громадянське суспільство

Проаналізовано розвиток українського громадянського суспільства відповідно до вимог європейського інституціонального поступу. З’ясовано, що в умовах правової держави державна влада стає найважливішим інструментом, за допомогою якого громадянське суспільство забезпечує оптимальні умови для свого саморозвитку. Саме у такому контексті держава виступає як публічно-владний інститут, що керує грома¬дянським суспільством загалом і покликаний діяти у всезагальних інтересах.

Стаття присвячена питанням функціонування органів місцевого самоврядування, яке може бути реактивним (визначатися впливами середовища) чи активним (визначатися власними цілями, спрямованими на середовище), синхронним чи діахронним.

Громадянське суспільство задає динаміку соціальної держави, відіграє у її існуванні розвиваючу роль. Тому рівень розвитку громадянського суспільства і рівень соціальної держави є поняттями взаємопов’язаними. Власне громадянське суспільство є механізмом подальшого розвитку функціональної структури розвинених форм соціальної держави.

Наукова розвідка присвячена проблематиці розвитку громадянського суспільства в Україні в контексті його взаємодії з інститутом держави. У статті розглянуто теоретичні, концептуальні та практичні аспек¬ти взаємодії інституту держави і громадянського суспільства в Україні. Визначено характерні риси системи державного управління, які справляють своєрідний дискомфорт для повноцінного розвитку громадянського суспільства. 

У статті комплексно проаналізовано поняття громадянського суспільства як політико-правового явища. Розглянуто джерелознавчий матеріал, який характеризує процес розвитку системи поглядів на громадянське суспільство на теренах України. Досліджено еволюцію поняття громадянського суспільства у працях українських мислителів, зокрема С. Оріховського-Роксолана, М. Костомарова, М. Драгоманова, І. Франка та ін. Визначено особливості розвитку концепції громадянського суспільства кін. XIX – поч. XX ст. у працях видатних українських діячів.