архітектура

АРХІТЕКТУРА БУДІВЕЛЬ ЛЬВІВСЬКОЇ ПОЛІТЕХНІКИ У ПЕРШИЙ ПЕРІОД ФУНКЦІОНУВАННЯ ДО 1877 Р.: АДАПТАЦІЯ КАМ’ЯНИЦЬ ТА НОВІ ПРОЄКТИ У ЦЕНТРІ МІСТА

У працях з історії Львівської політехніки перші роки функціонування технічної школи пов’язують із будівлею у центрі Львова, на вул. Театральній, 20. Проте реальна архітектурна історія Політехніки виявилася багатшою на об’єкти та складнішою. Но-
вовиявлені архівні документи, які торкаються історії Львівської політехніки, дають змогу по-іншому глянути на перший період її існування. Надзвичайно цікавою є також інформація не лише про будівлі, але й про набір приміщень (їх планувальну структуру, функції), які забезпечували функціонування навчальної установи. Вважалося, що першим

НАУКОВІ ПЕРЕДПРОЄКТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ РЕСТАВРАЦІЇ АКТОВОЇ ЗАЛИ ГОЛОВНОГО КОРПУСУ НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

Висвітлено результати першої черги реставраційних робіт із повернення втраченого образу актової зали (зали засідань великого сенату) – головного приміщення найстарішого корпусу університету. Мета робіт – реставрувати малярську та скульптурну декорацію зали, повернути їй первісний автентичний вигляд із 1880 р. Декор зали був реалізований у 1884 р. художником і архітектором Іваном Долинським, за задумом першого ректора, архітектора Юліана Захарієвича. Проте первісне мистецьке опорядження зали було втрачене у наступні періоди після Першої світової війни.

ЯРОСЛАВ НОВАКІВСЬКИЙ: МИНУЛЕ І СЬОГОДЕННЯ

Сенс людського життя – довести свою професійну досконалість у будівництві власної держави. Не замислюємося на тим, а що таке освіта і досконалість. Починати треба зі свого рідного гнізда, населеного пункту, регіону і зі здоровою основою вливатися у державні структури. А що маємо: розграбовані земельні ресурси, надра, історичні пам’ятки, ліси, заповідні території, ріки і озера, а найприкріше – губимо людський професійний ресурс

ДОСЯГНЕННЯ І ПРОБЛЕМИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ, ЗБЕРЕЖЕННЯ І РОЗВИТКУ АРХІТЕКТУРНО-МІСТОБУДІВНИХ ОБ`ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ

У статті розкриваються досягнення вітчизняних та зарубіжних науковців у сфері досліджень наукових архітектурно-містобудівних  об`єктів культурної спадщини України. Висвітлюються проблеми, викликані значною різницею між набутками теоретичних і реальною практикою збереження і розвитку культурної спадщини у сфері урбаністики і містобудування. Зокрема гальмування процесів реставрації і пристосування до умов сучасного використання. Встановлено, що за ХХ сторіччя істотно розширилася тематична сфера дослідження міста як феномена культури.

Базова архітектура мобільної робототехнічної платформи з інтелектуальною системою управління рухом і захистом передачі даних

Визначено вимоги до мобільної роботехнічної платформи (МРТП) з інтелектуальною системою управління рухом і захистом передачі даних, основними з яких є забезпечення: зменшення габаритів, енергоспоживання та вартості; дистанційного та інтелектуального автономного управління рухом; криптографічного захисту передачі даних у реальному часі; збереження працездатності в умовах дії зовнішніх чинників; адаптації до вимог замовника; здатність самостійно виконувати завдання в умовах невизначеності зовнішньої обстановки.

Архітектура інтелектуальної системи дослідження параметрів космічної погоди

Проаналізовано предметну область та визначено основні функції інтелектуальної системи дослідження параметрів космічної погоди. Розроблено модель статичної структури інтелектуальної системи, а також змодельовано її динамічні аспекти, побудовано архітектуру інтелектуальної системи дослідження параметрів космічної погоди на основі дворівневої моделі «клієнт—сервер». Наукова новизна отриманих результатів полягає у розробленні моделі інтелектуальної системи дослідження параметрів космічної погоди.

ЕВОЛЮЦІЯ ФОРМУВАННЯ АРХІТЕКТУРИ КІНОСТУДІЙНИХ ОБ’ЄКТІВ

Проаналізовано розвиток і чинники впливу на формування архітектури кіностудійних об’єктів. У статті розкрито, наскільки і як саме змінювалася архітектура кіностудійних об’єктів, що саме вплинуло на її формування.

ЧЕРНЕЧІ ЦВИНТАРІ СВЯТОУСПЕНСЬКОЇ УНІВСЬКОЇ ЛАВРИ. ЇХНІЙ СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПИТАННЯ РЕСТАВРАЦІЇ

За кілька кілометрів від Перемишлян розташовується село Унів, у якому зберігся архітектурний комплекс однієї з найбільших християнських святинь Галичини – Святоуспенської унівської лаври. Цей монастир є одним з найстаріших в Україні. Виникнення унівського монастиря овіяно легендами. На жаль, найдавніші документи монастиря загинули під час татарських нападів XV –XVI ст. Проте відомо, що саме у другій половині XIII ст. в північно-західному підніжі Чернечої Гори виникає новий Унівський чоловічий монастир. Після розорення та трагедії Чернеча Гора майже на два століття потрапила у запустіння.

ХРОНОЛОГІЯ ТА АРХІТЕКТУРА ХРАМУ СВЯТОГО ПЕТРА У ПЕРЕМИШЛІ ВІД ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДОБИ ДО XVII ст.

Архітектура Перемишля Княжої доби здебільшого асоціюється із дитинцем, пов’язаним із перебуванням тут осередку влади та авторитету. Водночас рівень зацікавленості рештою містобудівельної тканини, другого за значенням міста Галицького князівства, що розташоване східніше, є відчутно нижчою. Серед будівель цього великого ареалу була розташована і церква св. Петра, щодо якої є як історичні документальні свідчення, так і новіші археологічні матеріали, котрі потрібно комплексноінтерпретувати

ПОРІВНЯННЯ ТВОРЧОСТІ ВСЕСВІТНЬО ВІДОМИХ АРХІТЕКТОРА І СЦЕНОГРАФА Ф.КІЗЛЕРА І СЦЕНОГРАФА І АРХІТЕКТОРА Є.ЛИСИКА

За результатами дослідження творчої спадщини всесвітньовідомих архітектора і сценографа Ф.Кізлера і сценографа і архітектора Є.Лисика були виявлені деякі спільні риси в  творенні ними архітектури і сценографії. Головною з яких виявилося бажання митців надавати своїм формальним творам архітектурно-сценографічного мистецтва якостей безмежності в часі і просторі.