Поля напружень у флішовій товщі скиб Орівської, Сколівської та Парашки (за дослідженнями у басейні ріки Сукіль)

https://doi.org/10.23939/jgd2011.01.075
Надіслано: Квітень 20, 2011
1
Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України
2
Національний Університет «Львівська політехніка»

У роботі вперше наведені результати досліджень тріщин та дзеркал ковзання із відслонень уздовж долини ріки Сукіль. У 37 точках у флішових відкладах скиб Орівської, Сколівської та Парашки виконано близько 1100 замірів тріщин та 90 замірів дзеркал ковзання у різних стратиграфічних відкладах – від верхньокрейдових до олігоценових. За допомогою комплексного структурно-парагенетичного та кінема­тичного аналізу цих мезоструктур, з використанням сучасного комп’ютерного забезпечення (StereoNett, Win-Tensor та ін.) була проведена реконструкція основних параметрів. Визначено деформаційні режими та орієнтацію головних осей давніх і молодих полів напружень, які існували в палеоген-неогеновий час до, під час та після складкоутворення у цьому районі Українських Карпат.

  1. Аронский А.А., Беличенко П.В., Гинтов О.Б., Муровская А.В. Кинематические параметры деформирования верхних горизонтов земной коры Украинских Карпат в миоцен-плейсто­ценовую эпоху (по тектонофизическим дан­ным). 1–3 // Геофиз. журн. – 1995. – 17, № 3. – С. 58–68; № 5. – С. 11–19; № 6. – С. 43–57.
  2. Бубняк І., Бубняк А., Кілин І., Попп І. Структурно-седиментологічні дослідження добротівських від­кладів Передкарпатського прогину (район Над­вірної) // Праці НТШ. Геологічний збірник. – 2001. – Т. V. – С. 84–93.
  3. Бубняк І.М., Бубняк А.М., Віхоть Ю.М., Спіль­ник Р.Б. Тріщинуватість гірських порід флішо­вого комплексу Українських Карпат у межи­річчі Опору та Оряви, її тектонічне значення // Геодинаміка. – 2007. – № 1 (6). – С. 16–19.
  4. Геологічна карта Українських Карпат. Закарпат­ська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівець­ка області України. М-б 1:100 000. Составите­ли В.В. Глушко, В.В. Кузовенко, В.Е. Шлапин­ский. Редактор Ю.З. Крупский. – Отчет ЗАО “Концерн Надра”. – Фонд ЗАО “Концерн Надра”. – К., 2007. – 228 с.
  5. Гинтов О.Б. Полевая геотектонофизика и ее при­менение при изучении деформаций земной коры Украины. – К.: Феникс, 2005. – 572 с.
  6. Гинтов О.Б., Исай В.М. Методы морфокинема­тического анализа разломов // Геофиз. журн. – 1986. – 8, № 1. – С. 53–61.
  7. Гофштейн И.Д. Тектоническая трещиноватость осадочных пород в среднем течении Днестра // Изв. АН СССР. Сер. геол. – 1952. – № 6. – С. 108–117.
  8. Копистянський Р.С. Значення тріщинуватості по­рід у формуванні нафтових родовищ Радян­ських Карпат. – К.: Вид-во АН УРСР, 1959. – 74 с.
  9. Копистянський Р.С. Проблема тріщинуватості по­рід у нафтовій геології. – К.: Наук. думка, 1968. – 158 с.
  10. Копыстянский Р.С. Трещиноватость горных пород и ее значение в нефтегазовой геологии. – К.: Наук. думка, 1978. – 214 с.
  11. Орлов А.А., Бак А.М. Трещиноватость горных по­род Покутских складок // Геология нефти и газа. – 1965. – № 5. – С. 47–51.
  12. Свынко И.М. О тектонической трещиноватости западной части Подолии // Геол. сб. – 1973. – № 14. – С. 64–66.
  13. Chałubińska A. O spękaniu skał na Podolu // Przegl. Geogr. – 1928. – Z. 10. – S. 5–32.
  14. Devlaux D., Sperner B. New aspects of tectonic stress inversion with reference to the TENSOR propram // New insights into Structural interpretation and Modelling. Geological Society, London, Special Publications. – 2003. – V. 212. – P. 75–100.
  15. Zuchiewicz W., Bubniak I. M., Rauch M. Wstępne wyniki badań nad spękaniami ciosowzmi w jed­nos­tce skibowej (skolskiej) Karpat Ukraińskich // Przegl. Geol. – 1997. –  Vol. 45. –  N. 4. – S. 408–413.