1. 1(24) 2018
  2. „Молоді платформи” – традиційні уявлення і реальність (геодинамічний аспект)

„Молоді платформи” – традиційні уявлення і реальність (геодинамічний аспект)

JGD.
2018;
Випуск 1(24) 2018, Номер 1(24) 2018
: 51-59
https://doi.org/10.23939/jgd2018.01.051
Надіслано: Березень 13, 2018
Переглянуто: Червень 18, 2018
Прийнято: Червень 29, 2018
Автори:
  1. О.С. Ступка
1
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України

Мета. Перехід теоретичної тектоніки на мобілістичні позиції змінив уявлення про природу геологічних процесів, відповідно і підходи до переосмислення на новому якісному рівні поглядів на тектонічну природу областей, які традиційно трактуються як “молоді платформи” і уявлення про які формувалися на класичному вченні про геосинкліналі. Методика. Важливим компонентом геодинамічної основи аналізу є мобілістична теорія тектогенезу. Методика досліджень передбачає: формаційний аналіз протерозойських і фанерозойських товщ, структурний аналіз, палеогеографічні і палеогеодинамічні реконструкції. Для міжрегіональної кореляції використовували методи порівняльного аналізу (стратиграфічного, формаційного, тектонічного). Результати. Становлення “молодих платформ” як особливого тектонічного елемента біосфери традиційно визначали геосинклінальною передісторією. Приймалося, що їх структурний план розвивався під дією диференці­йованих вертикальних тектонічних рухів, які були похідними від процесів геосинклінальної складчастості. Такий постулат набув аксіоматичної форми і підпорядкував собі майже на півстоліття напрям думок багатьох дослідників. На схемах тектонічного районування території України традиційно виділяють дві молоді платформи – Скіфську на півдні і Західноєвропейську на заході. Однак наявні уявлення про їхню будову і розвиток базувались на положеннях, які вже суперечать новому геолого-геофізичному матеріалу і не відповідають рівню сучасної теоретичної тектоніки. У новітній інтерпретації Скіфська платформа трактується як “Скіфський терен”, який в інтервалі 1100–950 млн р. був складовою епігренвільського суперконтиненту Родінії. Після його розпаду (850–650 млн р.) Скіфський терейн приєднується до Східноєвропейського кратону. У пізньому протерозої – ранньому палеозої у зоні колізії формується деформаційний пояс, який сьогодні документується зеленосланцевим комплексом і системою насувів у нижньопалеозойській товщі. На тектонічній карті Заходу України виділяється зона, яка у формі трикутника виклинюється між Східноєвропейською платформою і Карпатською спорудою. Її розглядають як фрагмент молодої Західноєвропейської платформи, яка займає територію варисцид Західної і Східної Європи. Проведені дослідження показали, що в межах цієї області варисцид ні в байкальську, ні в каледонську епохи жодні тектонічні структури не сформувалися. Ця ділянка земної кори об’єднує алохтонні структури земної кори різного віку, будови і генезису. Цей мікроплитний структурний ансамбль з мозаїчним стилем будови має колізійне походження в результаті різнонапрямленої взаємодії континентів Гондвани, Лавразії і Балтики. Аналіз наявного матеріалу, з урахуванням нової геолого-геофізичної інформації, свідчить про те, що в межах Західної і Центральної Європи відсутні ознаки, які би давали підставу трактувати цю ділянку земної кори як “молоду платформу”, а, відповідно, немає підстав відстоювати в межах варисцид “молодої Західноєвропейської платформи” взагалі. Наукова новизна. Переосмислено погляди на тектонічну природу “молодих платформ”. Проведені дослідження показали, що той набір ознак, який слугував основою для виділення ділянок земної кори як “молоді платформи”, з позицій сучасної теоретичної тектоніки виявився неслушним. Практична значущість. Шар’яжна концепція формування в осадовій товщі структур у таких регіонах визначає нетрадиційний і перспективний напрямок пошуків вуглеводнів у насувних і піднасувних, тобто в нових за своєю тектонічною позицією, структурах.

“молоді платформи”
байкаліди
каледоніди
варисциди
покривно-складчасті структури
суперконтинент
рельєф місцевості
  1. Гарецкий Р. Г. Тектоника молодых платформ Евразии / Р. Г. Гарецкий. – М. : Наука, 1972. – 300 с.
  2. Иванов С. Н. Вопросы тектоники на между­народном колоквиуме “Варисциды Цент­ральной и Западной Европы” / С. Н. Иванов, В. Н. Пучков // Геотектоника. – 1975. – № 4. – С. 115–118.
  3. Исмагилов Д. Ф.Аллохтонные структуры Азовс­кого моря / Д. Ф. Исмагилов, В. И. Попков, А. Л. Терехов и др. // Докл. АН СССР. –1991. – Т. 321. – № 4. – С. 792–795.
  4. Летавин А. И. Тафрогенный комплекс молодой платформы юга СССР / А. И. Летавин. – М. : Наука, 1978. – 148 с.
  5. Обыскалов А. К. Надвиги в фундаменте Скифской плиты / А. К. Обыскалов, А. Н. Мар­ков, О. В. Грабкин // Геотек­тоника. – 1992. – № 4. – С. 52–63.
  6. Попков В. И. Складчато-надвиговые дислокации в осадочном чехле Азовского моря / В. И. Попков // Геотектоника. – 2009. – № 4. – С. 84–93.
  7. Попович С. В. Развитие структур горизонталь­ного сжатия в пределах Азовского моря / С. В. Попович // Геология нефти и газа. – 1989. – № 1. – С. 22–25.
  8. Проблемы геологии и полезные ископаемые на XXVI сессии МГК (Париж, 7–17.VII.1980). – М. : Наука, 1983. – 210 с.
  9. Ступка О. С. О байкалидах юга европейской части СССР в свете новых теоретических концепций / О. С. Ступка // Тектоносфера Украины. – К. : Наук. думка, 1989. – С. 153–158.
  10. Ступка О. С. О тектонической структуре нижне-средне палеозойских отложений юго-за­падной и южной окраин Восточно-Евро­пейской платформы и возможный механизм ее формирования (в связи с проблемой неф­те­газоносности глубокозалегающих гори­зон­тов) / О. С. Ступка // Геология и гео­химия горючих ископаемых. – 1991. – Вып. 77. – С. 13–23.
  11. Ступка О. С. Рифейский зеленосланцевый пояс юго-западной и южной окраины Восточно-Европейской платформы и его тектоническая природа / О. С. Ступка // Геотектоника. – 1993. – № 2. – С. 29–36.
  12. Ступка О. С. Чи Скіфська плита – частина молодої платформи? / О. С. Ступка // Геологія і геохімія горючих копалин. – 1994. – № 1. – С. 13–20.
  13. Ступка О. С. Насувні і піднасувні структури – новий перспективний об’єкт пошуків покладів нафти і газу в межах південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи / О. С. Ступка // Проблема нафтогазового комплексу України. – К., 2002. – С. 30–46.
  14. Ступка О. С. Проблеми тектоніки України на сучасному етапі розвитку геологічної науки / О. С. Ступка // Геолог. – 2004. – № 2. – С. 48–54.
  15. Хераскова Т. Н. Распад Родинии и ранние стадии развития палеозойского океана / Т. Н. Херас­кова, В. А. Буш, А. Н. Диденко, С. Г. Самыгин // Геотектоника. – 2010. – № 1. – С. 5–28.
  16. Юго-западный край Восточно-Европейской плат­формы на Украине и в Молдавии / И. Б. Виш­няков, В. В. Глушко, Г. М. Поляковская и др. // Геология запада Восточно-Европейской плат­фор­мы. – Минск : Наука и техника, 1981. – С. 22–35.
  17. Behr H.-J. The variscan belt in central Europe: main structures, geodynamic implication, open questions / H.-J. Behr, W. Engel, W. Franke, P. Giese, K. Weber // Tectonophysics. – Vol. 109. – 1984. – No. 1. – 2. – P. 15–40.
  18. EUROPROBE, 1996 – Litosphere Dynamics: Origin and Evolution of Continents. Published by the EURORROBE secretariate, Uppsala University, 1996. – 138 p.
  19. Mizerski W. Does the east European branch of the Caledonidws exist? / W. Mizerski, O. Stupka, І. Olczak-Dusseldorp // Bulletyn panstwowego Instytutu Geologicznego. – 2012. – № 449. – P. 109.
  20. Smith A. G. Some aspects of the Phanerozoic paleogeographic evolution of Europe / A. G. Smith // Zeitschrift der Deutschen Geologischen Gesselschaft. – 1996. – 147/z. – P. 147–168.
  21. Stupka O. S. Representation of the Permian Panteian clisintegration in early mezozoic structure of the Carpathians–Black Sea segment of continental margin of Tethys ocean / O. S. Stupka // First international Simposium on Carboniferous to Jurassic Pangea. – Calgary, Canada. – 1993. – 303 p. (Program and Abatracts).
  22. Stupka O. Uwagi owplywie struktury przedpola na formowanie sie frontu nasnnienc plasrcz owi­nowych / O. Stupka, W. Mizerski // Prz. Geol. – 2007. – Vol. 55. – No.  5. – P. 430–434.