей термін. У переліку словників забуті відділено скісною рискою від сучасних, а термінологічні з-посеред забутих позначено грубим шрифтом (їхні дані враховуються подвійно). Деколи замість коми між позначками словників вжито знак "+" для зручності подання спільної підрядкової позначки. Підрядкова цифра при позначці словника показує місце, яке займає термін серед термінів-синонімів.

Для кожної професії у вислідах аналізу подано її номер з [КП], український термін-назву зі забутих словників і безпосередньо за ним у дужках - наявний суржиковий термін.

1. Для кожного російського терміна з цієї групи вислідів аналізу [Р] подає для української мови буквально такий самий термін-суржик, якого в інших аналізованих словниках (окрім [О,У]) нема.

болванка – надібок (Т,Гр/Пе,Як), надибок (Мо), бовванець (Як); (литво) виливанець (Т/Пе,Мо), виливок (Гр/Зе,Мо), гентина (Гр/Пе), відливок (Зе), заготов (Пе), чушка (Зе), болванка (Ртех); 8159 вiдливальник натрiйових надібків (болванок)

броня – панцер (Г,Е,П,Т,Го,Гр,Те/Як,Р2), панцир (Ів,Ум/Зе,Як,Р3), броня (Р1_защитная обшивка); 8211 панцерувальник (бронювальник) кабелiв; 8211 панцеробмотувальник (бронеобмотувальник) проводiв; 8290 виробник ... панцероспiралей (бронеспiралей)

брынза – бриндза (Го,Гр/), бриндзя (Гр/), бринза (Р); 8272 бриндзар (бринзороб)

бур – свердло (Т,Г,П/), сверло (Г/), свердло (Пе), свідер (Г,Ів,Ум/Пе), свердел (Г,Ів,Ум/), штир (Г,Ум,Ів/), щуп (Пе), бор (Зе), вертун (Зе), вертух (Зе), вертень (Зе), свердлильник (Зе), бур (Ртех); бурить – свердлити (Т,П/Як), свердлити (Ум,Ів/), вертіти (свердлом) (Ум,Ів/), сверлити (Те/), свердлувати (Як), борувати (Зе), бурити (Ртех); бурильщик – свердляр (П,Зе), свердлiй (Т/), вертник (Зе), борувальник (Зе), вертільник (Зе), бурильник (Ртех); 1222 майстер буровий – майстер-свердляр; 1222 майстер зі (iз) складних робiт у готуваннi (бурiннi) свердловин; 1222 начальник свердлярної (бурової) устави; 2147 iнженер з бурiння – iнженер-свердловинник; 2147 iнженер зі свердловинно-висадних (з буровибухових) робiт; 7221 коваль-свердлозаправник (бурозаправник); 7233 слюсар з обслуговування свердлярних устав (бурових); 8113 свердляр мореплавного свердлильного агрегата (бурильник плавучого бурильного агрегата в морi); 8332 машинiст автоямосвердла (автоямобура); 9311 готувач свердлильного (бурового) розчину

взвод – чота (Го/Як), взвод (Рвоен); взводный – чотовий (Як), взводний (Рвоен); звідний (Тсудох); 1222 чотар (командир взводу)

вышка – вежа (Т,Го/Пе,Зе,Як), вежка (Т/Пе), вертільниця (Зебур), вишка (Р); 7233 вежомонтажник (вишкомонтажник)

висмут – бісмут (Т,П/Пе,Га,Зе), вісмут (Р); 8122 топник порошкового стопу та бісмуту (плавильник шоопсплаву та вiсмуту)

вожатый, водильщик – поводир (Ум,Ів,Гр,Го/Як), поводар (Ум,Ів,Гр,Го/А), поводатар (Ум,Ів,Гр2,Го/), повожатий (Ум,Ів,Гр,Го/), проводар (Гр,Го/), проводир (Гр,Го/), проводатар (Го/), вожатий (Р); 5169 поводар (провiдник [вожатий]) службових собак

копёр – капар (Т/Пе), капар (Гр/), довбня (Пестр), втовкач (Зе), набивач (Зе), копер (Ртех); 8332 капарник (копрiвник); 8332 машинiст вiброзанурювача безкапарного (безкопрового)

лётчик – летун (Пе,Як,Га,Зе), літун (Т/Як), пілот (Як,Р2), льотчик (Р1); лётный – летний (Пе), літний (Т,П/Як,Р1), льотний (Р2); полёт, лёт – лет (Гр,Го,Ів/Як,Пе,Упоэзпоэз), літ (Т,П,Гр,Го,Ум,Ів/Як,У,Р), льот (Ум1,Ів1), політ (Р1); 1226 начальник летновипробувального (льотно-випробувального)центру; 2359 iнструктор-летун-методист (iнструктор-льотчик-методист); 3143 наставник-летун летного (наставник-пiлот льотного) загону; 3143 командир вертолета [гелікоптера] (вертольота); 3144 лиспетчер з перелетів (перельотiв); 3152 iнспектор-летун (iнспектор-пiлот) з безпеки летiв(польотiв)

лицевать (облицовывать) – личкувати (Т,Гр,Го/Пе), лицювати (Р); 7132 личкувальник (лицювальник) синтетичними матерiалами; 8131 ливар обличкувальних (ливарник облицювальних) плиток

мишура – шумиха (Т,Ум,Го/Пе,Р4_сус.золото), сухозлiтка (Гр,Ум,Го/Р1), позлiтка (Го/Пе), сухозлот(н)иця (Гр,Ум/Р3), мiшура (Р3); 8211 виробник шумихової (мiшурної) нитки

мореходный – мореплавний (Т/Як,Руст), морехiдний (Р); мореход – мореплавець (Т,Го/), мореходець (Руст); мореходство – мореплавство (Ум,Го/Пе,Руст); 1210 начальник мореплавної (морехiдної) школи

мышьяк – арсен (П,Г/Зе,Га,Гі,Як); аршеник (Г/), аршинник (Ум,Гр,Го/Пе,Га), мишак (Ум,Гр/Га,Як), миш'як (Р); 8154 апаратник виробництва арсенистих (миш'яковистих) солей; 9311 вивантажувач арсену (миш'яку)

обмазка – обмащення (Ів/Га,Зе2,Пе22_действие), обмазання (Ів/Зе1,Пе11_действие), (вещество) обмазка (Р); 8151 готувач обмащення (обмазки)

паровоз – паротяг (Т,Го/Пе,Як,Зе), паровiз (Ум,Ів,Го,Те/Як,Зе), парова машина (Ум,Ів/), льокомотива (Зе), паровоз (Р); 8311 паливник паротягiв (кочегар паровозiв) у депо

посадка – (процес) саджання (Ум,Те/Пе,Як,Мо), сiдання (Т/Пе), садіння (Пе), приземлення (Пе), саження (Ів/), посадження (Як), посадка (Р); 3144 диспетчер диспетчерського пункту саджання (посадки)

рулонруло – сувій (Т,Гр,Го,Ів,Ум/Пе), звиток (Зе), звій (Зе), рульон (Зе3), рулон (Р), папуша (Умтютюну/); 7131 покрiвельник сувійних (рулонних) покрiвель ...; 8122 перевивальник сувоїв (перемотувальник рулонiв); 8229 навивальник сувоїв (намотувальник рулонiв)

руль, кормило – стерно (Т,Е,Гр,Те,Ум,Ів,Го/Пе,Р3), керма (Гр,Го,Ів/Руст), кермо (Пе,Зе,Р1), кормило (Ум,Ів/), правило (Т,П,Гр,Ум,Ів/Пе,Руст), трепло (Ум+Івплоту/), демено (Ів/), руль (Р2); 3144 лиспетчер з кермування (рулювання)

рыбовод – рибовод(Рспец); рыбоводство – рибництво (П/Пе), рибництво (Рспец); 1221 завiдувач пiдсобного рибницького (рибоводного) господарства; 2211 рибник (рибовод) (професiонал); 8163 машинiст рибопiдойми (рибопiдйомника)

снаряд – прилад (Т,Ів,Го/Пе,Зе,Р2_спорт3_уст), приладдя (Ів/Зе,Р5), пристрій (Ів,Пе,Зе,Р4_уст), знаряддя (Ум/Пе), наряддя (Те,Ів/), струмент (Ум/), ладунок (Ів/Пе), лаштунок (Т,Е/), риштунок (Ум,Ів/), справа (Ум,Ів/Р6_уст), справилля (Ум,Ів/), гарматень (Т/); посуд (Те/); начиння (Ів/), спорядження (Зе), гарнітура (Зе), снаряд (Р1_воен,тех); 1223 командир земзнаряддя (земснаряда) [дноочищувального знаряддя (снаряда)]; 8340 оператор спецiальних пристроїв земзнаряддя (земснарядiв)

сосиска – (фр. saucess – ковбаска) ковбаска (Ум,Ів), ковбасочкасосиска (Р); 8271 оператор автоматичної лiнiї виробництва ковбасо(чо)к (сосисок)

состав (поезда) – валка (Т,Го/Пе), потяг (Го/Пе), поїзд (Го/Зе,Р2_ж.д), ешелон (Зе,Р3_ж.д), состав (Р1_ж.д); 8311 машинiст спецпотягу [спецвалки(спецсостава) для транспортування рейкових батогiв

стан – верстат (Т,Умткац,Го,Гр/Пе), варстат (Го,Гр/), верстак (Умток/), верстатка (Ум/), стелюга (Умбонд), точило (Ум/), бительня (Умконопли), кросна (Грткац/), козли (Умпильн/), кобильниця (Ум/), стан (Р); 7212 електрозварник труб на верстаті (станi); 8122 машинiст повідного (ведучого) мотора вальцювального верстата (прокатного стана); 8212 оператор верстата (стана) з вальцювання (прокатки) гiпсобетонних панелей

топка – паливня (Т/Га,Зе), паливня (Пе), палівня (Пе), пальня (Як), паливник (Як), паленище (Га,Зе), піч (Ум,Ів/), пічка (Гр/), груб(к)а (Ум,Ів/), топінка (Гр/), топка (Р); 8131 чистильник димоходiв, лежакiв та паливень (топок)

чеканить – карбувати (Т,Ум,Ів,Го/Пе,Зе,Як,Р1), вибивати (Ум,Те,Ів/Як), бити (Ів/Як); викарбовувати (Грдер,Го/), різьбити (Го/), вирізьблювати (Го/), вирізувати (Грдер/), чеканити (Р2_мет); чеканщик – карбівник (Т/), карбівничий (Го/), карбувальник (Р1_монет), чеканник (Р2_тех); 7214 карбівник(чеканник)

швейник – кравець (Т,Го/), швач (Го/Пе), швейник (Р); швейный – швацький (Ум,Ів,Гр,Го/Пе,Як,Р2_для шитья), кравецький (Т,Ум,Ів,Го/Зе), швейний (Р1); 743 робітники-текстильники та кравці (швейники)

2. Термін-суржик з [Р] повторено у деяких сучасних словниках з-поміж проаналізованих. У цьому нема нічого дивного, це звичайна ситуація в усіх без винятку словниках. Крім суб'єктивного погляду укладача, існують ще об'єктивні обставини, за яких він не взмозі подати матеріял інакше.

выпрямитель – випростувач (Т,Е/Пе,Мо,Гі,Га,Зе,Як), простун (Зе), вирівнювач (Мо), випрямляч (Мо,Га,Зе,Рэл), випрямник (Мо,Зе); 7242 формувальник ртутних випростувачiв (випрямлячiв)

глазурь – полива (Т,П,Е,Ум,Ів,Гр,Го,Те/Пе,Га,Зе,Рпосуда), поливо (Ум,Ів), побілка (Т), покіст (Ум,Ів), ґлянсовання (Ка), скливо (Зе), емаль (Зе), глейт (Зе), глазура (Га), ґлязура (Зе), глазур (Р); глазурить, глазировать – поливати (Ум,Ів,Гр,Рпосуда), поливувати (П), глазурувати (Р); 8139 готувач ангобу та поливи (глазурi); 8274 поливальник (глазурувальник); 9322 виробник поливаних (глазурованих) фруктiв

ион – йон (Т,П,Е/Пе,Га,Зе,Як), іон (Гі,Рфиз); 8153 оператор йонообмiну (iонообмiну); 8276 оператор йонiтової (iонiтової) устави

котушка – навій (Т,Го,Гр/Пе,У); цiвка (Е,Ум,Ів,Те,Го,Гр/У), шпуля (Е,П,Гр/У), шпулька (П,Го/), мiтниця (Е,Ум,Ів,Те/); котушка (Гi,Р), покотьолце (Е/), кружець (Е/), моташка (Е/), коток (Рнитки); 7242 навійник (намотувальник котушок); 9322 припасовувач навоїв (пiдганяльник котушок)

лебёдка – катеринка (Т,Гр/Пе,Як), лебiдка (Пе1,Гі,Р), корба (Пе,Як), коловорот (Го/Зе), мотовил(н)о (Зе,Го2), тягло (Зе), витягач (Зе), крут (Зе), пiдносина (Зе), двигарник (Зе), закрутник (Зе), вiнда (Зе), лiфт (Зе); гаспел (Пе); 8333 катеринник (лебiдник); 8333 машинiст електрокатеринки(електролебiдки);

масло – олива (Т,Гр/Пе,Зе,Як), мастило (Т,Гр/Пе,Як,Реще), (коров'яче) масло (Т,Гр,Го/Пе,Зе,Як); лiй (Гр,Го/Зе), олія (Гр,Го/Зе,Як,Р), масло (Гі,Р); 8151 оператор водооливні (водомаслостанцiї); 8153 регенератор відпрацьованої оливи (вiдпрацьованого масла)

мастика – мастиво (Т,Е/Зе,Пе), живиця (Ум,Ів/Зе), смола (Ум,Ів/), кит (Ум,Ів/), замазка (Ум,Ів/), мастикс (Зе), мастика (Га,Р); 8152 варник ... мастив (мастик)

насос – смок (Т,П,Е,Ум,Ів,Гр/Пе2,Га2,Зе22_уст), смоковик (Ум,Ів/), помпа (Те,Ів,Гр,Го/Пе1,Га1,Зе13), водотяг (Те,Ум,Ів/Га), насос (Га3,Гі,Р1); насосный – помповий (Ум,Ів/Р3), смоковий (Ум,Ів/Р2), водотяговий (Ум,Ів/), насосний (Р1); дымосос – димовисмоктувач (Гі); сосун, землесос – смоктун (Т/Пе); 8111 машинiст землесмоковні (землесосної устави); 8113 машинiст помпівні (насосної станцiї) з нагнітання (накачування) робочого агенту в пласт; 8131 оператор вакуумприсисних [вакуумприсмоктних(вакуумприсосних) механiзмiв та приладiв; 8151 машинiст розчинопомпи (розчинонасоса); 8159 скруберник-помпувальник (скруберник-насосник); 8162 машинiст пилових смоків (насосiв); 8162 моторист багерної [шламової] помпівні [смоківні(насосної); 8212 машинiст лаконасисної [лаконасмоктної(лаконасосної) машини; 8212 машинiст гвинтових помп (насосiв); 8332 машинiст автобетонопомпи (автобетононасоса); 8332 машинiст бетонопомпівні (бетононасосної устави); 9322 верстатник клеєнасисного (клеєнасосного) верстата

олово – цина (Т,Гр,Го,Ів/Га,Зе,Пе,Мо,Як), ціна (Ум,Ів,Те/), цінь (Ум,Ів/), оливо (Ум,Гр,Го/), станiй (Га,Зе), цинк (Гр/), станум (Мо), олово (Мо3,Р); 8223 електролiзник зі (iз) знiмання цини з бляхи (олова з жерстi)

передавать – (на вiдстань) пересилати (Т,Е/Пе,Гi,Як), трансмiтувати (Зе), передавати (Гi,Р); 1226 начальник радiотелевiзiйної пересилальної (передавальної) станцiї; 7241 електромонтер з ремонту надземних лiнiй електропересилання (повiтряних лiнiй електропередачi)

плавить – топити (Т,П,Ум,Гр,Го,Те,Ів/Га,Мо,Зе,Пе,Р2), розтопляти (Ум,Гр,Ів/), розтоплювати (Го/Мо), перетопляти (Га,Зе), плавити (Мо21), розплавляти (Мо4); плавкий – топкий (Т,Е/Мо,Пе), топкий (Зе), топний (Зе), розтопистий (Ум), розтопний (Мо), розплавний (Мо2), плавкий (Мо4мет); 1237.1 головний сталетопник (сталеплавильник); 7211 формувальник з витоплюваних (виплавлюваних) моделей; 7212 електровiбронатоплювач (електровiбронаплавлювач); 7212 зварник виробiв з важкотопких (тугоплавких) металiв; 8121 сталевар устави електрошлакового перетопу (переплаву); 8121 бригадир шихтового двору у сталетопильному (сталеплавильному) та феростопному (феросплавному) виробництвах; 8121 готувач сполук до розливання стоплень(плавок); 8121 машинiст-транспортувальник (транспортерувальник) гарячого металу (рудо- та металотопильнi (металоплавильнi) печi); 8122 топник електроннопроменевого топлення (плавильник електронно-променевої плавки); 8122 топник феростопiв (плавильник феросплавiв); 8122 оброблювач твердостопних (твердосплавних) виробiв; 8223 натопник (наплавник) пластмаси; 8232 апаратник о(б)топлення (оплавлення); 8232 о(б)топлювач (оплавлювач) виробiв; 9322 готувач сумiшi топленого (плавленого) сиру

рассол – ропа (Т,П,Гр/Пе,Зе,Га,Р3), розсіл (Зе3,Га11), сировиця (Зе), солянка (Гр/Га,Зе), росіл (Гр,Га,Го/Зе,Рредко); 8154 реакторник хiмочищення ропи (розсолу)

скипидар – терпентина (Т,П,Го/Га,Зе,Пе), шпигинар (Т,П,Ум,Го,Ів,Гр/Га,Зе,Пе), с[ш]копитар (Ум), скипідар (Га1,Зе4), скипидар (Р), жигунець (Га,Зе); 8154 апаратник терпентинової (скипидарної) устави

слюда – лосняк (Т,П,Г,Е,Те,Ів/Га,Зе,Пе), лищак (Г,Ів/Га,Зе,Пе), блисняк (Г,Ум,Ів/Га,Зе), блесняк (Г,Ум/), лищик (Г/), луща (Г/), земляне [руське] серце (Г,Ум/), кам'яне серце (Г,Ів/), слюда (Г10/Га1,Р), мицик (Те/), міка (Зе); 8111 машинiст лосняковибиральної (слюдовибиральної) устави; 8212 пресувальник лоснякопластiв (слюдопластiв); 8212 вальцювальник лосняка (прокатник слюди); 9311 посипальник лосняком (слюдою)

стропальщик – стропальник (Рспец); стропило – кроква (Т,Ум,Ів,Го,Гр/Зе,Як1стр), кроквина (Гр/), стропила (Як2); 7215 кроквар [кроквинник] (стропальник)

трамбовка – бутин (Т,Гр/Пе,Як), довбня (Ум,Ів,Гр/Як), толок (Ум,Ів/Р2_редко), трамбівка (Р1); трамбоватьутрамбовывать – талувати (Те,Го/), уторувати (Ів,Го/), бутити (Ів/), бутинити (Пе), забутиновувати (Пе), бутинувати (Як2), втовкати (Зе1,Га2), трамбувати (Зе2,Га1,Як11); 8221 машинiст бутина (трамбiвки)

шип – чіп (Т,Гр,Го/Пе,Зе,Мо,Як), шпилька (Ум,Ів,Гр,Го/Пе,Зе,Р2), шпеник (Ум,Ів,Те,Гр,Го/Як), шпичка (Гр,Го/Пе,Зе,Р3), шпинь (Гр/), колючка (Г,П,Ум,Ів,Те/Пе,Зе,Як,Р1_растение), гак (Ум,Ів,Го,Гр/), терня (Ум,Ів,Го/), тернина (Ум,Ів,Го/), шип (Мо2,Пе24_тех); 8211 обкочувач [обкітник] вальниць[підчіпників(обкатник підшипників)

3. Термін подано в деяких забутих словниках, отож іноді йдеться не про явні терміни-суржики в [Р], а лише про неправильний добір у ньому основного відповідника – добирали слово якнайподібніше до російського, ігноруючи термінологічні традиції й опрацювання "золотого" десятиліття. У цьому розділі помилкою вважається лише подати сумнівний термін на першому місці за явної переваги іншого.

Не треба також вважати, що забуті словники ідеальні, бо процес зросійщення відбувався віками. Найбільше (8) суржикових термінів знайдено у словнику [Ум] (у [Ів]-4, [Гр]-2, [Го]-1), укладачі якого некритично добирали відповідники до російського слова чи брали все й звідусіль. Таке враження підтверджується зокрема словниками [Ів,Гр], де багато слів з [Ум] вилучено або замінено іншими (словник [Ів] – це фактично повтор [Ум] з деякими виправленнями).

банка – слоїк (Е,П,Т,Го,Те,Ум/Га,Зе,Пе,Як,Р2_глин,стекл), банька (Е,Го,Гр,Ів,Ум/Га,Зе), банка (Е1,Т1/Як1, Р1), баняк (Гр,Ум/), бутель (Го,Гр/Га), коновка (Га,Зе), слойка (Ів,Ум), бутля (Зе), слой? (Г/); (бляшана) пушка (Т,Ів,Ум/), бляшанка (Гр,Ів,Ум/), бляхівка (Гр/); скляниця (Тстекл/); 7223 налагоджувальник устатковання (устаткування) пушкового (бляшанобанкового) виробництва

гравёр – ритiвник (Т/Пе), ритовник (Те,Го/), різбяр (Ум/), рiзьбя[а]р (Ів/), різбар (Гррезчик), ґ[г]равер (Го/Р); гравировать – ритувати (Т,Те/Пе,Зе,Як), вирізувати (Ум,Ів/), різьбарити (Ів), різьбити (Як), ґ[г]равірувати (Го/Р1), гравіювати (Р2); 7313 ювелiр-ритiвник (гравер); 7343 оператор ... ритувальних (гравiрувальних) автоматiв; 8224 фотограф фотомеханiчного ритування (гравiрування); 9322 ритiвник (гравер) валiв

захватывать – захоплювати (Гр,Го,Ум,Ів/Пе,Як,Мо,Га,Зе,Гі,Р), захопляти (Те/), хапати (Ум/), займати (Ум,Ів/), захвачувати (Гр2/); захват – захоп (Те/Пе), захопка (Тшв), захоплювач (Мо), зачепа (Т/Пе), зачiпка (Т/), зачіп (Як), захват (Мо2); захват (Ртех,с.х); 7233 слюсар з ... вантажозахоп(люваль)них (вантажозахватних) пристроїв

зола – попiл (Г,Т,П,Ум,Го,Ів,Гр,Те/Пе,Га,Зе,Як,Рпепел), зола (Г2,Ум1,Ів1,Те1,Гр/Га2,Зе2тех), луг (Г,Ів,Гр/), (з жаром) присок (Ум,Го,Ів,Те/Р); 8262 обхiдник траси гiдропопеловилучення (гiдрозоловилучення) та попеловiдвалiв (золовiдвалiв)

канат – кодола (Т,Е,Ум,Ів,Гр,Го/Пе,Як,Р3), линва (Ум,Ів,Гр,Го/Мо,Зе,Як,Р2); лина (Ум,Гр/), мотуз (П,Ів,Те,Гр/Зе,Як), канат (Зе4), канат (Ум1,Ів1/Мо1,Гі,Р1), волок (Ум,Ів,Гр/), трос (Мо), вужище (Зе), вужівка (Гр/), мотузка (Го/); канатчик – канатник (Рспец); 3474 артист-кодолоходець (канатоходець); 8261 оператор кодольної (канатної) машини; 8290 машинiст з навивання кодол (канатiв); 8333 машинiст надземної кодолодороги (повiтряно-канатної дороги)

карта геогр. – мапа (Т,Е,Г,П,Го,Ум,Ів,Гр,Те/Зе,Пе,Як,Ууст), карта (Г2); карта (Ум1,Ів1/Р); 7344 ритівник (гравер) оригiналiв топографiчних мап (карт); 8332 робiтник мапи (карти) намиву

картон – тектура (Т,Е,П,Те,Го/Зе,Пе); картон (Го1/Га,Зе2,Р), кардон (Ум,Ів/), бiбула (Ів/); 7332 навивальник тектури (картону); 8143 накотник (накатник) тектуроробної (картоноробної) машини; 8143 тектурник (картонажник); 8229 зволожувальник шкiряної тектури (шкiряних картонiв); 8232 клеїльник плiвкоелектротектури (плiвкоелектрокартону); 9322 рiзальник гiпсотектурних аркушів (гiпсокартонних листiв)

киоск – ятка (Т,Го/Пе,У), будка (Т,Го/Пе,У), кiоск (Го/Пе1,Р), повiтка (Го/); 5220 яткар [кiоскар] (кiоскер)

кочегар, истопник – грубник (Т,Гр,Те/Зе,Як,Р2), паливничий (Т/), паливник (Пе,Зе), паляч (Зе), опалювач (Зе,Як,Р1), паровичник (Ткочегар/), пічкур (Гр,Го/Робл), кочегар (Ів1кочегар), качагар (Ум1/), оператор (Зе), вогневий (Зе), топільник (Гр/Р3); 8274 паливник (кочегар) виробничих печей

лист – аркуш (Т,Е,П,Го,Гр,Пi/Га2,Пе,Зе1,Мо2), лист (Ум1,Ів1,Те1/Га1,Зе2,Мо1,Гi,Як,Р); (бумажный) аркуш (Ум,Ів,Те,Пi,Гр,Як,Р), лист (Гi), листок (Як); 8122 аркушобий (листобiйник); 8124 обмащувальник аркушів і (обмазувальник листiв та) труб; 8212 машинiст аркушоформувальної(листоформувальної) машини; 8212 охвильовувач (хвилювальник) азбестоцементних аркушів (листiв); 8232 розкрiйник аркушних (листових) матерiалiв

магнит – магнет (Т,Е,П,Г,Го/Пе,Зе,Га,Зе,Мо,Як), маг[ґ]нит (Ум,Ів,Гр/), маґнес (Е,Г,Ум,Ів,Гр/Зе), магнiт (Як2), магнiт (Гр/Гi,Р); 7311 вимiрювач магнетних (магнiтних) властивостей; 8283 навивальник магнетопроводiв (магнiтопроводiв)

мазать, смазывать – мастити (Т,Е,Ум,Ів,Те,Гр,Го/Га1,Зе1,Пе1,Як,Р2), змащувати (Пе2,Зе2,Га2), шмарувати (Ум,Ів/Р3), ялозити (Ум/Р4), квацювати (Ум), мазати (Тглиной,Те2,Гр,Го/Га4,Пе3,Зе4), мазати (Ум11), змазувати (Га3,Зе5), (раствором) – чамурувати (Т/); 8274 машинiст машин для ... змащування аркушiв (змазування листiв)

овощ – городина (Гр,Го.Те,Ів,Ум/Р2), овоч (Ів11), вариво (Те/); 6111 городинник (овочiвник); 8275 обжарювальник харчових продуктiв (перероблення городини (овочiв)...)

окисление – окиснення (П,Г,Ів/Га,Зе,Гі,Мо), оксидацiя (П,Г/Га,Зе), оксидування (Го/), скиснення (Гр/), закисн[л]ення (Т/), окислення (Г4), окислення (Пе1,Як,Р); окись, окисел – оксид (Т,П/Га,Зе,Як,Р), окисень (Га,Зе), окис (Г,П,Ум,Ів/Як,Р), оквас (Ів/), окись (Г), окислість (Г), окисел (Р); 8121 апаратник одержання гiдрооксидних (гiдроокисних) сполук; 8154 апаратник з окиснювання (окислення) кадмiю

отбор – добір (Т,П,Ів,Гр,Го,Те/Пе,Га,Зе,Рбиол), відбір (Ів1,Те1/Га1,Зе1,Гі,Р); (проб) відбирання (Гі); отборщик – добірник (Т/Пе), відбірник (Р); 8276 оператор прободобірної [пробобральної] (пробовiдбiрної) устави; 8290 прободобірник (пробовiдбiрник); 7111 добiрник (вiдбiрник) геологiчних проб

паять – лютувати (П,Г,Е,Гр,Го,Ум,Ів,Те/Пе,Зе,Га,Як,Руст); паяти (Г3), паяти (Ум1/Мо,Р); паяльщик – лютар (Т/Пе), паяльщик (Р); 8171 оператор автоматичної лiнiї ... лютування (паяння) електрорадiоелементiв ...; 8232 лютар (паяльщик по) вiнiпласту; 9322 ущiльнювач люти (припою)

под – (печі) черінь (Т,Ум,Ів,Го,Гр/Пе,Га2,Зе2,Як12_русской печи), під (Те,Го,Гр/Га1,Зе1,Як21), подення (Го,Гр/Зе), долівка (Гр/Зе); дно (Го/), спід (Го/), под (Те/), ватра (Як), печище (Як); 8139 черінник (подинник); 8139 ламач черіні (поду)

пробка – корок (Т,П,Г,Ум,Ів/Пе,Як,Риз пробк.дерева), затичка (Т,П,Гр,Го,Ів/Пе,Як,Зе,Рразг), чіп (Ів,Гр/Як,Зе,Рдерев), чопа (Т,Пдерев), чопа (Гр/), чопок (Ів/), заткало (Ів,Гр/Зе), заткальце (Ів/), заткално (Гр,Го/), закрутка (По), зашрубок (Т), пробка (Ум1/Гі,Р1); 8221 виробник корків (пробок)

рудник – копальня (Т,Е,Г,П,Го,Те,Ум,Ів/Пе,Га,Р2), (заліза) рудня (Г,П,Гр,Го,Те,Ум,Ів/Га,Р3), рудокопня (Г,Ум,Ів/), рудокопальня (Г,Ум,Ів/), рудокопи (Г,Ум,Ів/), копня (Г/), рудник (Г7,Ум6/Пе2); рудник (Р1); рудокоп рудник (Гр,Ум/Руст), рудокоп (Р1); 2147 маркшейдер копальні(рудника)

свинець – оливо (Т,П,Г,Е,Ум,Го,Ів/Га,Зе,Пе,Гі), плюмбiй (Га,Зе,Пе,А), свинець (Г2), свинець (Гр,Ум1/Р), плюмбум (Га,Зе), плюмб (Га,Зе); 7212 лютар по оливу (паяльщик по свинцю); 8122 топник олив'яних стопiв (плавильник свинцевих сплавiв); 8223 оболивовувач [покривач оловом, оплюмбійовувач] (освинцювальник); 8231 знiмач олив'яної (свинцевої) оболонки з рукавiв; 8282 складальник олив'яних(свинцевих) акумуляторiв та батарей

стакан – склянка (Тстекл,П,Естекл,Ум,Те,Ів,Го,Гр/Зе,Га,Мо,Пестекл,Гі,Як,Р), скляниця (Ум,Ів,Гр/Рразг), кухоль (Т,Е,Го,Гр/Пе), кухлик (Ум,Ів,Гр/), корпус (Як), циліндр (Як), стакан (Мо2), стакан (Ум1тех), стаканець (Ум2/); 8159 чистильник полiмеризацiйних склянок (стаканiв)

станция – (пансіон, стаціонар) стацiя (Го,Гр/); стацiя (Т,Е,Ів/Пе), станція (П,Е,Ум,Те,Ів,Го/Зе,Га,Гі,Р), станиця (Зе), пристанок (Е,Ів/), пристаня (Те/), зупинка (Зе,Га), пункт (Зе), осередок (Зе); 1221 завiдувач стацiї (станцiї) захисту рослин; 1222 завiдувач кодоловипробувальні (канатно-випробувальної станцiї); 1226 начальник радiотелевiзiйної пересильні (передавальної ста(н)цiї); 2111 iнженер з керування блоком атомної стацiї (станцiї); 8151 апаратник хемводоочищення (хімводоочищення) електростанцiї; 8159 оператор нафтоперепомпівні (нафтоперекачувальної станцiї). Потрібні два різні терміни: стація (стаціонарнийзаклад) і станція (пункт затримання процесу)

управление, правление – (орган) управа (Ів,Пі,Го/Пе,Р2_дорев), управство (Ум,Те/), уряд (Ів,Ум,Го/), управління (Те,Го/Гі,Р1), правління (Те,Пі/Р1), заряд (Те/); (техн. процесс) керування (Т,Е,Го/Гі,Як,Р1), управління (Р2); 1120.1 голова управи (правлiння) нацiонального банку України; 1229 керiвник головної управи (головного управлiння); 1312 керiвники малих пiдприємств без апарату управи (управлiння) в промисловостi; 2143 диспетчер об'єднаного диспетчерського керування (управлiння) енергосистеми

фанера – форнір (Т,Ум,Ів/Пе,Як), дикт (Г/Пе), дикта (Як), фанера (Го/Мо,Як3,Р); 7331 форнірувальник (фанерувальник) художніх виробів з дерева; 7421 сортувальник шпону та форніру (фанери)

химия – хемія (Т,П,Е,Г,Ум,Те,Ів,Го/Зе,Га,Пе,Як), химія (Ум1,Ів1/); хімія (Гі,Р); 1221 завідувач агрохемічного (агрохімічного) кабінету; 2113 геохемік, інженер-радіохемік, хемік, хемік-аналітик (геохімік, інженер-радіохімік, хімік, хімік-аналітик); 8151 апаратник хемводоочищення електрівні(хімводоочищення електростанції); 8154 апаратник виробництва сульфоолій і отрутохемікатів (сульфомасел та отрутохімікатів); 8290 складальник хемапаратури та хемустатковання (хімапаратури та хімустаткування)

шлак – жужель (Т,Г,Гр,Го/Га,Зе), жужіль (Мо,Пе,Як,Р2_каменноугольный), жужелиця (Г,П,Ум,Ів,Гр,Го/Га,Зе,Як,Р3), труска (Зе), троска (Г,Гр/), гаріло (Г/), гаріль (Зе), горіль (Ів/), шлак (Г5,Го/Зе5), шлак (Як11_тех), віпса (Ум,Ів,Гр/), циндря (Ум,Гр/); 8121 сталевар електрожужельної перетопні [уставиелектрожужельного перетоплення(устави електрошлакового переплаву); 8121 бригадир розроблення жужелевідвалу [жужелевого відвалу(шлакового відвалу); 9322 прибиральник жужелю й обігових (шлаку та оборотних) матеріалів

швейцар, привратник – швайцар (Ів,Го/), швейцар (Те/Р), воротар (Ум,Го/), заворітник (Ум/), брамний (Ум/); 915 посильні, носії та швайцари (швейцари)

штукатурить – тинькувати (Т,Ум,Ів/Як,Р2_глиной), тинкувати (Те1,Го1/Зе1,Пе1), вапнувати (Ум,Гр/), вапнити (Ум,Гр/), вивапнювати (Ум/); виправляти (Зе), штукатурити (Ів2/); штукатурити (Р1); штукатурка – тиньк (Ів/Як,Р2_раствор глины), тинк (Т,Ів,Те/Зе), вапна (Гр/), вапно (Гр/), виправа (Зе), штукатурка (Р1); 7133 тинькар (штукатур); 8151 машиніст тиньківні [тинькувальної стації] (штукатурної станції); 7133 реставратор декоративних тиньків (штукатурок) і ліпних виробів

4. Вжито невластивого терміна не з прямої "вини" словника [Р]. Важко визначити причину появи поданих нижче суржиків. Мабуть, користувач відчуває, що за добір термінів, якнайближчих до російських на зразок башня - башта, резьба - різьба, точить - точити, училище - училище тощо і створення нових слів-суржиків його ніхто не покарає. Відсутні в [Р] терміни батанник, коагулянник взято, вочевидь, із вузькофахових словників.

батан (фр., текстильний) – ляда (Т,Го,Гр/О,У); 7432 лядник (батанник)

башня – вежа (Г,Е,П,Т,Го,Гр,Ів,Те,Ум/Га,Зе,Мо,Пе,Як,Р1), башта (Е,Го,Гр,Ів,Те,Ум/Га,Зе,Мо,Пе,Р2, Р3_воен), вар(т)овня (Ів,Ум/), колона (Зе); 9311 машинiст з обслуговування силосiв та вугiльної вежі (башти)

взрывать – (у повітря) висаджувати (Т,Е,Го/Пе,Зе,Як,Мо,Га,Зе,Р1), пiдривати (Пе,Мо,Га,Зе,Як,Р2), зривати (Ум,Ів/), розривати (Ум,Ів/); взрываться – вибухати (Т,П,Е,Ум,Ів,Гр/Мо,Га,Зе,Як,Р1), висаджуватися в повітря (Р2), підриватися (Р3); 2149 iнженер з пiдводновисадних (пiдводно-вибухових) робiт; 3340 iнструктор висадних (вибухових) робiт; 7111 висадник [підривник](вибуховик) (на лiсових роботах)

коагулировать, свёртыватьсяствораживать – вурдити(ся) (Т/), звурджувати (Р), коагулювати (Т/Мо,Р), коаґулювати (Га,Зе), зсiдатися (Го/Га,Зе,Пе,Р), стинатися (Га,Зе), згущуватися (Мо); 8163 вурдильник [коагуляр] (коагулянник)

окружающая среда, окрестность, окружение, окружающее, окружность, среда) – довкілля (Пе,Зе,Га,Гі,Мо,Як,О), околиця (Г,П,Ум,Ів,Те,Гр/Р), околія (Ум,Ів,Гр/), околеція (Гр/), окіл (Ум,Ів,Гр /), середовище (Т,П,Г,Е,Те/Пе,Зе,Га,Гі,Мо,Як,Р), навколишнє середовище (Пе2,Зе1,Га1,Гі,Як2); навколишність (Пе); оточення (Т,П,Пі/Пе,Гі,Як,Р), оточуюче середовище (Зе,Га), округа (Ум,Ів /), окруження (Г/), місцевість (Р); 1237.1 головний фахiвець з охорони довкілля [середовища, оточення] (навколишнього середовища)

резьба (спиральгая нарезка)нарезка (винтовой нарез) – рiзь (Т,П1_тех), нарiзка (Р2_тех), нарiзь (Пе), резьбовик, резьбовщик  різенарізувач (Р); резьбовой (имеющий резьбу) – нарізний (Р); 7223 налагоджувальник зубценарiзних i рiзєфрезерних (зуборiзних i рiзьбофрезерних) верстатiв; 8211 накочувач (на)рiзі (накатник рiзьби) цоколiв; 8211 рiзєшлiфувальник рiзьбошлiфувальник; 9322 рiзєвик (рiзьбонарiзувач) деталей годинникiв

ток – струм (усюди)слаботочный – слабострумний (Пе), слабкострумовий (Р); 1237.1 головний фахiвець зi слабострумних (iз слаботочних) систем ...

точить – (острить) гострити (П,Т,Ум,Те,Гр/Пе,Як,Р1); (на токарном станке) точити (Т,Ум,Те,Гр/Пе,Як,Р2); точильщик – гострiй (Гр/), точильник (Пе, Р1), гострильник (Р2); 7431 гострiй (точильник) стригальних ножiв; 8211 електрогострильник (електрозаточувальник); 9322 гострiйголковоплатинних (заточувальник голково-платинних) виробiв

училище – школа (Ум2,Те,Ів,Гр/Р1), училище (Ум12); училищный – шкільний (Ум,Ів/Р1), училищний (Р2); артиллерийское училище – артиллерійське училище (Р); 1210 начальник [керівник, директор] школи (училища)

Загальні висновки аналізу поріняно великої кількості термінів такі: 1. Нормативна термінологія Держстандарту України залучає багато суржикових термінів. 2. Практично всі суржикові терміни потрапляють у нормативні документи з загальновизнаної термінології російсько-українських словників АН УРСР [Р] та їхніх сьогоднішніх продовжень. 3. Наявні великі академічні словники [Р,О,У], які фіксують основні терміни-суржики всіх галузей науки й техніки – це невичерпне джерело для створення нових галузевих суржикових термінів (простих, складних і складених). 4. Доки не буде нового обсяжного академічного російсько-українського словника, очищеного від суржиків (передусім з зобов’язувальними позначками техн, спец, воен, спорт, ж.-д., мет тощо), знецінювальних позначок при повноцінних українських словах (устдоревредкоразгоблпростореч тощо), неправильних зіставлень лексики двох мов (на зразок “помпа – помпа” замість “насос – помпа”) і доповненого забутими українськими словами, зокрема іменниками й прикметниками, матимемо суржик з української мови й термінології. 5. Не гаючи часу, треба довести до широкого загалу інформацію про недоліки загальновизнаної термінології академічних словників, щоб стосунок до них став критичнішим. 6. Загальновизнану термінологію правильно називати суржиковою, а забуту – українською.

 

Г. Словник геологичної термінології/ П.Тутковський.- К.: ДВУ, 1923.-202с. Га. Російсько-український словник з хемії та хемічної термінології/ М.Ганіткевич, А.Зелізний.- Львів: Львівська політехніка, 1993.-315с. Гі. 1.Тлумачний словник-довідник з автоматизації, телемеханізації та використання обчислювальної техніки для працівників газової промисловості/ В.Дубровський, М.Гінзбург, В.Добридень та ін.- Харків, 1997.-536с., 4000терм.; 2.Тлумачний російсько-українсько-англійський словник з охорони праці, технічного нагляду, безпеки дорожнього руху та пожежної безпеки/ М.Гінзбург, Н.Азімова, О.Болокан та ін.- Харків, 1998.-536с., 2700терм.; 3.Тлумачний російсько-українсько-англійський словник з газовимірювань, якості газу та метрології/ М.Гінзбург, І.Горд.єнко, І.Корніловська та ін.- Харків, 1998.-312с., 3000терм. Го. Голоскевич Г. Правописний словник. Нью-Йорк - Париж - Сидней - Торонто - Львів: НТШ, 1994.-461с. Гр. Грінченко Б. Словар української мови. К., 1907-1910.-4т. Е. Словник технічної термінології. Електротехніка/ І.Шелудько.- К.: ДВУ, 1928.-247с. Зе. Зелізний А., Літковець О., Гуменецький В., Ганіткевич М. Російсько-український словник термінів і зворотів з технології нафти.- Львів: Львівська політехніка, 1998.-310с. Ів. Іваницький С., Шумлянський Ф. Російсько-український словник.- Вінниця: Відділ нар. освіти, 1918.-268+256с. КП. Державний класифікатор України. Класифікатор професій. ДК 003-95 Видання офіційне (БЗ №8-95/232) Держстандарт України, Київ. Мо. Войналович О., Моргунюк В. Російсько-український словник наукової і технічної мови (Термінологія процесових понять).- К.: Вирій, Сталкер, 1997.-256с. О. Орфографічний словник української мови.- К.: 1. Наукова думка, 1975.-856с.; 2. Довіра, 1994.-846с. П. Словник природничої термінології/ Х.Полонський.- К.: ДВУ, 1928.-262с. Пе. Російсько-український науково-технічний словник/ В.Перхач, Б.Кінаш.- Львів: Львівська політехніка, 1997.-456с. Пі. Російсько-український фразеологічний словник Перевидання 1927р/ В.Підмогильний, Є.Плужник.- К.: Кобза, 1993.- 248с. По. 1. Пономарів О. Культура слова: Мовностилістичні поради. К.: Либідь, 1999.-240с. 2. Сучасна українська мова: Підручник/ О.Пономарів, В.Різун, Л.Шевченко та ін.-К.: Либідь, 1997.-400с. Р. Російсько-український словник. К.: 1. АН УРСР, 1955.-804с.; 2. Наукова думка, 1968.-3т. Т. Словник технічної термінології (Загальний)/ І.Шелудько, Т.Садовський.- К.: ДВУ, 1928.-588с. Те. Терпило П. і П. Словник російсько-український.- К., 1918.-304с. У. Українсько-російський словник/ За ред. І.Кириченко.- К.: АН УРСР, 1953-1963.-6т. Ум. Уманець М., Спілка І. Словар російсько-український.- Львів, 1899.-1149с. Як. Бурячок А., Демський М., Якимович Б. Російсько-український словник для військовиків.- К.: Варта, 1995.-384с.

Рицар Б. Порівняльний аналіз термінів з нормативних документів і словників / Богдан Рицар, Роман Рожанківський // Вісник ДУ «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології»: мате. 6-ї Міжн. наук. конф СловоСвіт 2000. – 2000. – № 402. – С. 31–39.