держава

На основі чинного національного законодавства з урахуваннях сучасних викликів окреслено інноваційну модель закладу вищої освіти в Україні.

Визначено основні підходи до розуміння громадянського суспільства як філософсько-правової категорії, котрі дали змогу показати плюралізм цієї дефініції. Проаналізовано концептуальні основи громадянського суспільства в історії філософсько- правового дискурсу. Обґрунтовано положення про те, що інваріантним змістом концепту громадянського суспільства залишались ідеї свободи, рівності, справедливості, суспільні цінності та чесноти.

Ґрунтовно досліджено незалежність як домінанту адвокатського самоврядування. Актуалізується питання про місце та роль адвокатури у державі та суспільстві, ви- світлено сутнісну характеристику цього правозахисного інституту. Виокремлено струк- турні елементи, за допомогою яких забезпечується незалежність адвокатської діяльності. Проаналізовано проблеми реалізації принципу незалежності адвоката під час виконання його професійних обов’язків.

На основі новітніх  наукових розвідок ґрунтовно проаналізовано філософсько-правовий
концепт  дефі ніції«громадянське  суспільство»,  систематизовано  сучасні  підходи
щодо  розуміння  означеного  поняття.  В  основу  дослідження  покладено  наукові  погляди
визначних  філософів,  а  також  запропоновано  власний  авторський  підхід  та  висновки
щодо  проблематики  дослідження.  Обґрунтовано,  що  громадянське  суспільство  –  це
система  забезпечення  життєдіяльності  соціальної,  соціокультурної  та  духовної  сфер,  їх

У  статті  на  основі  ґрунтовного  аналізу  чинного  національного  й  міжнародного
законодавства,  сучасних  наукових  розвідок  окреслено  теоретико-правові  аспекти
академічної  мобільності  українського  студентства  в  умовах  глобалізованого  простору. 
З’ясовано, що академічна мобільність, як свідчить практика, є системним явищем. Вона
враховує  об’єктивну  сторону(державну  політику  в  галузі  освіти  –  професійної  освіти

Теоретичне розуміння та філософське осмислення всіх правових феноменів
розпочалося з традиційного поділу права на позитивне і природне, відтак вони у
загальній свідомості вважаються певними антиподами, які разом з тим є практично
найбільш значущими типами праворозуміння. Нам вдалося простежити те, що саме
інтенсивний розвиток гуманістичних ідей у контексті нових політичних та економічних
тенденцій обумовив виникнення доктрини “природних прав людини”. Дедалі більше
серед широкого загалу набирала популярності твердження про те, що кожен індивід уже

У статті розглянуто важливу проблему – правовий механізм реалізації основної
функції судової влади правосуддя. З’ясовано роль інших функцій судової влади в
забезпеченні здійснення правосуддя. Аргументовано конституційну правову природу
правосуддя, що підтверджує її виключність серед функцій судової влади.

The integration processes taking place in the modern world lead to the development of the
national systemof legislation. Exploring the origin and evolution of Ukrainian legislation, it should
be noted that this process is long and characterized by specific stages of development and the
formation of our state. Introduce the integration processes in the country, first of all, it is necessary
to be guided by the fact that each legal system of a certain state, which is stipulated by the system

The article deals with the problem of the national-legal harmonization of the institute of
justice in the system of integration processes and to determine the ways of bringing the
national legislation on the institute of justice in accordance with international standards. The
fundamental harmonization of the Ukrainian legislation on the institution of justice with
international standards directly depends on the stages of their implementation. We propose to
distinguish the following stages of harmonization processes in the field of the judiciary and the

У статті акцентовано увагу на реалізації державної кадрової політики у правоохоронній сфері України. Розглядаються суб’єкти державної кадрової політики, які наділені відповідними повноваженнями, що реалізують кадрову політику через відповідні гілки влади та об’єкти державної кадрової політики, якими є кадровий потенціал суспільства, всі людські ресурси.