електромеханічна система

Індивідуальний привід системи змащування двигуна внутрішнього згорання на базі вентильного реактивного двигуна

У статті проведено аналіз сучасних систем змащення двигунів внутрішнього згоряння. З’ясовано, що системи з механічними компонентами приводу, що містять механічні та електронні компоненти мають ряд недоліків. Зокрема, при холодному пуску двигуна внутрішнього згорання, коли в’язкість мастила є високою, характеристика гідродинамічного опору різко піднімається вгору, що приводить до високого тиску на низьких обертах та привід вимагає низьких обертів насоса. Знову ж, зростання температури мастила є причиною зменшення в’язкості, характеристика гідродинамічного опору стає більш пологою.

Формування фундаментальної матриці відкритої електромеханічної системи і її застосування для розрахунку часових процесів змінних стану

У статті розглянуто методи обчислення перехідної матриці динамічної системи, які базуються на представленні фундаментальної матриці матричною експонентою та на використанні сигнального графа системи. Показані переваги обчислення перехідної матриці стану на основі використання сигнального графа. Продемонстровано застосування цих методів для знаходження перехідної матриці на прикладі простої електромеханічної системи.

Робастна стійкість дробових електромеханічних систем

Розроблено інженерну методику визначення робастної стійкості для електро- механічних систем (ЕМС), які описано моделями дробового порядку. Проаналізовано динамічні ЕМС, які описано передавальними функціями з дробовим характеристичним поліномом з трьома членами. Проаналізовано стійкість таких систем з використанням комплексної площини Рімана. Встановлено взаємозв’язок між секторами, в яких можуть перебувати полюси дробової ЕМС, та станом таких систем з погляду стійкості та можливості їх фізичної реалізації.

Застосування методу генетичного алгоритму для аналізу і синтезу електромеханічних систем

Один із методів вирішення задач аналізу та синтезу електромеханічних систем (ЕМС) є використання підходів штучного інтелекту, а саме методу генетичного алгоритму (ГА). Оригінальність описаного у статті підходу полягає у застосуванні моделей дробового порядку для вирішення такого роду задач. В розроблених алгоритмах процедур аналізу та синтезу ЕМС запропоновано використовувати функцію якості, та, контролюючи результат після кожної ітерації, отримувати бажане значення відхилення результатів.