Сформульовано задачу побудови стохастично-ортонормованих систем. Запропоновано ігровий метод та розроблено алгоритм розв’язування задачі. Досліджено вплив параметрів задачі на збіжність ігрового методу.
1. Eugen J. Ionascu, David R. Larson, and Carl M. Pearcy. On the Unitary Systems Affiliated with Orthonormal Wavelet Theory in n-Dimensions // Journal of functional analysis. Academic Press. – 1998. – № 157. – P. 413–431. 2. Бронштейн И.Н., Семендяев К.А. Справочник по математике для инженеров и учащихся втузов. – М.: Наука, 1986. 3. Растригин Л.А., Рипа К.К., Тарасенко Г.С. Адаптация случайного поиска. – Рига: Зинатне, 1973. 4. Срагович В.Г. Адаптивное управление. – М.: Наука, 1981. 5. Доманский В.К. Стохастические игры // Математические вопросы кибернетики. – 1988. – № 1. – С. 26–49. 6. Цыпкин Я.З. Основы теории обучающихся систем. – М.: Наука, 1970. 7. Fudenberg D., Levine D.K. The Theory of Learning in Games. MIT Press, 1998. 8. Цыпкин Я.З., Позняк А.С. Рекуррентные алгоритмы оптимизации в условиях неопределенности // Итоги науки и техники. Сер. Техническая кибернетика. – 1989. – Т. 16. – С. 3–70. 9. Назин А.В., Позняк А.С. Адаптивный выбор вариантов: Рекуррентные алгоритмы. – М.: Наука, 1986. 10. Вазан М. Стохастическая аппроксимация. – М.: Мир, 1972. 11. Мулен Э. Теория игр с примерами из математической экономики. – М.: Мир, 1985. 12. Невельсон М.Б., Хасьминский Р.З. Стохастическая оптимизация и рекуррентное оценивание. – М.: Наука, 1972. 13. Кравець П.О. Ігрова задача взаємодії елементів мультиагентних систем // Вісн. Нац. у-ту “Львівська політехніка”. – 2006. – № 565. – С. 140–149.