Роль геодинаміки у просторовому розподілі традиційних та нетрадиційних покладів вуглеводневої сировини Дніпровсько-Донецької западини

https://doi.org/10.23939/jgd2014.02.039
Надіслано: Грудень 04, 2014
1
Інститут геології і геохімії горючих копалин АН України

Мета. Встановлення залежності просторового розподілу вуглеводневих скупчень різного типу від геодинаміки регіону. Методика. Охарактеризовано основні етапи формування осадового чохла Дніпровсько-Донецької западини, вивчено геодинамічні чинники, які приводили до формування палеоландшафтів, виконано палеогеоморфологічні та літолого-фаціальні реконструкції, визначено особливості седиментаційних процесів, формування речовинного складу і структури осадових комплексів та розподілу в них вуглеводневих скупчень різних типів. Результати. Показаний взаємозв’язок в ряду тектоніка–рельєф–осадконагромадження, визначені геодинамічні чинники, які впливали на фаціально-формаційну зональність осадових комплексів і, відповідно, на просторовий розподіл вуглеводневих скупчень. За даними проведених досліджень встановлено, що геотектонічними режимами значною мірою контролювалися умови седиментації, які, своєю чергою, впливали на такі параметри нафтогазоносних резервуарів, як товщини піщано-алевритових порід-колекторів, порід-покришок та вміст порід-колекторів у розрізах продуктивних комплексів. Це визначило переважний тип вуглеводневих скупчень в осадовому комплексі – пластовий, масивно-пластовий, літологічно екранований. Наукова новизна. Геодинамічний режим суттєво впливав на розподіл формацій осадових комплексів регіону. Доведено, що впродовж раннього карбону Дніпровсько-Донецький грабен поступово заповнювався з північного заходу на південний схід мігруючою дельтою основної палеоріки за схемою поступового нарощування суходолу, притаманною як древнім, так і сучасним рікам. В результаті у розрізі карбону сформувалися паралічна, континентальна та морська формації, які на території западини залягають одна над одною і мають діахронні границі. Для різних формацій характерні різні типи покладів нафти і газу. Практична значущість. Для кожного з осадових комплексів карбону обґрунтовані зони, перспективні для пошуків традиційних покладів нафти і газу різного типу, газових покладів центральнобасейнового типу та скупчень сланцевого газу. Літологічно екрановані поклади вуглеводнів прогнозуються на території всього регіону на бортах синкліналей у відкладах перехідної формації, а поклади центральнобасейнового типу та сланцевого газу – відповідно в центральній та південно-східній приосьових частинах ДДЗ в утвореннях морської формації.

  1. Арсирий Ю. А. Влияние режима седиментации на формирование неантиклинальных ловушек палеозоя Днепровско-Донецкой впадины / Ю. А. Арсирий, А. К. Цыпко // Методы поисков и прогнозирование нетрадиционных ловушек нефти и газа на территории Украины: сб. науч. тр. – Львов, УкрНИГРИ, 1991. – С. 5–10.
  2. Барановская Н. Я. Особенности распределения тектонически экранированных залежей угле­водо­родов в Днепровско-Донецкой впадине и оптимальная методика их поисков / Н. Я. Бара­новская, В. К. Гавриш – К.: Ин-т геол. наук, 1981.– 66 с.
  3. Височанський І. В. Моделювання умов утворення несклепінних пасток вуглеводнів / І. В. Висо­чанський, В. М. Тесленко-Пономаренко // Питання розвитку газової промисловості України. – Харків, УкрНДІГаз. 2005. – Вип. 33. – С. 84–91.
  4. Кисилев В. П. Строение и нефтегазоносность пограничных отложений юры и мела Юганс­кого Приобья по геофизическим данным / В. П. Кисилев, В. А. Казаненков, Н. А. Павлова // Геология, геофизика и разработка нефтяных и газовых месторождений. – М. ВНИИОЭНГ. 2007. – № 6. – С. 47–58.
  5. Лазарук, Я. Г. Критерии выделения перспек­тив­ных нефтегазоносных объектов в отложениях серпуховского яруса Степновской монокли­нали Днепровско-Донецкой впадины / Я. Г. Лазарук, В. Г. Крейденков, Р. Я. Поляк // Геолого-геофизические критерии открытия новых месторождений нефти и газа: сб. науч. тр. – Львов, УкрНИГРИ, 1990. – С. 52–59.
  6. Лукин А. Е. Формации и вторичные изменения каменноугольных отложений Днепровско-Донецкой впадины. – М.: Недра, 1974. – 102 с.
  7. Лукин А. Е. Сланцевый газ и перспективы его добычи в Украине. Статья 1. Современное состояние проблемы сланцевого газа (в свете опытов освоения его ресурсов в США) / А. Е Лукин // Геологічний журнал. – 2010, № 3. – С. 17–33.
  8. Паталаха Є. І. Український щит як архітектурна споруда неогею / Є. І. Паталаха // Геологічний журнал. – 2006. – № 1. – С. 7–12.
  9. Ставицький Е. А. Результати комплексних досліджень та обгрунтування перспективних зон і полігонів для пошуків сланцевого газу / Е. А. Ставицький, П. С. Голуб // Мінеральні ресурси України. – 2011. – № 2. – С. 4–12.
  10. Bruso J. M. Geology will support further discoveries in Gulf of Guinea’s Golden Rectangle / J. M. Bruso, S. L. Getz, R. L. Walkice // Oil & Gas Journal, 2004, Feb., pp. 16–28.
  11. Ehrlich R. The complexity of a ramp-flat-ramp fault and its effect on hanging-wall structuring: an example from the Njord oil field, offshore mid-Norway / R. Ehrlich, R. Gabrielsen // Petroleum Geoscience, 2004, vol. 10, no. 4, pp. 305–317.
  12. Ford D. Phanerozoiс paleogeography, paleoenviron­ment and lithofacies maps of the circum-Atlantic margins / D. Ford, J. Golonka // Marine and Petroleum Geology, 2003, vol. 20. pp. 249–285.
  13. Graue K. Mud volcanoes in deepwater Nigeria / K. Graue // Marine and Petroleum Geology, 2000, vol. 17, pp. 959–974.
  14. Peters K. E. A New Geochemical-Sequence Stratigraphic Model for the Mahakam Delta and Makassar Slope, Kalimantan, Indonesia / K. E. Peters, J. W. Shedden, A. Sulaeman // AAPG Bull, 2000, v. 84, no 1, pp. 12–43.
  15. Prior D. E. Active slides and flows in under­consolidated marine sediments on the slopes of the Missisippi delta. Marine slides and other mass movements / D. E. Prior, J. M. Coleman. Ed. S. Saxov, J. K. Nienwenhuis, N. Y. Plenum press, 1980, pp. 21–49.