Вплив геологічних структур на характер зміщень русел рік верхньої частини басейну Дністра

https://doi.org/10.23939/jgd2019.02.024
Надіслано: Вересень 05, 2019
Переглянуто: Листопад 04, 2019
Прийнято: Грудень 05, 2019
1
Національний університет “Львівська політехніка”
2
Національний університет “Львівська політехніка”
3
Кафедра інженерної геодезії, Національний університет “Львівська політехніка”
4
Національний університет “Львівська політехніка”
5
Національний університет “Львівська політехніка”

ВЕРХНЬОЇ ЧАСТИНИ БАСЕЙНУ ДНІСТРА

Мета роботи – дослідити вплив Передкарпатського прогину та Волино-Подільської височини на характер зміщень приток Дністра та визначення стійкості їх русел. Об'єктом цього дослідження є річка Дністер та його ліві і праві притоки. Розглядаючи основні чинники, що впливають на природу горизонтальних зміщень русла, спричинених як природними, так і антропогенними чинниками, особлива увага приділяється геологічним структурам у районі, де протікає річка Дністер та її притоки. Методи. Застосовуючи програмний пакет ArcGIS, автори виконали моніторинг протягом 100 років, використовуючи різні топографічні, геологічні, грунтові карти та космічні зображення. Для моніторингу зміщень русел річок правобережно-лівобережних приток Дністра використовувались: топографічні карти в масштабах 1:100000 та 1:75000 (австрійський період – 1886 р., 1910 р., польський період – 1930 р., радянський період – 1985 р., 1989 р.); космічні зображення Landsat 7 (2000 р.), Landsat 8 (2014 р.) та Sentinel 2 (2016 р., 2017 р.); і ґрунтова карта масштабу 1: 200000. Це дозволяє говорити про різний характер зміщень. Результати. Річка Дністер протікає на кордоні двох структур – Передкарпатського прогину та Волино-Подільської височини. Правобережні притоки (Бистриця, Лімниця, Стрий та ін.), які починаються в Карпатах, перетинають зовнішні та внутрішні межі Передкарпатського прогину і характеризуються стійкістю русла річки в гірській частині, багаторічним і значним меандруванням (особливо для р. Стрий) у межах Прикарпаття. Літологічні родовища мають значний вплив в гирлі річки Стрий. Для цих приток, за результатами дослідження, спостерігаються великі горизонтальні зміщення, вони поширюються на: річку Лімниця – 500 м, річку Бистриця – 580 м, річку Стрий – 1200 м. До лівобережних приток, розташованих на Волино-Подільській височині, належать річки Золота Липа, Серет, Збруч, Смотрич та Стрипа. Вони сильно звивисті, але набагато стійкіші в горизонтальних зміщеннях. Максимальні зміщення для цих річок – 300-380 м. Наукова новизна. Дослідження включає вплив геологічних структур на зміщення ліво-правобережних приток річки Дністер та аналіз основних математичних виразів, які використовуються для оцінки стійкості русел річок. Практичне значення. Результати моніторингу процесів деформації русла повинні враховуватися при вирішенні завдань, пов'язаних з русловими процесами річки, а саме: розробка та будівництво гідротехнічних споруд, проектування мереж електропередачі при перетині річок, розвиток газопроводів, визначення небезпечних зон затоплення, визначення наслідків руйнування після спалахів або сезонних повеней, встановлення меж природоохоронних зон, управління відпочинковою діяльністю, моніторинг стану прикордонних земель та встановлення кордону вздовж річок.

  1. Байрак Г. Зміни русел малих рік в контексті змін лісистості їхніх басейнів (на прикладі р. Підбуж Старосамбірського району). Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат і прилеглих територій, 2016. Вип. 1. С. 18-31.
  2. Бурштинська Х., Маланій, В. Шевчук. Моніторинг деформаційних процесів русел рік. Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва: Збірник наукових праць Західного геодезичного товариства УТГК, 2010. Вип. І (19). С. 216-226.
  3. Горішний П. Горизонтальні деформації нижньої течії русла річки Стрий у 1896–2006 рр. Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат і прилеглих територій, 2014. С. 68-74.
  4. Крыленко И. В., Дзагания Е. В., Крыленко В. В. Оценка устойчивости русел горных рек. Екотехнологія, 2005. https://www.proza.ru/2011/07/06/225
  5. Ободовський О. Г. (2001). Гідролого-екологічна оцінка руслових процесів (на прикладі річок України). К.: Ніка-Центр, 2001. 274 с.
  6. Ободовський О. Г., Онищук В. В., Ярошевич О. Є. Аналіз руслових процесів та рекомендації щодо управління руслозаплавним комплексом на передгірно-рівнинній ділянці р. Тиси. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. Наук. Збірник, 2005. Том 7. С. 69–88.
  7. Рудько Г. І., Петришин В. Ю. Характеристика родовищ валунно-гравійно-піщаних порід у Львівській області та їх вплив на екологічний стан природного середовища. Мінеральні ресурси України, 2014. №1. с. 39-47.
  8. Чалов Р. С., Маккавеев Н. И. Русловые процессы. М.: МГУ, 1986. С. 264.
  9. Шевчук В. М.,  Бурштинська Х. В. Методика моніторингу рік на урбанізованих територіях. Геодезія, картографія і аерофотознімання. Львів, 2011. Вип. 75, С. 73–82.
  10. Buffington, J., Woodsmith, R., Booth, D. & Montgomery, D. (2003). Fluvial Processes in Puget Sound Rivers and the Pacific Northwest. In Restoration of Puget Sound Rivers, 46-78.
  11. Burshtynska, Kh., Halochkin, M., Tretyak S. & Zayac I. (2017). Monitoring of the riverbed of river Dnister of the Сarpathian Region using GIS technologies. Archiwum Fotogrametrii, Kartografii i Teledetekcji, vol.29, 25-36. doi:10.14681/afkit.2017.002.
  12. Burshtynska, Kh., Shevchuk, V., Babushka, A., Tretyak, S. & Halochkin, M. (2018, September). Research of the morphology of river Dnister using remote sensing and cartographic data. 25th Anniversary Conference Geographic Information Systems Conference and Exhibition “GIS ODYSSEY 2018”. Conference proceedings, 64-72.
  13. Burshtynska, Kh., Shevchuk, V., Tretyak, S. & Vekliuk, V. (2016). Monitoring of the riverbeds of rivers Dnister and Tisza of the Carpathian region. XXIII ISPRS Congress, Commission VII (Volume XLI-B7), 177-182. doi:10.5194/isprs-archives-XLI-B7-177-2016
  14. Friend, P. & Sinha, R. (1993). Braiding and meandering parameters. Geological Society London Special Publications, vol. 75, issue 1, 105-111.
  15. Guneralp, I. (2011). Channel avulsion processes on the lower Brazos river, Texas/Guneralp I., Billy U. Hales, Anthony M. Filippi. TWDB Final Report, 904830968, 88.
  16. Heeren, D. M., Mittelstet, A. R., Fox, G. A., Storm, D. E., Al-Madhhachi, A. T., Midgley, T. L., ... & Tejral, R. D. (2012). Using rapid geomorphic assessments to assess streambank stability in Oklahoma Ozark streams. Transactions of the ASABE55(3), 957-968.
  17. Janicke, S. (2000). Stream channel processes. Fluvial Geomorphology. Water & Rivers Commission Report, 6, 1-12.
  18. Krzemień, K. (2006). Badania struktury I dynamiki koryt rzek Karpackich. Infrastruktura i ekologia terenow wiejskich, № 4/1, 131-142.
  19. Legg, N. & Olson, P. (2014). Channel Migration Processes and Patterns in Western Washington: A Synthesis for Floodplain Management and Restoration. Ecology Publication, 36p.
  20. Pirmez, C. Flood, R. D. Piper, D. & Klaus A. (1995). Morphology and structure of Amazon channel, Proceedings of the Ocean Drilling Program, Initial Reports, 155, 23-45.
  21. Simon, A., & Klimetz, L. (2008). Magnitude, Frequency, and Duration Relations for Suspended Sediment in Stable (“Reference”) Southeastern Streams 1. JAWRA Journal of the American Water Resources Association44(5), 1270-1283..
  22. Żelaziński, J. (2014). Identyfikacja i opis zmian morfologii koryta Wisły wywołanych obwałowaniem i regulacją wraz z oceną ich wpływu na ryzyko powodziowe. Załącznik 1. Projekt: Rewitalizacja, ochrona bioróżnorodności i wykorzystanie walorów starorzeczy Wisły, zatrzymanie degradacji doliny górnej Wisły jako korytarza ekologicznego, 26p.