Конгломерати з екзотичним матеріалом в Українських Карпатах – поширення, склад, ймовірний генезис

https://doi.org/10.23939/jgd2018.01.040
Надіслано: Січень 17, 2018
Переглянуто: Лютий 28, 2018
Прийнято: Березень 15, 2018
Автори:
1
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, м. Львів

Мета. Метою дослідження є аналіз особливостей складу та ймовірних джерел походження екзотичних конгломератів в Українських Карпатах, а також створення геологічного нарису їх поширення. Методика. Методика включає детальний комплексний аналіз та узагальнення наявного фактичного геологічного матеріалу, а також порівняння отриманих даних. Результати. На основі систематизованого матеріалу складено таблицю співвідношення складу і віку екзотичних конгломератів Українських Карпат та створено орієнтовну схему їх поширення. Екзотичні конгломерати розвинені в різних структурних зонах земної кори, але особливо широко в складчастих областях та передгірських прогинах. Вони є одним із найкращих індикаторів палеогеографічних обстановок та мають велике палеотектонічне значення. Нагромадження потужних грубоуламкових верств свідчить про підсилення тектонічних рухів, які виводили глибинні породи на поверхню, де вони інтенсивно руйнувалися. Використовуючи дані досліджень складу уламків конгломератів, автор намагався відтворити місцезнаходження та характер геологічної будови джерела зносу. На підставі отриманих результатів зроблено висновок, що ці породи не відповідають запропонованим джерелам зносу. Наявність уламків давніх метаморфічних порід у екзотичних конгломератах дозволила виникнути гіпотезі внутрішніх піднять (кордильєр). У геологічній історії Карпат вони описувалися як виступи фундаменту карпатського простягання, котрі розділяли флішеві троги і своїм положенням відносно рівня моря впливали на перерозподіл осадового матеріалу. Проте, досі немає належного пояснення специфіки формування цих кордильєр і їх кількості. Обґрунтовано необхідність подальшого детального вивчення проблеми поширення та складу екзотичних конгломератів. Наукова новизна. У статті проаналізовано головні дослідження екзотичних порід та схарактеризовано ймовірні джерела зносу уламкового матеріалу. Вперше викладено зведення виходів екзотичних конгломератів для регіону Українських Карпат та зазначено склад і вік уламкового матеріалу. Практична значимість. Результати дослідження будуть сприяти кращому розумінню геологічної будови Українських Карпат, зокрема матимуть велике значення для подальших палеогеографічних та палеотектонічних побудов.

  1. Алферьев Г. П. К вопросу о тектоническом и стра­тиграфическом положении трускавецьких кон­гломератов г. Борислава / Г. П. Алферьев // Труды Карпатского научно-исследовате­льского ин-та Мин-ва гео­логии. – 1949. – № 1. – С. 74–89.
  2. Балицкий Д. К. Основные черты геологического строения и закономерности формирования гру­бообломочных пород флиша Северо-Буковин­ских Карпат : автореф. дис. … канд. геол.-мин. наук. – Львов, 1963. – 21 с.
  3. Вялов О. С. О кордильерах в Карпатском флише­вом бассейне // Матер. VII сьезда КБГА. – Киев : Наук. думка, 1967. – С. 114–118.
  4. Гуржий Д. В. Литология моласс Предкарпатья. – Киев : Наук. думка, 1969. – 204 с.
  5. История геологического развития Украинских Карпат / О. С. Вялов, С. П. Гавура, В. В. Да­ныш и др. – Киев : Наук. думка, 1981. – 180 с.
  6. Колтун В. І. Літологія стебницьких відкладів пів­нічно-західної частини Радянського Перед­карпаття – Вид-во АН УРСР , 1959. – 128 с.
  7. Линецкая Л. В. Конгломераты мела и палеогена северного склона Карпат и их значение для палеогеографии : автореф. дис. … канд. геол.-мин. наук. – Львов, 1963. – 14 с.
  8. Линецкая Л. В. О конгломератах палеогена северного склона Советских Карпат / Л. В. Линецкая. // Доклады Академии Наук СССР. – 1959. – Т. 127, № 4. – С. 849–852.
  9. Марченко Т. Ю. Значення гальки домезозойських порід для вирішення проблем палеогеографії та тектоніки Українських Карпат / Т. Ю. Марченко // Геологія і гео­хімія горюч. копалин. – 2004. – № 2. – С. 114–118.
  10. Сеньковський Ю. М. Палеоокеанологія Карпато-Чорноморського сегменту континентальної окраїни океану Тетіс у пізньому мезозої / Ю. М. Сеньковський // Пра­ці наукового товариства ім. Шевченка. – Львів : Геологічний збірник, 2001. – Т. 5. – С. 61–70.
  11. Ступка О. С. Джерело осадів Карпатського флішу – геодинамічний аспект / О. С. Ступка // Геодинаміка. – 2008. – № 1(7). – С. 39–46.
  12. Сучасний погляд на геодинамічні процеси та конгломератоутворення у Передкарпатському прогині / Б. Й. Маєвський, Г. О. Жученко, Л. С. Мончак та ін. // Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ. – 2004. – № 2 (11). – С. 56–59.
  13. Ткаченко О. Ф. Литолого-минералогическая ха­рактеристика отложений нижнего миоцена Предкарпатья : автореф. дис. … канд. геол.-мин. наук. – Львов, 1961. – 19 с.
  14. Ткаченко О. Ф. Материалы к петрографии “экзо­тических” конгломератов Прикарпатья. – Львов, Укр. НИГРИ, 1947 / В кн.: Геол. изуч. СССР, т. 31, 1966, вып. 2, с. 155–156.
  15. Ткачук Л. Г. Раховский кристал­лический массив (Карпаты) / Л. Г. Ткачук, Д. В. Гуржий. – К. : Изд-во АН УССР, 1957. – 123 с.
  16. Федущак М. Ю. Умови утворення екзотичних кон­гломератів воротищенської серії Передкарпат­тя. – К. : Вид-во АН УРСР, 1962. – 112 с.
  17. Чернов В. Г. Псефиты и их геологическое значе­ние. – М. : Изд-во МГУ, 1982. – 70 с.
  18. Чернов В. Г. Псефиты Советских Карпат. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1984. – 300 с.
  19. Burtan J., Golonka J., Tomas A., Zajac R. Nowe znaleziska paleozoicznych weglanowych skał egzotycznych we fliszu polskich Karpat zewnętrznych // Kwartalnik Geologiczny. 1983. 27, nr 2, str. 307–328.
  20. Cizancourt H., Przyczynek do znajomości przedgórza w okolicy Truskawca, Contribution à l'etude de l'avant-pays dans le région de Truskawiec, Kos­mos 1926, str. 373–392.
  21. Kropaczek B. Studjum geologiczne według mate­riałów zebranych przezs p. Kropaczka zestawił prof. J. Grzy­bowski, Kraków. Stacya Geologiczna w Borysławiu. Druk. Un-tu Jagiellońskiego, 1919. – 41 p.
  22. Oszczypko N., Uchman A., Bubniak I. Foreland provenance of thick conglomerates in the early stage of Carpathian Foredeep development: the case of the Sloboda conglomerate (lower Miocene), western Ukraine. Geol. Quart. 2012. 56(4), 789–802.
  23. Oszczypko N., Uchman A., Bubniak I. The Dobrotiv Formation (Miocene) in the Boryslav-Pokuttya and Sambir nappes of the Ukrainian Carpathians: a record of sedimentary environmental change in the development of the Carpathian Foredeep Basin. Geol. Quart. 2014. 58 (3), 393–408.
  24. Ryłko W., Tomaś A. Basement structure below the West-Carpathian – East-Carpathian orogen junction (eastern Poland, north-eastern Slovakia and western Ukraine). Geologica Carpathica, 2005, 56, 1, 29–40.