Основні структурні моделі складених епонімів фізичної термінології[1]

2008;
: сс. 74–77
1
Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології Держстандарту і Міносвіти України, м. Львів

У статті досліджено частотність вживання складених епонімів у фізичній термінології. Описано основні структурні моделі складених епонімів. Виділено лексеми, які найчастіше входять у складені епоніми.

 

The goal of this paper is the research of usage frequency of physics terminology complex eponymes. The main structural models of complex eponymes are described. Lexemes, most frequently connected with complex eponymes are found out.

 

У попередніх статтях [2; 3] було розглянуто класифікацію фізичних термінів-епонімів за різними параметрами й питання синонімії та правопису (від)прізвищевих термінів. У цій статті розглянемо найчисельнішу групу епонімів – складені з огляду на їх структуру.

Фізичні терміни-епоніми можна поділити на прості, складні та складені [2, с. 179]. У цій статті зосередимо увагу на дослідженні складених епонімів, тобто термінів-словосполук, які мають у своєму складі епонім і, щонайменше, одне загальновживане слово.

Складені терміни-епоніми мають кілька різних типових моделей побудови [2, с. 180], а саме:

-  модель 1: іменник у називному відмінку + епонім-іменник у родовому відмінку, наприклад: закон Ома, ефект Допплера тощо;

-  модель 2: епонім-прикметник + іменник, наприклад: дебаївська температуракоріолісово прискорення тощо;

-  модель 3: прикметник + складний епонім, наприклад: дистанційний амперметр, вібраційний гальванометр тощо;

-  модель 4: епонім-іменник + загальний іменник у непрямому відмінку, наприклад: ґальванізація зануренням, ґальванізація дотиканням тощо;

-  модель 5: зрощення двох термінів, наприклад: лоренц-інваріантність, бозе-газ, фермі-частинка тощо.

Ці моделі мають таку частотність вживання: перша – 980 термінів, друга – 870 термінів, третя – 84 терміни, четверта – 3, п’ята – 12 термінів.

Зауважмо, що друга модель містить два різновиди присвійних прикметників: 1) з суфіксом ‑ськ-, наприклад, ґейґерівський лічильник, фарадеївський циліндр, ґауссівський розподіл і 2) з суфіксом -ів-, наприклад, лоренцова сила, декартові координати, ґауссів розподіл. Термінів першого різновиду є 102, другого – 731. Тобто можна стверджувати, що другу структурну модель значно частіше вживають у літературі.

До складених епонімів, утворених за  першою моделлю, належать такі словосполуки, як, наприклад закон Ньютонаефект Допплераградус Цельсія тощо. Ці словосполуки за своїм значенням – назви фізичних явищ і процесів, одиниць, методів вимірювання тощо. Нижче наведено перелік цих слів і кількість їх сполучень з відпрізвищевими термінами, згрупованих за низкою типів значень:

1) фізичні явища та процеси – усього 680 словосполук, серед яких кількісно переважають такі загальні (стрижневі) терміни:

закон (144 терміни), наприклад: закон Авоґадро – за однакових тисків й однакових температур у рівних об’ємах різних ідеальних газів міститься однакова кількість молекул [9, с. 137], закон Амага – об’єм суміші ідеальних газів дорівнює сумі їх парціальних об’ємів [9, с. 140], закон Амонтона – сила тертя ковзання прямо пропорційна до сили нормального тиску між поверхнями тіл, що труться [9, с. 50], закон Бойля–Маріота – при незмінній температурі й масі добуток числових значень тиску й об’єму газу є сталий [9, с. 137], закон Ампера тощо.

Зауважмо, що за будовою терміни зі стрижневою лексемою закон належать до першого (іменник у називному відмінку + епонім-іменник у родовому відмінку) та другого (епонім-прикметник + іменник) типів. Перший тип будови тут представляє 87 термінів, до другого типу належить 57 термінів.

ефект (84 терміни), наприклад: ефект ДжоуляТомсона – явище зміни температури газу під час його дроселювання [9, с. 237], ефект Допплера – явище зміни частоти світлових хвиль, які сприймає спостерігач, унаслідок взаємного руху спостерігача і джерела світла [9, с. 492], ефект Зеемана – явище розщеплення спектральних ліній під дією зовнішнього магнітного поля на джерело випромінювання [9, с. 685], ефект Баркгаузена, ефект Керра, ефект Кнудсена тощо;

Серед термінів зі стрижневою лексемою ефект є епоніми, утворені за першою (іменник у називному відмінку + епонім-іменник у родовому відмінку) і другою моделями (епонім-прикметник + іменник). Термінів, побудованих за першою моделлю є 50, за другою – 34.

стала (23 терміни), наприклад: Больцманова сталаемпірична стала Рідберґа, стала Больцмана тощо;

Терміни зі стрижневим компонентом стала розподілені між першою й другою моделями так: перша модель (іменник у називному відмінку + епонім-іменник у родовому відмінку) – 16 термінів, друга модель – 7 тенрмінів.

сила (22 терміни), наприклад: сила Ампера – сила, яка діє на елемент довжини провідника зі струмом І, поміщеного в магнітне поле [9, с. 393], ван-дер-ваальсові сили – сили міжмолекулярного притягання, яке проявляється на відстані між центрами молекул порядку 10-7 см [9, с. 235], коріолісова сила, кулонівська сила, лоренцова сила, сила Архімеда тощо.

Знову зауважмо, що серед термінів, які мають у своєму складі лексему сила, є терміни, утворені за першою моделлю – їх є 10, натомість термінів, утворених за другою моделлю – 12.

Розкриймо лексичні значення стрижневих лексем (закон, ефект, сила) у наведених термінних словосполуках.

Закон – об’єктивно присутній, сталий і необхідний взаємозв’язок між предметами, явищами або процесами, що випливає з їх внутрішньої природи, сутності [1, с. 302]

З наведених означень фізичних законів легко побачити, що сполука з епонімом конкретизує лексему закон. Ця лексема в конкретних словосполуках лише вказує на обов’язковість певної події, процесу чи явища.

Лексему ефект словник тлумачить як фізичне явище [1, с. 268]. У цьому випадку лексема «ефект» у складі термінної словосполуки відображена у визначеннях понять синонімом «явище», а прізвище науковця вказує на відкривача цього явища.

Лексема сила означає: міра механічної взаємодії між тілами [1, с. 1120]. У сполуці з епонімом ця лексема, як і попередні, утворює фразеологізм із конкретним фізичним значенням.

2) терміни зі стрижневою лексемою з царини математики. У вибірці є 630 таких термінів. Серед них маємо такі стрижневі компоненти:

рівняння (116 термінів), наприклад: рівняння ТомасаФермі, рівняння Шредінґера, рівняння ГіббсаГельмґольца, Гельмґольцове рівняння, тощо;

Серед термінів зі стрижневим компонентом рівняння 92 терміни належать до першого типу (іменник у називному відмінку + епонім-іменник у родовому відмінку) і 26 термінів (лаґранжеве рівняння, ньютонівське рівняння руху тощо) побудовані за другою моделлю (епонім-прикметник + іменник).

Зі стрижневим компонентом формула – 84 терміни, наприклад: формула БальмераРідберґа, формула Больцмана для ентропії, Френелева формула, айнштайнівська формула тощо;

Серед термінів зі стрижневою лексемою формула 60 термінів належать до першого типу будови складеного епоніма, 24 – до другого. Також зауважмо, що й поміж цих термінів є терміни з дво-, три- і багатокомпонентною будовою.

Зі стрижневим компонентом число виявлено 19 термінів, наприклад: числа Кліффорда, число Авоґадро, Фарадейове число, Лоренцове число тощо.

Терміни зі стрижневою лексемою число утворено за першою (11 термінів) і другою моделлю (8 термінів). Серед цих термінів існує правописна варіантність (число Авогадро, число Авоґадро), пов’язана з упровадженням літери ґ.

Терміни з математичними компонентами рівняння, формула, число описувати не будемо, оскільки це потребує пояснень умовних позначень і математичних операторів, що виходить за межі статті.

Існують фізичні терміни-епоніми з іншими математичними термінами в ролі стрижневих лексем. Це такі лексеми як: функція, градус, теорема, нерівність, розподіл, статистика, наближення, оператор, матриця, множник, змінні, поліном тощо.

3) складені епоніми зі стрижневою лексемою з царини філософії. Таких термінів у вибірці виявлено 169. Ці терміни містять такі стрижневі лексеми:

теорія (38 термінів): електромагнітна теорія Томсона, електронна теорія Лоренца, елементарна квантова теорія ефекту Комптона, Ґелл-Маннова теорія тощо;

Із 38 термінів лише три (Ґелл-Маннова теорія, Фермійова теорія, Френелева теорія) побудовано за другою моделлю (епонім-прикметник + іменник). Усі інші терміни-епоніми зі стрижневою лексемою теорія є лише першого типу будови (іменник + епонім-іменник у родовому відмінку).

принцип (35 термінів): гайзенберґівський принцип, комбінаційний принцип Рітца, принцип відносності Ґалілея тощо;

Із 35 термінів зі стрижневим компонентом принцип 26 належать до першого типу будови (іменник + епонім-іменник у родовому відмінку) і 9 – до другого типу.

Також є й інші, менш поширені у досліджуваній літературі стрижневі лексеми, наприклад: умова, правило, формалізм, детермінізм, критерій тощо.

Додатково зауважмо, що серед цієї групи термінів поширено явища синонімії та варінтного написання.

Серед складених епонімів є назви приладів. Переважно, це – складний епонім і прикметник, що характеризує принцип дії приладу. Стрижневою лексемою у такому терміні зазвичай є складний епонім. У досліджуваному матеріалі виявлено 254 такі словосполуки, які містять складні епоніми.

До складу цих словосполук входять такі епоніми:

ґальванометр (33 терміни), наприклад: астатичний ґальванометр, тангенс-ґальванометр тощо;

вольтметр (33 терміни): амплітудний вольтметр, індукційний вольтметр, синхронний вольтметр, електростатичний вольтметр тощо;

амперметр (22 терміни): дистанційний амперметр, індукційний амперметр, магнетоелектричний амперметр тощо.

Належить окремо виділити складені епоніми – назви приладів, у яких епонім є прикметником. У джерелах виявлено такі словосполуки, наприклад: рентґенівська трубкарентґенівський апаратґальванічний елементґейґерівський лічильниквольтододатковий трансформаторвольтопонижувальний трансформатор, фарадеївський циліндр.

У цій статті ми розглянули сполучуваність компонентів та складених епонімів, визначили переважні типи складених епонімів за будовою, визначили основні групи складених епонімів за належністю стрижневої непрізвищевої лексеми до певної царини людського знання.

Розглянувши сполучуваність термінів-епонімів, дійшли висновку, що серед назв фізичних явищ та процесів найчастіше прізвищеві компоненти поєднуються зі словами закон, ефект, сила, стала. Найчисленніша група прізвищ науковців поєднується зі стрижневою лексемою закон. Найменше термінів трапляється зі стрижневими компонентами елемент, лічильник, апарат тощо.

Серед математичних термінів стрижневими лексемами фізичних термінів-епонімів є рівняння, формула, число, теорема, нерівність, розподіл, статистика, наближення, оператор, матриця, множник, змінні, поліном тощо. Виявлено також групи термінів – загальних назв зі словами: амперметр, вольтметр, ґальванометр тощо.

 

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. Бусел В. Т.] – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. – 1440 с. 2. Микульчик Р. Б. До питання про класифікацію фізичних термінів-епонімів / Р. Б. Микульчик // Українська термінологія і сучасність. – К. : КНЕУ, 2007. – Вип. VII. – С. 178–181. 3. Микульчик Р. Б. Синонімія термінів з прізвищевими компонентами у фізичній терміносистемі / Р. Б. Микульчик // Вісник Нац. ун-ту. «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». – 2008. – № 620. – С.104–106. 4. Михайлишин Б. П. З історії термінів-епонімів / Б. П. Михайлишин // Мовознавство. – 1994. – № 4–5. 5. Гейченко В. В. Російсько-український словник наукової термінології: Математика. Фізика. Техніка. Науки про Землю та Космос / [В. В. Гейченко, В. М. Завірюхіна, О. О. Зеленюк та ін.] – К.: Наук. думка, 1998. – 892 с. 6. Російсько-український словник фізичних термінів / [уклад. Ю. В. Караван, Є. С. Клос, В. І. Пілецький та ін.] [за ред. О. Б. Лисковича] – К., 1994. 7. Словник іншомовних слів / [за ред. О. С. Мельничука] – К., 1974. 8. Словник української мови: [в 11-ти т.] – К.: Наук. думка, 1970–1980. 9. Яворский Б. М. Справочник по физике / Б. М. Яворский, А. А. Детлаф – М.: Наука, 1964. – 848 с. с илл.

 

[1] У статті дотримано написання літери ґ у відпрізвищевих термінах для переданння латинського g, а також подвоєння приголосних у прізвищах і відпрізвищевих термінах чужомовного походження.

Микульчик Р. Основні структурні моделі складених епонімів фізичної термінології / Роман Микульчик // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» – 2009. – № 648. – С. 74–77.