1. JCCT
  2. Всі випуски
  3. Випуск 14, Номер 4, 2020
  4. Застосування методу крутого сходження для цементації міді металевими частинками алюмінію

Застосування методу крутого сходження для цементації міді металевими частинками алюмінію

JCCT.
2020;
Випуск 14, Номер 4
: сс. 590 - 596
https://doi.org/10.23939/chcht14.04.590
Автори:
  1. Nizamettin Demirkiran
  2. Deniz Turhan Özdemir
  3. Merve Dardağan
1
Department of Chemical Engineering, Faculty of Engineering, İnönü University
2
Department of Chemical Engineering, Faculty of Engineering, İnönü University
3
Department of Chemical Engineering, Faculty of Engineering, İnönü University

За допомогою методу крутого сходження досліджено взаємний вплив концентрації міді, температури та тривалості процесу на ефективність цементації міді металевими частинками алюмінію. Встановлено, що ефективність цементації збільшується зі збільшенням початкової концентрації міді, температури і часу. Аналіз множинної регресії стосовно експериментальних даних показав взаємний вплив змінних процесу. Отримано поліноміальне рівняння другого порядку. Визначено оптимальні параметри процесу: концентрація 0,075 моль/л, температура 1073 К і час 90 хв., за яких отримують максимальну кількість осадженої міді.

мідь
цементація
оптимізація
метод Бокса-Вілсона
  1. Sedzimir J.: Hydrometallurgy, 2002, 64, 161. https://doi.org/10.1016/S0304-386X(02)00033-6
  2. Djoudi W., Issani-Benissad F., Bourouina-Bacha S.: Chem. Eng. J., 2007, 133, 1. https://doi.org/10.1016/j.cej.2007.01.033
  3. Noubactep C.: J. Hazard. Mater., 2010, 181, 1170. https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2010.05.085
  4. Nazim M., Pal P., Al Shoaibi A., Elkamel A.: Chem. Eng. Technol., 2012, 35, 1744. https://doi.org/10.1002/ceat.201100492
  5. Demirkiran N.: Sep. Sci. Technol., 2013, 48, 827. https://doi.org/10.1080/01496395.2012.710702
  6. El-Shazly A., Nassr A., Mubarak A., Zaatout A.: Desalin. WaterTreat., 2016, 57, 22835. https://doi.org/10.1080/19443994.2015.1133872
  7. Ekmekyapar A., Tanaydın M., Demirkiran N.: Physicochem. Probl. Miner. Process., 2012, 48, 355. https://doi.org/10.5277/ppmp120203
  8. Gouvea L., Morais C.: Miner.Eng., 2007, 20, 956. https://doi.org/10.1016/j.mineng.2007.04.016
  9. Demirkiran N.: Ind. Eng. Chem. Res., 2013, 52, 8157. https://doi.org/10.1021/ie400438b
  10. Yahiaoui I., Aissani-Benissad F., Ait-Amar H.: Can. J. Chem. Eng., 2010, 88, 1099. https://doi.org/10.1002/cjce.20348
  11. Sudamalla P., Saravanan P., Matheswaran M.: Sustain. Environ. Res., 2012, 22, 1.
  12. Ottoni C., Cuervo-Fernández R., Piccoli R. et al.: Braz. J. Chem. Eng., 2012, 29, 49. https://doi.org/10.1590/S0104-66322012000100006
  13. Shalchian H., Rafsancani-Abbasi A., Vahdati-Khakl J., Babakhani A.: Metall. Mater. Trans. B, 2015, 46B, 38. https://doi.org/10.1007/s11663-014-0216-7
  14. Salehi S., Noaparast M., Shafaei S.: Physicochem. Probl. Miner. Process., 2016, 52, 1023. https://doi.org/10.5277/ppmp160239