Вивчено фізико-хімічні характеристики та кінетику згоряння нафтового коксу або пек-коксу (НК). Визначено, що НK має високий вміст карбону, зв‘язаного карбону та високу теплотворну здатність, і низький вміст сульфуру та золи. Показано, що температура займання НК коливається в межах 764–795 К, пік розкладання 808–875 К та температура вигорання 857–933 К. За допомогою аналізу продуктивності згоряння та реакційної здатності визначено коефіцієнт запалювання, коефіцієнт перетворення, коефіцієнт вигорання та характеристичний коефіцієнт згоряння. Визначено також енергію активації та предекспонентний множник. Показано, що НK дуже реактивний під час згоряння всупереч даним літератури. На основі проведених досліджень встановлено, що спалювання є практичним підходом для видобутку енергії з НК.
[1] Vivoda, V.: Energ. Policy, 2009, 37, 4615. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2009.06.007
[2] Bayram A., Müezzinoğlu A., Seyfioğlu R.: Fuel Process. Technol., 1999, 60, 111. https://doi.org/10.1016/S0378-3820(99)00041-7
[3] Green P., Martin A.: 2015. Refining Capacity Outlook to 2020: 2015 Developments. Energy Insights. https://goo.gl/KWhmhf.
[4] Global Data: 2017. H1 2016 Global Capacity and Capital Expenditure Outlook for Refineries. Developing Countries Drive Growth in Global Refining Industry. https://goo.gl/P7R28C
[5] Zhang Y., Yao M., Gao S. et al.: Appl. Energ., 2015, 160, 820. https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2015.01.009
[6] Nemanova V., Abedini A., Liliedahl T., Engvall K.: Fuel, 2014, 117, 870. https://doi.org/10.1016/j.fuel.2013.09.050
[7] Murthy B., Sawarkar A., Deshmukh N. et al.: Can. J. Chem. Eng., 2014, 92, 441. https://doi.org/10.1002/cjce.21908
[8] Shlewit H., Alibrahim M.: Fuel, 2006, 85, 878. https://doi.org/10.1016/j.fuel.2005.08.036
[9] Chen J., Lu X.: Resour., Conserv., Recy., 2007, 49, 203. https://doi.org/10.1016/j.resconrec.2006.03.012
[10] Malekshahian M., Hill J.: Energ. Fuel., 2011, 25, 5250. https://doi.org/10.1021/ef201231w
[11] Yuan S., Zhou Z., Li J., Wang F.: Appl. Energ., 2012, 92, 854. https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2011.08.042
[12] Yoon S., Choi Y.-C., Lee S.-H., Lee J.-G.: Korean J. Chem. Eng., 2007, 24, 512. https://doi.org/10.1007/s11814-007-0090-y
[13] Jayaraman K., Gokalp I.: Appl. Therm. Eng., 2015, 80, 10. https://doi.org/10.1016/j.applthermaleng.2015.01.026
[14] Qian W., Xie Q., Huang Y. et al.: Int. J. Mining Sci. Technol., 2012, 22, 645. https://doi.org/10.1016/j.ijmst.2012.08.009
[15] Yuzbasi N., Selçuk N.: Fuel, 2012, 92, 137. https://doi.org/10.1016/j.fuel.2011.08.026
[16] Patun R., Ramamurthi J., Vetter M. et al.: Clean Fuels Production Using Plasma Energy Pyrolysis System [in:] Ogunsola O., Gamwo I. (Eds.) Ultraclean Transportation Fuels, ACS Publ. 2007. https://doi.org/10.1021/bk-2007-0959.ch003
[17] Zhan X., Jia J., Zhou Z., Wang F.: Energ. Convers. Manage., 2011, 52, 1810. https://doi.org/10.1016/j.enconman.2010.11.009
[18] Munir S., Sattar H., Nadeem A., Azam M.: Energ. Sourc. A: 2017, 39, 775. https://doi.org/10.1080/15567036.2016.1263254
[19] Slopiecka K., Bartocci P., Fantozzi F.: Appl. Energ., 2012, 97, 491. https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2011.12.056
[20] Lopez-Velazquez M., Santes V., Balmaseda J., Torres-Garcia E.: J. Anal. Appl. Pyrol., 2013, 99, 170. https://doi.org/10.1016/j.jaap.2012.09.016
[21] Nyakuma B., Oladokun O., Jauro A., Nyakuma D.: IOP Conf. Series: Materials Science and Engineering, 2017, 217(1), 012013.
[22] Nyakuma B., Jauro A.: GeoSci. Eng., 2016, 62, 6.
[23] Nyakuma B.: Bulg. Chem. Commun., 2016, 48, 746.
[24] Nyakuma B., Jauro A., Oladokun O. et al.: J. Phys. Sci., 2016, 27, 1. https://doi.org/10.21315/jps2016.27.3.1
[25] Oladokun O., Ahmad A., Abdullah T. et al.: Appl. Therm. Eng., 2016, 105, 931. https://doi.org/10.1016/j.applthermaleng.2016.04.165
[26] Parvez A., Hong Y., Lester E., Wu T.: Energ. Fuel., 2017, 31, 1555. https://doi.org/10.1021/acs.energyfuels.6b02000
[27] Shen D., Gu S., Jin B., Fang M.: Biores. Technol., 2011, 102, 2047. https://doi.org/10.1016/j.biortech.2010.09.081