Енергетичний метод визначення амплітудно-фазового коефіцієнта загасання акустичних хвиль для задач сейсморозвідки

https://doi.org/10.23939/jgd2011.01.147
Надіслано: Червень 07, 2011
1
ДП “Науканафтогаз”НАК “Нафтогаз України”, м. Київ
2
Львівський державний університет безпеки життєдіяльності;(Науково-дослідний інститут ,,Науканафтогаз" Інститут геофізики НАН України)

Розглянуто метод визначення амплітудно-фазового коефіцієнта загасання енергії акустичних хвиль в неоднорідному напівпросторі. В основу методу покладено енергетичну модель процесів збудження, передачі, відбиття і прийому акустичного імпульсу, що враховує закони збереження (балансу), зміни, перенесення і упакування енергії. Ця модель визначила фізичний зміст загасання, як зміщення в часі між частиною залишеної у минулому і переданої в майбутнє енергії фізичної системи, інформація про втрачену енергію передається у майбутнє як відмінність прийнятої енергії від заданої, що контролюються на поверхні напівпростору.

  1. Авербух А.Г. Изучение состава и свойств горных пород при сейсморазведке. – М.: Недра, 1982. – 230 с.
  2. Ампилов Ю.П. Поглощение и рассеяние сейсми­ческих волн в неоднородных средах – М.: Наука, 1992. – 156 с.
  3. Балеску Р. Равновесная и неравновесная статис­тическая механика. – М.: Мир, 1978. – 408 с.
  4. Берзон И.С., Епинатьева А.М., Парийская Г.Н., Стародубровская С.П. Динамические характе­ристики сейсмических волн в реальных средах. – М.: Изд-во АН СССР, 1962. – 512 с.
  5. Боголюбов Н.Н. Нелокальная статистическая ме­ха­ника // ЖЭТФ. – 1946. – Т. 16, №. 8. – С. 691–702.
  6. Боголюбов Н.Н. Проблемы динамической теории в статистической физике. – М.: Гостехиздат, 1946. – 318 с.
  7. Гаранин В.А., Рогоза О.И. Сибагатулина Ф.И. О поглощающих свойствах водонасыщенных и газонасыщенных коллекторов // Прикладная геофизика. – М.: Наука, 1965. – С. 109–112.
  8. Голдстейн Г. Классическая механика. – М.: Мир, 1957. – 351 с.
  9. Гринь Д.М. Базисні функції, спектральна корекція та обвідні сейсмічних трас // Геофіз. журн. – 2001. – Т. 23, № 3. – С. 95–105.
  10. Гурьянов В.М., Гурьянов В.В. Левянт В.Б. Осо­бенности распространения сейсмических волн в коллекторах, влияющие на их выявление и дифференциацию. Часть 1 // Геофизика ЕАГО. – 2001. – № 6. – С. 10–15.
  11. Гурьянов В.М., Гурьянов В.В. Левянт В.Б. Осо­бенности распространения сейсмических волн в коллекторах, влияющие на их выявление и дифференциацию. Часть 2. (Общий случай уп­руго-сжимаемой вязко-упругой среды) // Гео­физика ЕАГО. – 2003. – № 4. – С. 6–10.
  12. Гурьянов В.М., Гурьянов В.В. Левянт В.Б. Осо­бенности распространения сейсмических волн в коллекторах, влияющие на их выявление и дифференциацию. Математические модели в геофизике. Ч.I: Тр. Междун. конф. – Новоси­бирск: Изд-во СО РАН, 2003. – № 3. – С. 93–98.
  13. Дирак П.A.M. Лекции по квантовой механике. – М.: Мир, 1968. – 320 с.
  14. Дирак П.A.M. Принципы квантовой механики. – М.: Мир, 1968.– 370 с.
  15. Жермен П. Курс механики сплошных сред (общая теория). – М.: Высш. шк., 1983. – 399 с.
  16. Карпенко В.М. Стародуб Ю.П. Рівняння Гауссової лінії на поверхні // Вісник ЛНУ імені Івана Франка. Серія прикладна математика. – 2008. – Вип. 14. – С. 149–145.
  17. Карпенко В.М., Стародуб Ю.П. Концепція методу енергетичного аналізу руху елементарних об’єктів літосфери Землі // Вісник ЛНУ імені Івана Франка. Серія геологічна. – 2006. – Вип. № 20. – С. 149–125.
  18. Карпенко В.М., Стародуб Ю.П. Модель загальної геометрії фізичного простору в задачах гео­фізики // Геодинаміка. – 2009. – № 1(8). – С. 12–14.
  19. Карпенко В.М., Стародуб Ю.П. Функція детермі­нованої ймовірності у дослідженнях будови Землі геофізичними методами // Геоінформа­тика. – 2007.– № 4 – С. 3139.
  20. Карпенко В.Н., Стародуб Ю.П., Стасенко В.Н., Билоус А.И. Энергоинформационный подход к вопросу оценки горизонтальной составляющей волнового поля по данным 1-D сейсмического эксперимента // Buletinul Insitutului de geologie şi seismologie al Academiei de ştiinţe a moldovei. – 2006. – No. 2. – С. 14–27.
  21. Коган С.Я. Краткий обзор теорий поглощения сей­смических волн // Физика Земли. – 1966. – № 11. – С. 3–38.
  22. Ланцош К. Вариационные принципы механики. – М.: Мир, 1965. – 408 с.
  23. Либов Р. Введение в теорию кинетических урав­нений. – М.: Мир, 1974. – 371 с.
  24. Пригожий И. От существующего к возникающему – М.: Наука, 1985. – 255 с.
  25. Рыжов А.В. Электродинамические сейсмоприем­ники в российской геофизике // Приборы и системы разведочной геофизики. – 2008. – № 3. – С. 5–51.
  26. Седов Л.И. Математические методы построения новых моделей сплошных сред // Прикл. мат. и мех. – 1965. – T. 20, № 5. – С. 121–180.
  27. Седов Л.И. О теории гравитации и электромагне­тизма // Прикл. мат. и мех. – 1968. – Т. 32, № 5. – С. 771–785.
  28. Седов Л.И., Цыпкин А.Г. Принципы макроскопи­ческой теории гравитации и электромагнетиз­ма. – М.: Наука, 1989. – 272 с.
  29. Тарасов В.Е. Квантовые диссипативные системы. // Теоретическая и математическая физика. – 1994. – Т. 100, № 3. – С. 402–417.
  30. Уайт Дж.Э. Возбуждение и распространение сей­смических волн. – М.: Недра, 1986. – 262 с.
  31. Фрейденталь А., Гейрингер Х. Математические теории неупругой сплошной среды. – М.: Физ­матгиз, 1962. – 432 с.
  32. Misra В. // Proc. Nat. Acad. Sci. US. – 1978. – V.75. – P. 1629.
  33. Poincare H. // Acta Math. – 1890. – V.13. – Р. 67–72; Rev. Metaphys. et Morale. – 1893. – V.l. – P. 534–537.
  34. Sedov L.I. // Z. Angew. Math, und Phys. – 1969. – V. 20, N. 5. – P. 643–658.
  35. Sedov L.I. Applied Mechanics // Proc. 11th Intern. Congr. Appl. Mech., Munich, 1964. – Munich: Springer-Verlag, 1966. – P. 9–19.
  36. Sedov L.I. Irreversible Aspects of Continuum Mecha­nics and Transfer of Physical Characteristics of Moving Fluids // Proc. IUTAM Symp. Vienna, 1966. – Vienna: Springer-Verlag, 1968. – P. 346–358.
  37. Zermelo E. // Ann. Fhys. – 1896. – V.57. – P. 485–494.