1. JGD
  2. Всі випуски
  3. 1(20), 2016
  4. Літолого-фаціальна зональність та літмологічна структура ейфельських відкладів Переддобрудзького прогину

Літолого-фаціальна зональність та літмологічна структура ейфельських відкладів Переддобрудзького прогину

JGD.
2016;
Випуск 20, Номер 1
: pp. 50 - 62
https://doi.org/10.23939/jgd2016.01.050
Надіслано: Лютий 03, 2016
Автори:
  1. В. П. Гнідець
  2. К. Г. Григорчук
  3. Л. Кошіль
  4. Н. В. Ціж
  5. М. Б. Яковенко
1
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
2
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
3
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
4
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
5
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України

Мета. Основною метою цієї роботи є дослідження літологічних особливостей осадового комплексу ейфельського віку в межах Білоліського блоку Переддобрудзького прогину. Методика. Методика містить літолого-фаціальний, літмологічний та мінералого-петрографічний аналізи. Результати. Встановлено літологічну структуру розрізів ейфельських відкладів, яка представлена нерівномірним перешаруванням сульфатних (ангідрити), карбонатних (вапняки, доломіти, мергелі) та теригенних (пісковики, алевроліти, аргіліти) порід. Виділено шість типів розрізу відкладів: доломіто-вапняково-ангідритовий, доломіто (вапняково)-мергельно-ангідритовий, аргіліто-мергельно-ангідритовий, ангідрито-вапняково-доломітовий, доломіто-ангідрито-вапняковий, доломіто-ангідрито-мергельний; які характери­зуються певною латеральною зональністю поширення, що відображають побудовані літологічні моделі. Так, ангідрити домінують у розрізах південно-західної, доломіти та вапняки північної та південної, мергелі та аргіліти центральної частин Білоліського блоку. Детально вивчені петрографічні особливості основних типів порід. Побудовано літмологічні перетини, які показали, що ейфельська товща характеризується ярусною структурою, що проявилося у розвитку чотирьох регіональних або субрегіональних сульфатних пачок, розмежованих теригенно-карбонатними горизонтами. Встановлене регіональне поширення базальної карбонатно-теригенно-глинистої товщі, яка становить перехідні шари від теригенних утворень нижнього девону до сульфатно-карбонатних – середнього та верхнього девону. Наукова новизна. Вперше побудовані літологічні розрізи ейфельських відкладів та здійснена їх типізація. Побудовані літолого-фаціальні та літмологічні моделі, які дали змогу з’ясувати просторово-вікові варіації літологічної структури осадових утворень ейфельського віку. Практична значущість. Вивчення особливостей літологічної будови товщі, створення літолого-фаціальних та літмологічних моделей сприятиме уточненню певних питань стратиграфічного характеру, з’ясуванню просторово-вікового поширення осадових комплексів різного складу та генезису. Усе це слугуватиме геологічною (літогенетичною) основою для обґрунтованішого прогнозу просторово-вікового поширення нафтогазо­перспективних об’єктів, пов’язаних передусім з вапняково-доломітовими акумулятивними тілами.

 

Переддобрудзький прогин
Білоліський блок
ейфельські відклади
типи розрізу
літофації
літміти
  1. Высоцкий И. В., Оленин В. Б., Высоцкий В. И. Нефтегазоносные бассейны зарубежных стран. М.: Недра, 1981. – 479 с.
  2. Гнідець В. П., Григорчук К. Г., Полухтович Б. М., Федишин В. О. Літогенез девонських відкладів Придобрудзького прогину (палеоокеанографія, седиментаційна циклічність, формування порід-колекторів). – К.: УкрДГРІ, 2003. – 96 с.
  3. Григорчук К. Г., Гнідець В. П., Баландюк Л. В. Літологія і седиментогенез майкопських від­кладів Каркінітсько-Північнокримського осадово-пород­ного басейну. Стаття 1. Літологічні комп­лекси та седиментологічна циклічність майкопсь­ких відкладів // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2009. – № 1. – С. 69–78.
  4. Карогодин Ю. Н. Седиментационная цикличность. – М.: Недра, 1980. – 242 с.
  5. Лукин А. Е. Ложные покрышки нефтяных и газо­вих залежей-потенциальный источник природ­ного газа // Геол. Жур. – 2011. – № 4. – С. 14.
  6. Черепанов В. В., Гафаров Н. А., Карнаухов С. М, Керимов В. Ю. Углеводороды больших глубин – перспективное направление поисков и раз­ведки в России // Сборник тезисов 1-й Между­народной конф. «Углеводородный потенциал больших глубин: энергетические ресурсы будущего – реальность и прогноз. – Баку, 2012. – С. 16–19.
  7. Anderson N. L., Brown R. J.,  Hinds C. Low- and high-relief Leduc Formation reefs; a seismic analysis // Geophysics, 1989, Vol. 54, pp. 141–1419.
  8. Atchley S. C.,  West L. W.,   Sluggett J. R. Reserves growth in a mature oil field: The Devonian Leduc Formation at Innisfail field, south-central Alberta, Canada // AAPG Bulletin. – 2006, Vol. 90, pp. 1153–1169.
  9. Cen X. C, Salad Hersi O. Sedimentology, Microfacies Analysis, and Depositional Setting of the Late Devonian Duperow Formation, Southeastern Saskatchewan // Saskatchewan Geological Survey Summary of Investigations, 2006, Vol. 1. – pp. 1–18.
  10. Hurley N. F., Lohmann K. C. Diagenesis of Devonian reefal carbonates in the Oscar Range, Canning Basin, Western Australia // Journal of Sedimentary Research, 1989, Vol. 59, pp. 127–146.
  11. Smart P. L., Whitaker F. F., Rostron B. J., Machel H. G. Numerical modeling of reflux dolomitization in the Grosmont platform complex (UpperDevonian), Western Canada sedimentary basin //AAPG Bulletin, 2003, Vol. 87, pp. 1273–1298.
  12. Weissenberger J. A.W., Potma K. The Devonian of western Canada — aspects of a petroleum system: Introduction // Bulletin of Canadian Petroleum Geology,  2001, Vol. 49, pp. 1–6.
  13. Wilson J. L. Carbonate facies in geologic history. Springer, Berlin, Heidelberg, New York, 1975. 471 p