Прийняття соціально відповідальної практики управління організацією сприяє більшій інформованості під час ухвалення рішень, що грунтується на кращому розумінні очікувань суспільства, передбаченні ризиків і можливостей. Відповідальне управління організацією здатне поліпшити її стосунки із зацікавленими сторонами. Заохочення слідувати нормативним зобов’язанням веде до рішень, які з більшою вірогідністю отримають підтримку і довіру тих, хто їх реалізує і на кого вони впливають. Результатом може бути вдосконалення практик управління ризиками і поліпшення репутації організації.
Поняття "ризик" сьогодні має досить широкий зміст і використовується в абсолютно різних контекстах. Синонімами ризику можуть виступати такі поняття, як "небезпека", "загроза", "неблагополуччя" і т.п. Однак у багатьох визначеннях ризику в науковій літературі цей термін використовується в деякому спеціальному сенсі, де ризик пов'язаний перш за все з поняттям невизначеності. Тому під ризиком розуміють невизначеність, результатом якої може стати та чи інша несприятлива подія. Клінічні ризики - ризики, що виникають безпосередньо при наданні медичної допомоги. Вони включають клінічні помилки та халатність, інфекції при наданні медичної допомоги та неотримання згоди.
Принципи управління ризиками та необхідність їх використання ефективно застосовуються в багатьох галузях народно - господарської діяльності та державного управління, включаючи охорону здоров’я, а також установами, що забезпечують регуляторну діяльність у цих сферах, в тому числі у клініко - діагностичних лабораторіях. Сьогодні профілактика, як управління якістю здоров’я пацієнта стала домінантною ланкою медицини, де не останнє місце посідає лабораторна діагностика, яка здатна виявляти ризики виникнення багатьох хвороб. Наявність в системі охорони здоров'я лише окремих фрагментів ризик діяльності зумовлює необхідність формування на їх переважній більшості ефективної комплексної системи управління ризиками, яка має відбуватися з дотриманням певних вимог і принципів: визначення особливостей формування системи; оптимізація моделі управління ризиками медичних структур; обгрунтування передумов впровадження комплексної системи управління медичними ризиками та оцінка ефективності її функціонування.
[1] M. Abdi, “Standardization as a tool for creating a quality assurance for laboratory research”, Coll. Sc works of taff of NMAPE named after PL. Thug, Issue 2, 2014, pp. 514 - 521.
[2] G. Ivanov, "Methodological aspects of the implementation of quality systems in the field of laboratory medicine", Clinical laboratory diagnostics, Issue 5, 2011, pp.54-56.
[3] E. Zaremba, O. Yastremskaya, "The Value of Laboratory Medicine in the Practice of Family Doctor at the Stage of Primary Health Care Reform", Family Medicine, Issue.1, Vol. 75, 2018, pp. 47-49.
[4] C. Campbell, A. Horvath, “Harmonization of critical result management in laboratory medicine”, Clin. Chem. Acta, Vol.432, 2014, pp.135-147.
[5] G. Lippi, G. Guidi, “Risk management in the preanalytical phase of laboratory testing”, Clin. Chem. and Lab. Medicine, Vol.45, Issue 6, 2007, pp.720–727.
[6] I. Sydorko, R. Baіtsar, “Normative and metrological providing of clinical-diagnostic laboratories”, Measuring equipment and metrology, Vol.79, Issue .3, 2018, pp.49-54.
[7] I. Sydorko, R. Baitsar, A. Petrukh, “Standards of Social Responsibility in Clinical and Diagnostic Laboratories”, Measuring Engineering and Metrology, Vol. 80, Issue 4, 2019, pp.9-15.
[8] V. Protsenko, "Fundamentals of Quality Assurance in Clinical Laboratory Research", A Manual for Doctors, Kharkiv, Ukraine, 2009, pp.115-119.
[9]. Y. Sergeev, S. Yerofeev, “Adverse outcome of medical care”, Moscow, RF, 2001, p.288.
[10] M. Plebani, “The detection and prevention of errors in laboratory medicine”, Analiz of Clin. Biochemistry, Issue. 47, 2009, pp.101-110.
[11]. ISO 31000:2018 Risk Management. Principles and guidelines. (ISO 31000: 2018, IDT).
[12]. V. Tichenko, N. Tichenko, "Improvement of the quality management system for the provision of services to medical laboratories on the basis of risk-oriented approach", Standardization, certification, quality, Issue 1 (113), 2019, pp.47-52.
[13] “Methodical recommendations on the organization of clinical management of risks and safety of medical care in security institutions”, Ministry of Health of Ukraine. Ukrainian Center for Scientific, Medical Information and patent licensing work, Kyiv, 2012.
[14] T. Zawarza, "The Legal Importance of Risk to Civil Liability of Hospitals for Independent Treatment", Research Inst. Private Law and Entrepreneurship of the Nat. Ac. of Leg. Sc. of Ukraine, Kharkiv, 2013, pp 1 – 11..
[15] K. Kohn, J. Corrigan, M. Donaldson, “To Err Is Human: building a safer health system», Washington, DC: National Academy Press, 1999.
[16] M. Plebani, "Identifying and preventing mistakes in laboratory medicine», Annals of Clin. Biochem., Issue 47, 2010, pp.101-110.
[17] ISO / TS 22367:2015 Medical laboratories. Reduce errors by risk management and continuous improvement.
[18] ISO EN ISO 15189:2015 Medical Laboratories. Requirements for quality and competence (EN ISO 15189:2012, IDT).
[19] I. Sydorko, R. Bajtsar, “Providing quality of clinical-diagnostic laboratory activity”, Measuring equipment and metrology, Vol.80, Issue 2, 2018, pp.66-73.
[20] G. Sirova, O. Levashova, T. Tishakova, “Risk Analysis in a Clinical Laboratory”. Kharkiv Nat. Med. Un., In Proc. of Sc.-Pract. Conf. with Participation of int. experts, "Topical Questions of Lab. Medicine", (Nov. 20-21, 2018), Issue 285, pp.89-90.