Аналіз сучасних методів знімання під час опрацювання великомасштабних планів

2016;
: стоp. 53-63
https://doi.org/10.23939/istcgcap2016.01.053
Надіслано: Травень 12, 2016
1
Національний Університет "Львівська політехніка"
2
Національний університет “Львівська політехніка”

Мета. Проведення аналізу сучасних методів знімання під час опрацювання великомасштабних планів. Методика. Створення великомасштабних планів є важливим завданням в галузі картографування України, оскільки наявні топографічні плани з часом потребують оновлення, тому що перестають відповідати сучасному стану місцевості. Сфера застосування великомасштабних планів є різноманітною: розробка генеральних планів міст та сільських населених пунктів, інженерна підготовка та озеленення територій міст і селищ, складання проектів осушення та зрошення земель сільськогосподарського призначення, ведення кадастру населених пунктів тощо. Тому важливим завданням є проведення робіт із оновлення та створення топографічних планів, які будуть застосовуватись для потреб, які згадані вище. До того ж неякісна кадастрова інформація в базах даних, яка створювалась впродовж багатьох років, призводить до виникнення проблем із межуванням сусідніх ділянок. Тому виправлення цих помилок також є актуальним завданням. Для того, щоб визначити оптимальний варіант вирішення питань, згаданих вище, автори наводять порівняльну харак­теристику геодезичного методу та методів дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) для опрацювання великомасштабних планів. В результаті проведеного аналізу можна зробити висновок, що саме недоліки традиційних засобів знімання (отримання даних за допомогою космічних супутників, повітряних пілотованих апаратів та тахеометрів) стали передумовами застосування безпілотних літальних апаратів (БПЛА) з топографічною метою. Результати. На основі аналізу методів знімання з метою створення велико­масштабних планів були відзначені переваги та недоліки застосування кожного з методів. Внаслідок цього зроблено висновок, що порівняно з іншими методами ДЗЗ та геодезичним методом, під час застосування БПЛА виникає можливість оперативно створювати великомасштабні плани (1:2000, 1:1000, 1:500) з відповідною точністю визначення координат. Наукова новизна. В результаті проведеного дослідження виконано аналіз технологій сучасних методів знімання, та на його основі зроблені висновки щодо переваг методу опрацювання великомасштабних планів із застосуванням БПЛА. Практична значущість. Обґрунтування можливості застосування знімків, отриманих за результатами аерознімання з БПЛА невеликих за площею територій (8–10  QUOTE  км2), для створення великомасштабних планів у масштабах 1:2000, 1:1000, 1:500. Головною перевагою БПЛА є те, що вихідні дані аерознімання можна також застосовувати для одержання просторової інформації у важкодоступних зонах, моніторингу потенційно небезпечних для життя людини об’єктів, інвентаризації земель населених пунктів.

  1. Бабій В. В. Використання безпілотних літальних апаратів в геодезії та картографії. – С. 332, http://www.readera.org/other/vyekoryestannja-bezpi lotnyekh-litalnyekh-aparativ-v-heodeziye-ta -kartohra fiye-10185074.html.
  2. Вовк А. Аналіз результатів для створення ортофо­топланів та цифрових моделей рельєфу з засто­суванням БПЛА TRIMBLE UX-5 / Вовк А., Глотов В., Гуніна А., Маліцький А., Третяк К., Церклевич А. – 2015. – № 81. – С. 90–103.
  3. Восвило Щ. Щ. Дослідження можливості велико­масш­табного картографування місцевості з використанням безпілотних авіаційних систем / Восвило Щ. Щ., Котляр А. М. // Екологічна безпека. – С. 310, http://www.readera.org/ other/vyekoryestannja-bezpilotnyekh-litalnyekh-apa­rativ-v-heodeziye-ta-kartohrafiye-10185074.html.
  4. Галецький В. Аналіз експериментальних робіт зі ство­рення великомасштабних планів сільських насе­лених пунктів при застосуванні БПЛА / Га­лецький В., Глотов В., Колесніченко В., Про­хорчук О., Церклевич А. // Геодезія, картографія і аерофотознімання. – 2012. – Вип. 76. – С. 85–93.
  5. Зинченко О.Н. Беспилотные летательные аппараты: применение в целях аэрофотосъемки для карто­графирования (часть 1). – М.: Ракурс, 2011. – С. 1–12.
  6. Карманов Д. В. Технология создания ортофотопла­нов по аэрофотоснимкам, полученным с по­мощью малых беспилотных летательных аппа­ратов / Карманов Д. В., Матвеев Ю. Н. // Ин­формация и космос. – 2007. – № 4. – С. 61–64.
  7. Козуб А. М. Аналіз засобів збору інформації для гео­графічних інформаційних систем / Козуб А. М., Суворова Н. О., Чернявський В. М. // Сис­теми озброєння і військова техніка. – 2011. – № 3(27). – С. 42–47.
  8. Лупян Е. А. Спутниковый мониторинг лесных по­жаров в России / Лупян Е. А, Мазуров А. А., Флитман Е. В. // Итоги. Проблемы. Перс­пек­тивы. Аналитический обзор ИОА. – Сер. Эко­логия. – Новосибирск, 2003. – Вып. 68. – 224 с.
  9. Митин М. Д. Современные тенденции развития отрасли беспилотных летательных аппаратов / Митин М. Д., Никольский Д. Б. // Геоматика, Данные дистанционного зондирования. – 2013, – № 4. – С. 27–31.
  10. Рубцова Н. Э. Обработка данных БПЛА в программе UASMaster // Геоматика. – 2014. – № 1. – С. 34–44.
  11. Сечин А. Ю., Дракин М. А., Киселева А. С. Бес­пилотные летательные аппараты: применение в целях аэросъемки для картографирования (ч. 2) / Сечин А. Ю., Дракин М. А., Киселева А. С. // http://www.racurs.ru/?page=699.
  12. Станкевич С. А. Застосування сучасних технологій аеро­космічного знімання в аграрній сфері / Стан­кевич С. А., Васько А. В. // Наукові ас­пекти геодезії, землеустрою та інформаційних тех­нологій: матер. наук.-практ. конфер. – 2011. –  C. 44–50.
  13. Цепляева Т. П. Анализ применения беспилотных комплексов / Цепляева Т. П., Поздышева Е. М., Поштаренко А. Г. // Открытые информа­цион­ные и компьютерные интегрированные технологии. – Х.: НАКУ “ХАИ”, 2008. – Вып. 39. – С. 149–154.]
  14. Цицихов Д. А. Виконання топографо-геодезичних робіт з використанням безпілотних літальних апаратів / Цицохов Д. А., Бойко О. Л. // Київ. Друга Всеукраїнська науково-технічна конфе­ренція студентів, аспірантів і молодих учених, “Молодь: наука та інновації”, 2–3 грудня 2014 р. // Зб. пр. – Т. 5. – Секція 6: Геодезія та землеустрій. http://science.nmu.org.ua/ua/confe-ren-ces/molod-nauka-ta-innov/pdf-2014/20150204-06.pdf.
  15. Шевеня М. С. Аэрофотосъемка с применением бес­пилотных летательных аппаратов (БПЛА) // Геодезия и картография. –  2013. – Вип. 1. http://www.balt-agp.ru/services/aerofoto.htm.
  16. Шумаков Ф. Т. Супутникова геодезія: конспект  лекцій  з  дисципліни “Супутникова геодезія”(для студентів 4 курсу денної форми навчання спе­іальності 7.070900 “Геоінформаційні систе­и та технології”). – Харків: ХНАМГ, 2009. – С. 88.
  17. Bendea H., Boccardo P., Dequal S., Giulio Tonolo F., Marenchino D., Piras M. Low cost UAV for postdisaster assessment. In Proceedings of The XXI Congress of the International Society for Photo­grammetry and Remote Sensing, Beijing, China, Vol. XXXVII. Part B8, 2008. – P. 1373–1380.
  18. Maza I., Caballero F., Capitán J., Martínez-de-Dios, J. R., and Ollero, A., 2011. Experimental results in multi-UAV coordination for disaster management and civil security applications. Journal of intelligent & robotic systems, 61(1–4). – P. 563–585.
  19. Meier G., Frank S. Dokumentation und Überwachung einer Rutschung mittels UAV (Unmanned Aerial Vehicle), Geodäsie/Vermessung, Geomatik Schweiz, 2014. – P.449–452.
  20. Rinaudo F., Chiabrando F., Lingua A. M.,  Spanò A. T. Archaeological site monitoring: UAV photo­rammetry can be an answer. The International archives of the photogrammetry, Remote sensing and spatial information sciences, 39(B5), 2012. –. 583–588.
  21. Watabe Y., Sassa S. An Effective Investigation of Tidal Flat Sedimentation by Means of UAV and MASW. Journal of Japan Society of Civil Engineers, Ser. B2 (Coastal Engineering), 65(1). – 2009. – P. 1441–1445. 
  22. Nakano T., Kamiya I., Tobita M., Iwahashi J., Nakajima H. Landform monitoring in active volcano by UAV and sfm-mvs technique. The International Archives of the Photogrammetry, Remote Sensing andSpatial Information Sciences, Volume XL-8, 2014 ISPRS Technical Commission VIII Symposium, 09–12 December 2014, Hyderabad, India. – P. 71–75.
  23. Нормативно-правові акти в сфері геодезії та карто­рафії. Основні положення створення топо­рафічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500.