Порівняння вологої складової зенітної тропосферної затримки, виведеної із GNSS-вимірювань, з відповідною величиною із радіозондування

2015;
: стоp. 16-24
https://doi.org/10.23939/istcgcap2015.01.016
Надіслано: Листопад 07, 2015
1
Національний університет “Львівська політехніка”
2
Кафедра вищої геодезії та астрономії, Національний університет “Львівська політехніка”

Мета. Оцінити точність вологої складової зенітної тропосферної затримки, отриманої за даними шести GNSS-станцій порівняно з даними радіозондування. Визначення гідростатичної і вологої складових зенітної тропосферної затримки охопило кілька етапів. На першому етапі, з відповідного сайту, за даними центру опрацювання GNNS-вимірювань, вибирали усереднені значення зенітної тропосферної затримки. На другому етапі, застосовуючи аналітичну модель Saastamoinen, обчислювали гідростатичну компоненту, за точно виміряним (на висоті антени) значенням атмосферного тиску. На третьому етапі визначали вологу складову як різницю між значенням зенітної тропосферної затримки, виведеної із GNNS-вимірювань та її гідростатичною компонентою. Перевагами такого підходу у визначенні тропосферної затримки порівняно з іншими методами є безперервність GNNS-спостережень та незалежність їх від погодних умов. Отримані значення порівнювали з відповідними величинами, визначеними за даними радіозондування, які в цьому дослідженні приймали як контрольні. В результаті опрацювання 120-ти вертикальних профілів радіозондувань, на шести аерологічних станціях та за даними шести GNSS-станцій – обчислено значення гідростатичної і вологої компонент зенітної тропосферної затримки для середніх декад січня і липня 2011 та 2013 років. Дані радіозондувань опрацьовано за два роки, оскільки такий досить об’ємний і масивний матеріал дав змогу надійніше уточнити та оцінити, насамперед, характер отриманих значень гідростатичної складової тропосферної затримки, оскільки точність її визначення безпосередньо впливатиме на точність встановлення вологого складника. За результатами обчислень отримано різниці гідростатичної і вологої складових зенітної тропосферної затримки та оцінено їхню точність. Отримані результати слугують підґрунтям для подальшого підвищення точності визначення вологої складової із GNSS-вимірювань, зокрема для визначення просторово-часових змін та вмісту осаджуваної водяної пари в атмосфері в даному регіоні, що є важливим для прогнозування погоди.

  1. Заблоцький Ф. Д. ГНСС-метеорологія: навч. посіб. / Ф. Д. Заблоцький. – Львів: Вид-во Львівської по­літехніки. – 2013. – 95 с.
  2. Заблоцький Ф. Д. Моделювання впливу атмосфери на астрономогеодезичні виміри в полярних регіонах: дис. … д-ра техн. наук: 05.24.01 / За­блоцький Федір Дмитрович; Національний ун-т “Львівська політехніка”. — Л., 2002. — 267 с.
  3. Каблак Н. І. Оцінка впливу атмосфери у мережі активних референцних GNSS-станцій / Н. І. Каб­лак // Геодезія, картографія і аерофотознімання. – 2010. – Вип. 73. – С. 17–21.
  4. Каблак Н. І. Дистанційне зондування водяної пари в атмосфері за допомогою навігаційних супутни­кових систем / Н. І. Каблак // Геодезія, карто­графія і аерофотознімання. – 2011. – Вип. 75. – С. 31–35.
  5. Каблак Н. І. Моніторинг осаджуваної водяної пари на основі обробки ГНСС-даних  / Н. І. Каблак // Космічна наука і технологія. –  2011. – Т. 17. – № 4. – С. 65–73.
  6. Каблак Н. І. Застосування GPS-спостережень для до­слідження вологості атмосфери / Н. І. Каблак, В. І. Клімик // Geoinformation monitoring of environment GPS and GIS technologies: X Jubilee International Scientific and Technical Symposium, 6–11 Sept., 2005, Alushta (Ukraine, Crimea). – 2005. – Р. 255–257;
  7. Кашкин В. Б. Оценка тропосферной задержки сиг­налов навигационных систем ГЛОНАСС и GPS с использованием спутниковых данных ATOVS о вертикальных профилях атмосферы / В. Б. Каш­кин, Е. В. Петров // Изв. вуз. Физ. – 2010. – № 9 (2). – C. 27–29.
  8. Служба атмосферних досліджень при університеті Вайомінгу [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://weather.uwyo.edu/upperair/ sounding.html
  9. Boccolari M., Fazlagic S., Frontero P., Lombroso L., Pugnaghi S., Santangelo R., Corradini S. and Teggi S. GPS Zenith Total Delays and Precipitable Water in comparison with special meteorological observations in Verona (Italy) during MAP-SOP. Annals of Geophysics, October 2002, Vol. 45. – N. 5. – Р. 599–608.
  10. GNSS Data Center [Electronic resourse]. – Mode of access:http://igs.bkg.bund.de/file/productsearch/
  11. Ifadis I. M., Katsougiannopoulos S., Pikridas C., Ros­sikopoulos D., and Fotiou A. Tropospheric Ref­raction Estimation Using Various Models, Radio­sonde Measurements and Permanent GPS Data. PS5.4 – GNSS Processing and Applications, XXIII FIG Congress, Munich, Germany, October 8–13, 2006. – Р. 15.
  12. Mendes V. B. Modeling the neutral-atmosphere pro­pagation delay in radiometric space techniques // Ph. D. dissertation, Department of Geodesy and Geomatics Engineering Technical Report № 199, University of New Brunwick, Fredericton, New Brunswick, Canada, 1999. – Р. 35.
  13. Niell A. E. Global mapping functions for the atmosphere delay at radio wavelengths. Journal of Geophysical Research, 1996, Vol. 101, No. B2. – P. 3227–3246.
  14. Ning T. GPS Meteorology: With Focus on Climate Applications. Thesis For The Degree Of Doctor Of Philosophy. Department of Earth and Space Sciences Chalmers University of Technology Gothenburg, Sweden, 2012. – P. 82.
  15. Saastamoinen J. Atmospheric correction for troposphere and stratosphere in radioranging if satellites. Geophysical monograph, 15, American Geophysical Union, Washington, 1972. – P. 247–252.
  16. Schueler T. On Ground-Based GPS Tropospheric Delay Estimation: PhD Thesis. Munich: Universitaet der Bundeswehr, 2001. – Р. 364.