judge

Заходи щодо забезпечення інституційної незалежності судової влади

Анотація.  Відповідно до міжнародно-правових стандартів в Україні незалежність судді гарантується Конституцією (частина перша статті 126). Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється (частина друга статті 126 Конституції України). Також у частині першій статті 129 Основного Закону України вказано, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

До питання, щодо притягнення судді до відповідальності за ухвалене ним судове рішення

Анотація. Титан праці Іван Франко та митрополит Андрей Шептицький писали: «Любіть Україну не потоком шумних і галасливих фраз, а тихою і невтомною працею. Голосний, фразеологічний та в більшій мірі нещирий, бо ділами не попертий патріотизм мусить уступити місце поважному, мовчазному, але глибоко відчутому народолюбству, що виявляє себе не словами, а працею».

Роль судді у процедурі примирення сторін в адміністративному судочинстві України та держав-членів ЄС

У статті здійснено аналіз місця та ролі судді у процедурі примирення сторін в адміністративному судочинстві України та держав-членів ЄС. Встановлено, що в Україні існує проста модель суб’єктного складу примирення сторін в адміністративному судочинстві, котра характеризується певними елементами відносно ускладненої моделі відповідного суб’єктного складу (суддя спонукає сторінони спробувати примиритись, однак, не надає їм певних варіантів примирення, які повинні ними бути розглянуті).

Розвиток доктрини суддівського угляду в історії кримінального права

Стаття присвячена аналізу питання розвитку доктрини судівського угляду в історії кримінального права. Доведено, що більшість сучасних теорій суддівського угляду носять характер інтегративних учень, що відображається і в сучасних кримінальних кодексах. Наприклад, КК Франції 1992 р. спирається і на ідеї школи “нового соціального захисту”, і на поняття й інститути, вироблені ще класичною школою (що стосується класифікації злочинних діянь, вини, неосудності).

Професіоналізація суддів як основа демократизація судової системи України: організаційно-правові заходи

У статті на основі аналізу наукових праць, чинних нормативно-правових актів й правозастосовної практики здійснено комплексне філософсько-правове дослідження моделювання процесу формування професіоналізації суддів у контексті сучасного процесу реформування державно-правової сфери, із визначенням частин, які провокують формування професіоналізації суддів, та окресленням можливих варіантів впливу на неї.

Здійснення окремих видів юридичної діяльності в умовах англо-американської правової сім’ї

Проаналізовано дослідження ґенези юридичної діяльності в англо-американській правовій сім’ї на прикладах “материнських” правових систем Англії та США, а також особливості діяльності юристів у різних сферах суспільного життя, різноманітність юридичних спеціальностей, форм і напрямків участі юристів у правотворчості, правозастосуванні, діяльності правоохоронних органів і правозахисних організацій, наданні юридичних послуг.

Шляхи вдосконалення моделі конституційного правосуддя в Україні: історико-правова та міжнародна практика

З’ясовано особливості виникнення та розвитку основних моделей конституційного правосуддя. Становлення певної моделі конституційного контролю в кожній країні пов’язано із історичними, соціальними, економічними, національними, законодавчими передумовами виникнення конкретної моделі. Описано ключові особливості європейської, американської моделі конституційного правосуддя та моделі ампаро. Наголошено, що на теренах нашої держави питання про створення органу конституційного правосуддя було неможливим до здобуття Україною незалежності.

Система судочинства як середовище формування професійних компетентностей суддів

З’ясовано, що метою професіоналізації судді є правові цілі, які передбачають
державні, соціальні, аксіологічні, психологічні, організаційні аспекти, що водночас
характерні як для суддівської діяльності, так і для цільових особливостей кожної
складової системи професіоналізації. Розкривати правові цілі необхідно на підставі
таких передумов: національної правової системи, стану судової системи держави та
позиції індивіда, якого призначено на посаду судді. Визначальною метою виховання