В роботі розглянуто питання структурно-дугової будови Центральних (Внутрішніх) та шар’яжної – Зовнішніх Карпат, їх зчленування з різними тектонічними елементами Східноєвропейської платформи. Важливим моментом при деталізації геологічної будови Карпатського орогену було виділення за результатами гравіметричних та сейсмічних досліджень Підкарпатського рифтогену та встановлення під Сколівським покривом параавтохтонного Ясинського елемента. З останнім пов’язують чималі перспективи нафтогазоносності за рахунок виявлення та простеження нової південної смуги глибинних складок. Крім того цей рифтоген увібрав у себе основні насувні маси флішових та моласових утворень і визначив сучасну дугоподібну форму орогену. Перспективи пошуку покладів вуглеводнів в алохтонному комплексі пов’язуються з антиклінальними складками, тектонічно та літологічно екранованими блоками окремих складок-лусок, а також (як новий напрямок) – з розкриттям приповерхневих піднасувних структур.
- Бoйко Г.Ю., Аникеев С.Т. Структура Карпатского поднадвига // Тектоника и нефтегазоносность поднадвиговых зон. – М.: Наука, 1990. – С. 53–60.
- Бойко Г.Ю., Лозиняк П.Ю., Заєць Х.Б. та ін. Глибинна геологічна будова Карпатського регіону // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2003. – № 2. – С. 52–62.
- Глушко В.В. Тектоника и нефтегазоносность Карпат и прилегающих прогибов. – М.: Недра, 1968. – 263 с.
- Лозиняк П.Ю. До вивчення геологічної будови Кар-патської споруди // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2001. – № 4. – С. 64–70.
- Czernicki J. Warunki geologiczno-strukturalne pulapek i parametry zloź gazu zimnego w miocenie auto-htonicznym w strefie nasunięcia Karpat między Rzeszowem i Przemyslem // Geofiz. i Geol. Naft. – 1978. – №.1-2.
- Nej R. Rola rygla Krakowskiego w geologii zapadliska przedkarpackiego i rozmieszczenia zloź ropy i gazu // Pr. Geol. Komis.Nauk. Geol. PAN Krak. – 1968. – № 45. – S. 86.