Еволюціонування теплових полів Дніпровсько-Донецької западини на активній стадії рифтогенезу

Автори:
1
Полтавська гравіметрична обсерваторія Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, м. Полтава

На основі чисельного моделювання з урахуванням радіогенного тепловиділення порід була проаналізована поведінка теплових полів центральної частини ДДЗ на початку й кінці рифтового етапу розвитку. Було встановлено, що температурні умови, необхідні для активізації процесів еклогитової фації метаморфізму в нижніх шарах кори мали місце протягом усього розглянутого етапу. У той же час для початку активізації процесів прогресивної стадії гранулитової фації метаморфізму в нижніх шарах гранітозованих порід необхідний був процес тривалого прогрівання кори протягом порядку 10 млн. років. Було також установлено, що температурне поле кори в розглянутій області повністю встановлюється через 30 млн. років, за умови, що температура аномально горячої мантії на границі Мохо підтримується постійною. Розрахунки показали, що для досягнення сучасної стадії розвитку, основна частина ДДЗ протягом рифтового етапу повинна була піддаватися впливу серії потужних астенолітів – так званих квантів тектонічної дії (КТД) з температурою аномальної мантії на границі Мохо порядку 1200˚C.
 

 

1. Грачёв А.Ф. Рифтовые зоны Земли. – М.: Недра, 1987. – 285 с.

2. Гавриш В.К., Забелло Г.Д., Рябчун Л.М. Геология и нефтегазоносность Днепровско-Донецкой впадины. Глубинное строение и геотектоническое развитие. – Киев: Наук. думка, 1989. – 208 с.

3. Гордиенко В.В., Усенко О.В. Процесс рифогенеза на примере герцинского Днепровско–Донецкого рифта // Геофиз. журн. – 2002. – 24, N 4. – С. 42–59.

4. Гордиенко В.В., Усенко О.В. Глубинные процессы в тектоносфере Украины. – Киев: Изд. Ин-та геофизики НАН Украины, 2003. – 147 с.

5. Лубков М.В. Определение статических чисел Лява и Шида методом конечных элементов // Геофиз. журн. – 2004. – 26, N 6. – С. 147–150.

6. Образцов И.Ф., Савельев Л.М., Хазанов Х.С. Метод конечных элементов в задачах строительной механики летательных аппаратов. – М.: Высшая школа, 1985. – 329 с.

7. Истомин А.Н., Евдощук Н.И. Геодинамические условия формирования Днепровско-Донецкой впадины // Геофиз. журн. – 2002. – 24, N 6. – С. 143–155.

8. Айзенберг Д.Е., Перченко О.И., Бражникова Н.Е. Геология и нефтегазоносность Днепровско-Донецкой впадины. Стратиграфия. – Киев: Наук. думка, 1988. – 147 с.

9. Дортман Н.Б. Физические свойства горных пород и полезных ископаемых (петрофизика). Справочник геофизика. – М: Недра, 1976. – 527 с.

10. Усенко О.В. Тепловой поток и современная активизация Донецкого бассейна (по новым данным) // Геофиз. журн. – 2002. – 24, N 5. – С. 102–111.

11. Артюшков Е.В., Бацанин С.Ф. Об изменении теплового режима земной коры, связанного с подходом к её нижней границе аномальной мантии // Физика Земли – 1984. – N 12. – С. 3–9.

12. Соллогуб В.Б. Литосфера Украины. – Киев: Наук. думка, 1986. – 184 с. 

13. Тейлор С.Р., Мак-Леннан С.М. Континентальная кора, её состав и эволюция. – М.: Мир, 1988. – 383 с.