істина

Правознавство у контексті наукових теорій сучасності

Розглянуто актуальні питання методології пізнання наукових теорій. Досліджено наукові теорії сучасного правознавства, їх структуру. Обґрунтовано розвиток право- знавчих теорій у загальній структурі наукових теорій. Звернено увагу на організацію правознавства як науки. Розглянуто проблему вартісної свободи науки, яка нас цікавитиме з різних аспектів і стосуватиметься. Автор стверджує, що кожна наука корис- тується інструментарієм логіки. Отож загальна наукова теорія намагається відповісти на важливий аспект запитання “що таке наука?”.

Класичне розуміння людини та його значення в добу різноманітних "пост" (Рецензія на монографію Віктора Петрушенка. Человек взыскующий бытие (Три разговора на важнейшие темы). Львів: Видавництво Магнолія, 2019. 179 с.)

У рецензованій монографії йдеться про людину як розумну та свідому істоту, про її знання та цінності, свободу та свідомість, які є проявами прагнення людиною буття. Основний спосіб буття людини у світі – це буття особистістю. Сьогодні існує небезпека нівелювання особистісного початку людського буття, коли науки про людину все більше натуралізуються, нейролізуються та комп’ютеризуються. Така нівеляція веде до пост-гуманізму та пост-людства. Це з одного боку. З іншого боку, істина також є одним із визначників буття особистістю. Істина облагороджує особистість.

Дивитися, щоб дивуватися: феноменологічно-етимологічний аналіз дива

У статті про диво автор коротко розглядає історію філософії дива, в якій диво постає  як прояв значення буття та істини в явленості даного світу. Автор також з’ясовує етимологію слова «диво» й доходить висновку, що диво пов’язане з дієсловом дивитися, здатністю людини сприймати нове та небачене у старому та побаченому. Автор виділяє такі тлумачення дива, як гносеологічно-епістемологічне, онтологічне та теологічне.

До питань конструктивної комунікації щодо створення усвідомленої методології

Розглянуто проблеми теорії пізнавального процесу, що пов’язана не лише із встановленням істини, а із наявністю неоднакових підходів до методології філософсько- правової науки. Порушено питання про зворотну силу процесу пізнання, етичного пізнання, яке має морально-ціннісні критерії, які варто обговорювати для вироблення в пізнанні інтегративної методології.

Істина у метаантропологічному правокомунікативному контенті

Актуалізовано одвічні потреби стремління до встановлення істини засобами правової комунікації. Чи досяжна ця мета на основі принципів її побудови – далеко не риторичне питання. Саме метаантропологічний підхід підказує шлях до розв’язання цієї дилеми. 

Інноваційні вияви історичної пам’яті у філософсько-релігійних ідеях: cуперечності гармонізації

На підставі спадщини українських мислителів 60-х рр. ХІХ ст. — 70-х рр. ХХ ст. розкрито інноваційні особливості історичної пам’яті стосовно обміркованих ідей. Автор зазначає, що у контексті (між)релігійних комунікацій, міждисциплінарного простору такі особливості у системі духовної культури взаємообумовлюються. Суперечності й гармонізація у виниклих процесах є об’єктивними, закономірними, бо історична пам’ять є однією із запорук у розвиткові духовно-культурної спадщини.

Когерентна концепція істини в сучасному гуманітарно-науковому знанні (до проблеми співвідношення природничо-наукового і гуманітарного знання)

Проблему співвідношення природничо-наукового та гуманітарно-наукового знання обговорено в контексті категорії істини. Розглянуто три основні концепції істини кореспондентну, прагматистську та когерентну. Прагматистська і когерентна концепції проаналізовані у межах некласичної епістемології як альтернативні щодо кореспондентної концепції. Стверджено пріоритет когерентної концепції під час обговорення проблематики гуманітарного знання.

The legal nature of truth

The article examines the truth with philosophical and legal perspective. In epistemology truth right primarily understood as a process of knowledge of the truth, each of the stages of which can give only relative truth. Fixing some point in the cognitive process as absolutely true suspends the process and turns the truth into a lie because of a mismatch the new conditions and circumstances. It is ignored on this epistemological circumstances built absolutisation positivists significance norms of the law.