ГІС

Розглянуто геоінформаційну систему (ГІС), побудовану за результатами інвентаризації та моніторингових досліджень природного заповідника «Розточчя». До складу ГІС «Розточчя» введено квартально видільну сітку, породний склад насаджень, постійні пробні площі з таксаційними характеристиками, моніторингові маршрути і пункти. Описана ГІС забезпечує можливість використання, збереження, редагування, аналізу та відображення географічних даних «Розточчя».

Мета дослідження – визначення стану досліджень особливостей картографування та картографічних творів Львова і на цій основі – розроблення завдань з продовження таких досліджень на системній основі з використанням ГІС-технологій. Теоретичну та методологічну основу дослідження становили сучасні уявлення про значення карти як важливого документа геопросторової інформації та про картографію як важливий метод фіксування стану подій та явищ. Методологія дослідження базується на принципах історизму, об’єктивності, системності, усебічності.

Мета цієї роботи – впровадження постійно діючої системи безперервних спостережень за зеленими насадженнями з оновлення геопросторових даних. Методика. Для реалізації поставленої мети за допомогою ГІС технологій запроваджено моніторинг зелених насаджень, де по кожному насадженню відображається актуальна інформація та зберігається історія змін кожного об’єкту. Зазначені роботи поділяються на декілька етапів.

Ведення лісового господарства пов'язане з використанням значних земельних площ і великою кількістю пов'язаної з ними інформації. Тому для оброблення, аналізу і візуалізації інформації в лісових екосистемах логічним є використання геоінформаційних систем (ГІС). Зелені рослини, дерева, що депонують вуглець і утримують його тривалий час, є основними поглиначами вуглецю на суші, тому дослідження приросту деревини, нагромадження фітомаси в лісових екосистемах необхідне для визначення вуглецевого балансу.

ДЕРЖАВНОЇ ТОПОГРАФІЧНОЇ КАРТИ УКРАЇНИ

Виконано структурно-морфометричні побудови та дослідження рельєфу Канівського Придніпров’я із застосуванням просторового ГІС-аналізу та моделювання. Створено різнорівневі та різнопорядкові гіпсометричні поверхні, аналіз яких дозволив простежити та встановити етапність розвитку рельєфу досліджуваного регіону. Проаналізовано характер еволюції рельєфу впродовж неотектонічного етапу.

Представлено результати комплексних робіт, спрямованих на знаходження скупчень вибухонебезпечних речовин в Інкерманських штольнях, які використовувалися як військові сховища і були підірвані радянськими військами при відступу з Севастополя наприкінці червня 1942 р.

Мета. Використання наземних сонячних фотоелектричних електростанцій (СЕС) для виробництва електроенергії протягом останніх десяти років суттєво збільшується по всьому світу. Це зростання обумовлено політичними стимулами, такими як «зелений» тариф, а також низька вартість та висока продуктивність сонячних панелей. Оскільки використання сонячних енергоносіїв зростає, необхідність пошуку кращих місць для їх розташування також збільшуватиметься. Оптимальне розміщення СЕС важливе для максимізації корисних характеристик проектів, одночасно мінімізуючи негативні.

Many watercourses in Nova Scotia (Canada) have recently had algal blooms in a surprisingly increasing way in frequency and diversity without any good understanding or explanation about causes and effects. The blooms triggered in Mattatall Lake (Wentworth, Nova Scotia) have many particular aspects: toxic species domination, nutrients increasing on a monthly basis, and blooms that co-exist with icy conditions.

Продемонстровано можливість дослідження тектонічних процесів гірськоскладчастих областей із застосуванням структурної морфометрії та ГІС-аналізу. Наведено результати аналізу базисних по­верхонь, побудованих за різномасштабними топографічними картами. Виявлено характер взаємозв’язків між орографічними формами, тектонічними та вулканічними структурами у межах Карпатського модельного полігону.