Циклічність, літолого-фаціальні особливості та обстановки седиментації ейфельських відкладів Переддобрудзького прогину

https://doi.org/10.23939/jgd2020.01.038
Надіслано: Лютий 18, 2020
1
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
2
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
3
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
4
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України

Мета. Встановлення літофаціальної будови та реконструкція умов осадонагромадження відкладів ейфельського віку Білоліського блоку Переддобрудзького прогину в аспекті формування продуктивних горизонтів та локалізації перспективних об’єктів. Методика. Комплекс літологічних, палеоокеанографічних, літофізичних та геофізичних (ГДС) досліджень. Результати. У розрізі відкладів ейфельського віку Білоліського блоку Переддобрудзького прогину виділено 5 седиментаційних циклітів регресивної природи, які прослідковано в межах усієї досліджуваної території. Цикліти мають двочленну будову: нижня частина представлена карбонатними або теригенно-карбонатними породами, верхня – мергельно-сульфатними та сульфатними (ангідрити). Встановлені характерні зміни вмісту основних літологічних відмін циклів в просторі і часі та ритмічну природу умов їх осадонагромадження. Реконструйовані седиментаційні особливості розвитку біостромових тіл протягом ейфельського часу та локалізовані ділянки їх максимального розвитку, що тяжіють до схилів Східносаратського та Жовтоярського піднять. З’ясовані особливості літофізичної структури Східносаратського родовища. Встановлено, що основні резервуари (антиклінального та літологічного типів) усіх п’яти виділених продуктивних горизонтів родовища тяжіють не до сучасного склепіння структури, а до її південно-західної перикліналі. Ґрунтуючись на літологічних та фаціальних особливостях ейфельських відкладів регіону, високо оцінюються перспективи в нафтогазопошуковому відношенні пасток літологічного типу в межах південного, східного та північного схилів Жовтоярської структури. Наукова новизна. Побудовані літологічні, палеоокеанографічні, літофізичні моделі, які дозволили встановити особливості просторово-часової неоднорідності літологічної структури ейфельських відкладів Білоліського блоку Переддобрудзького прогину та скорегувати існуючу на сьогодення оцінку їх нафтогазоперспективності. Практична значущість. Вивчення особливостей літологічної будови товщі, створення літологічних, літофізичних та палеоокеанографічних моделей сприятиме уточненню характеру просторово-вікового розвитку осадових тіл різного складу та генезису. Усе це слугуватиме літологічним підґрунтям для більш обґрунтованого прогнозу поширення нафтогазоперспективних об’єктів.

 

  1. Ботвинкина Л. Н., Алексеев В. П. Цикличность осадочных толщ и методика ее изучения. Свердловск: Изд-во Урал. ун-та. 1991. 336 с.
  2. Гнідець В. П., Григорчук К. Г., Полухтович Б. М., Федишин В. О. Літогенез девонських відкладів Придобрудзького прогину (палеоокеанографія, седиментаційна циклічність, формування порід-колекторів). Київ: УкрДГРІ, 2003. 96 с.
  3. Гнідець В. П., Григорчук К. Г., Кошіль Л. Б., Ціж Н. В., Яковенко  М. Б. Літолого-фаціальна зональність та літмологічна структура ейфельських відкладів Переддобрудзького прогину. Геодинаміка. 2016. №  (20). С. 50–62.
  4. Гнідець В., Григорчук К., Кошіль Л., Яковенко М. Літолого-фаціальні особливості та умови нагромадження базальних відкладів середнього девону Переддобрудзького прогину. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, № 2(81)/2018. С. 6–11.
  5. Гожик П. Ф., Чебаненко І. І., Євдощук М. І.  та ін. Нафтогазоперспективні об'єкти України. Наукові і практичні основи пошуків родовищ вуглеводнів у північно-західному шельфі Чорного моря. Монографія. Київ: ЕКМО, 2007. 232 с.
  6. Грищенко В. П., Гуревич К. Я., Полухтович Б. М. Новые данные о палеозойских отложениях Западного Причорноморья. Тектоника и стратиграфия. 1986. вып. 27. С. 52–59.
  7. Іванюта М. М., Федишин В. О., Денега Б. І., Арсірій Ю. О., Лазарук Я. Г. Атлас родовищ нафту і газу України: в 6 т., т. 3. Південний нафтогазоносний регіон. ред. Львів: Центр Європи,  УНГА, 1998. 224 с.
  8. Конюхов А. И. Нефтегазоносные бассейны на окраинах материков в палеоморях  палеозоя. Сообщение 1. Нефтегазоносные бассейны на окраинах материков Япетуса и Панталассы. Литология и полезные ископаемые. 2013. №4. С. 1–26.
  9. Обровец С. М., Яшин И. А. О нетрадиционных нефтегазоперспективных коллекторах межсолевого комплекса Припятского прогиба. Доклады Национальной академии наук Беларуси. 2018. Т. 62, № 3. С. 335–340.
  10. Махнач А. С., Москвич В. А., Кручек С. А.  и др Органогенные постройки девона Белоруссии. Минск: Наука и техника, 1984. 236 с.
  11. Полухтович Б. М., Букатчук П. Д., Геник   И. В. Новые данные о средне- и верхнедевонских отложениях Преддобруджского прогиба (в пределах Молдавской ССР). Изв. вузов. Сер. Геология и разведка. 1971. № 12. С. 149–152.
  12. Cараев С. В. Литолого-фациальная характеристика усольской свиты (нижний кембрий) и ее возрастных аналогов Предъенисейского осадочного бассейна Западной Сибири. Геология и геофизика, 2015, т. 56, № 6, С. 1173–1188.
  13. Скачедуб Є. О. Умови осадконагромадження і нафтогазоносність середньодевонсько-нижньокам'яновугільної евапоритової формації Переддобрудзького прогину. Геологія і геохімія горючих копалин. 1998. № 1 (102). С. 41–52.
  14. Страхов Н. М. Основы теории литогенеза. Том III. Закономерности состава и размещения аридных отложений. Москва: Изд АН СССР. 1962. 551 с.
  15. Танинская Н. В. Седиментологические критерии прогноза коллекторов в среднеордовикско-нижнедевонских отложениях Тимано-Печорской провинции. Нефтегазовая геология. Теория и практика. 2010. Т.5. № 4. С. 1–29.
  16. Уилсон Дж. Л. Карбонатные фации в геологической истории. М.: Недра, 1980. 463 с.
  17. Bесker F., Bechstädt T. Sequence stratigraphy of a carbonate‐evaporite succession (Zechstein 1, Hessian Basin, Germany). Sedimentology. 2006 53(5). P.1083 –1120 
  18. Garland J. Middle to Upper Devonian (Givetian and Frasnian) shallow-water carbonates of Western Europe: fades analysis and cyclicity. A thesis submitted in partial fulfillment of the degree of Doctor of Philosophy at the Department of Geological Sciences, University of Durham. 1997. 511 р.
  19. Oсakoğlu F. Repetitive Subtidal-to-Coastal Sabkha Cycles from a Lower-Middle Miocene Marine Sequence, Eastern Sivas Basin. Turkish Journal of Earth Sciences, 2001.Vol. 10, P. 1734.
  20. Reding, H. G., Reding, D. D., Kollinson, X. G., & Allen, F. A. (1990). Sedimentation environments and facies.
  21. Schröder S., Schreiber B. C., Amthor J. E., Matter A. A depositional model for the terminal Neoproterozoic–Early Cambrian Ara Group evaporites in south Oman. Sedimentology. 2003 Vol.50, Issue5. P. 879-898