Cтруктури латерального витискання в Карпатах

https://doi.org/10.23939/jgd2017.01.018
Надіслано: Січень 02, 2017
Автори:
1
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України

Мета. Метою роботи є виявлення структурних форм латерального витискання у західній частині Українських Карпат і розроблення попередньої концептуальної моделі їх утворення. Методика. Застосовувались методи геологічного картування та структурний аналіз. Важливу роль, особливо для діагностики зсувних зон, відігравали аналіз прирозривних складок, інших деформацій (зокрема меланжів), реставрація стандартним методом полів напружень за спряженими тріщинами, дешифрування космознімків. Виявлені структурні форми порівнювались з діагностичними структурними рисунками, характерними для зон латерального витискання. Результати. Вперше у західній частині Українських Карпат виявлено структурні ансамблі, вірогідно, утворені під час латерального витискання. До них належать, по-перше: видовжені блоки  – західні частини Буркутської і Свидовецької тектонічних одиниць Східних Зовнішніх Карпат, які обмежені на флангах попутніми зсувами, а на язикоподібних західних закінченнях – дугоподібними поперечними структурами; по-друге: більш крупна структура – клиноподібний тектонічний блок флішових утворень, обмежений з північного сходу Латорицько-Стрийською правосторонньою зсувною зоною, а з південного заходу – лівосторонніми зсувами, розвиненими вздовж Пенінської зони. Наукова новизна. Запропонована концептуальна модель утворення цих структурних форм: горизонтальне витискання флішових мас Зовнішніх Карпат із сильно стисненої області (перед терейном Тисія-Дакія) до північного заходу в менш стиснену область (перед терейном Алькапа). Практична значущість. Виявлені в долині р. Пиня (поблизу джерел мінеральних вод) зсувні зони і тектонічні меланжі, які приурочені до границь між блоками Східних і Західних Зовнішніх Карпат, можуть мати глибоке проникнення та виводити на поверхню вуглекислі мінеральні води, породжуючи відомі родовища типу “Поляни Квасової”. Картування цих утворень підвищить ефективність пошуків мінеральних вод.

Ключові слова: Карпати; латеральне витискання; зсувні зони; тектоніка; покрив; акреційна призма.

  1. Арган Э. Тектоника Азии. – М.: ОНТИ, 1935.  – 192 с.
  2. Гинтов О. Б. Полевая тектонофизика и ее приме­нение при изучении деформаций земной коры Украины. – Киев : Феникс, 2005. – 572 с.
  3. Гнилко О. М. Тектонічне районування Карпат у світлі терейнової тектоніки. Стаття 2. Флішові Карпати – давня акрецій на призма // Гео­динаміка. – 2012. – № 1(12). – С. 67–78.
  4. Гнилко О., Дворжак О., Генералова Л. Зсувні структури в області зчленування Східних і Західних Флішових Карпат (геокартувальний і тектонофізичний аспекти) // Геофізичні дослід­ження та моделювання фізичних полів Землі: матеріали третьої наук. конф., 13–15 жовтня 2016 р. – Львів, 2016. – С. 102–105.
  5. Гнилко О., Гнилко С. Про геологічну будову Смо­жівської структури Кросненського покриву Українських Карпат // Геологія і геохімія горю­чих копалин. – 2010. – № 3–4 (152–153). – С. 57–72.
  6. Гнилко О. Про зсувну зону в західній частині Ук­раїнських Карпат // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2011. – № 3-4 (156-157). – С. 68-80.
  7. Копп М. Л. Структуры латерального выжимания в Альпийско-Гималайском коллизионном поясе ‒ М.: Научный Мир, 1997. ‒ 340 с. (Тр. ГИН РАН, вып. 552).
  8. Латеральные тектонические потоки в литосфере Земли / Отв. ред. М.Г. Леонов – М.: ГЕОС, 2013. – 318 с. (Тр. ГИН РАН; Вып. 604).
  9. Сучасна геодинаміка та геофізичні поля Карпат та суміжних територій / Третяк К. Р., Максим­чук В. Ю., Кутас Р. І., Рокитянський І. І., Гнил­ко О. М., Кендзера О. В., Пронишин Р. С., Клим­кович Т. А., Кузнєцова В.Г., Марченко Д.О., Смірнова О. М., Серант О. В., Бабак В. І., Вовк А. І., Романюк В. В., Терешин А. В. – Львів : В-во Львівської політехніки, 2015. – 420 с.
  10. Csontos L. & Vörös A. Mesozoic plate tectonic re­construction of the Carpathian region // Palaeo­geography, Palaeoclimatology, Palaeoecology.  – 2004. – Vol. 210. – P. 1–56.
  11. Kovac M., Marton E. To rotate or not rotate: Palin­spastic reconstruction of the Carpatho-Pannonian area during the Miocene // Slovak Geol. Mag. – 1998. – Vоl. 4, No. 2. – P. 169–194.
  12. Marko F. Do we need the orogen-parallel dextral strike-slips during the Miocene tectonic evolution of the Western Carpathians? // Mineralia Slovaca. – 2015. – Nо. 47. – P. 91–96.
  13. Márton E., Tischler M., Csontos L., Fügenschuh B. & Schmid S. M. The contact zone between the ALCAPA and Tisza-Dacia megatectonic units of Northern Romania in the light of new paleomag­netic data // Swiss Journal of Geosciences. – 2007. – Nо. 100. – P. 109–124.
  14. Neogene evolution of the Carpatho-Pannonian region: an interplay of subduction and back-arc diapiric uprise in the mantle / V. Konečny, M. Kováč, J. Lexa, J. Šefara // Stefan Mueller Special Publication Series. – 2002. – N. 1. – P. 105–123.
  15. Oszczypko N. Late Jurassic-Miocene evolution of the Outer Carpathian fold-and-thrust belt and its foredeep basin (Western Carpathians, Poland) // Geological Quarterly. – 2006. – V. 50(1). – P. 169–194.
  16. Ratschbacher L., Frisch W., Linzer H.G.L. & Mer­le G. Lateral extrusion in the Eastern Alps. Part II: Structural analysis // Tectonics. – 1991. – Nо. 10. – P. 257–271.
  17. Schmid S., Bernoull D., Fugenschuh B., Matenco L., Schefer S., Schuster R., Tischler M., Ustaszew­ski K. The Alpine-Carpathian-Dinaric orogenic system: correlation and evolution of tectonic units // Swiss Journal of Geosciences. – 2008. – Nо. 101. – P. 139–183.
  18. Sperner B., Ratschbacher L., Nemcok M. Interplay between subduction retreat and lateral extrusion: Tectonics of the Western Carpathians // Tectonics. – 2002. – Vol. 21, Nо. 6. – P. 1–24.
  19. The Carpathian-Pannonian Region: A Reviev of Me­sozoic-Cenozoic Stratigraphy and Tectonics. Vol. 1. Stratigraphy. Vol. 2. Geophysics, Tectonics, Facies, Paleogeography / Eds: F. Horvath, A. Galacz. – Budapest: Hantken Press, 2006. – 625 p.