каталізатор

Обґрунтовано актуальність розвитку експорту наукомістких послуг як каталіза- тора інноваційної діяльності. Розглянуто та проаналізовано сутність і структуру науко- містких послуг та наукомістких бізнес-послуг. Уточнено сутність поняття «наукомісткі послуги». На підставі отриманих результатів дослідження побудовано порівневу модель розвитку експорту наукомістких послуг як каталізатора інноваційної діяльності.

Наноструктурований нікель має значну площу поверхні на одиницю об’єму та керовані оптичні, електронні, магнітні та біологічні властивості, що робить наноприготування нікелю надзвичайно привабливим з точки зору його практичного застосування у різних галузях хімії. В роботі узагальнено технології по наноматеріалах нікелю, включаючи їх просте приготування та сучасне застосування.

Показано, що використання каталітичних систем, що містять окремі амінокислоти та промисловий каталізатор – розчин нафтената кобальту в циклогексаноні – мають певний вплив на процес рідиннофазного окиснення циклогексану. В результаті проведення спектральних досліджень бінарних каталітичних систем на основі нафтената кобальту з використанням додатків різної природи (спиртів та азотовмісних модифікаторів) запропоновано структурні форми каталітичних комплексів.

Проведено дослідження процесу активування молібденборидного каталізатора в реакції епоксидування октену-1 трет-бутилгідропероксидом і вплив на даний процес початкової концентрації октену-1, трет-бутилгідропероксиду і кількості каталізатора в реакційній суміші, а також продуктів реакції (трет-бутилового спирту і епоксиду). Показано, що в часі на поверхні Мо2В утворюється нова аморфна фаза, яка власне каталізує реакцію епоксидування  октену-1 трет-бутилгідропероксидом.

В присутності екологічно безпечного і ефективного каталізатора Фріделя-Крафта ZnCl2 проведено одноступеневий чотирикомпонентний синтез полізаміщеного дигідро-2-оксопіролу за кімнатної температури з використанням діалкилацетилендикарбоксилату, формальдегіду та амінів (ароматичних та аліфатичних). Показаний ряд переваг такого синтезу: легкість, дешевизна, екологічно безпечний каталізатор, короткий час реакції, високі виходи, легке оброблення (тільки звичайна фільтрація) та простота експлуатації. Визначено характеристику одержаних продуктів за допомогою Фур‘є- та ЯМР-спектроскопії.

Запропоновано механізми реакцій між діепоксидною сполукою та адипіновою кислотою (АА) в присутності бензилтриетиламоній хлориду та 1,4-діазобіцикло[2,2,2]октану. Вивчено термічну стабільність олігоестеру, отриманого внаслідок хімічного модифікування дигліциділового етеру діоксидифенілпропану АА та епокси-олігоестерних сумішей за його участі. Визначено в’язко-еластичні властивості плівок на основі епокси-олігоестерних сумішей, які містять у своєму складі епоксидну смолу Epidian-5, олігоестеракрилат ТГМ-3 та поліетилполіамін.

За результатами дослідження кінетичних закономірностей і механізму процесу каталітичного окиснення 4-амінотолуену озоном у рідкій фазі, розроблено основи технології синтезу 4-амінобензилового спирту та 4-амінобензальдегіду. Показано, що за умов озонування в розчині оцтового ангідриду в присутності сульфатної кислоти, манган(ІІ) ацетату або його суміші з калій бромідом зупинити окиснення можна на стадії утворення 4-амінобензилового спирту або альдегіду. Вивчено технологічні параметри і встановлено оптимальні умови реалізації процесів.

Дана робота присвячена вивченню зміни складу поверхні каталізатора Мо2В в реакції епоксидування октену-1 трет-бутилгідропероксидом під дією реакційного середовища. І як з цим процесом пов’язана селективність утворення епоксиду.

Представлені результати рентгенофазового аналізу вихідного і відпрацьованого в реакції епоксидування зразків бориду молібдену – Мо2В. Отримані дані свідчать, що як вихідний, так і відпрацьований  каталізатор містить одні і тіж дифракційні піки, які відповідають одній кристалічній фазі Мо2В.

Вивчено закономірності активації каталізатора Мо2В в реакції епоксидування октену-1
трет-бутилгідропероксидом. Вивчено залежності початкової швидкості витрати
гідропероксиду від початкової концентрації октену-1, трет-бутилгідропероксиду і кількості
каталізатора у реакційній суміші у присутності неактивованої форми каталізатора Мо2В.
Показано, що процес активації каталізатора описується топохімічним рівнянням Аврамі-
Єрофеєва і становить дві послідовні стадії – зародкоутворення і формування нової активної