каталізатор

Отримано та досліджено зразки безнатрійового нікель гідроксикарбонату для нанорозмірних каталізаторів. Розраховано співвідношення кристалічної води, кількості гідроксиду нікелю та карбонату. Рентгенофазовим аналізом отриманого нікель оксиду визначено розмір кристаліту 12–13 нм. Зразки алюмо-нікелевих каталізаторів, одержаних з безнатрійового нікель гідроксикарбонату, забезпечують вищу на 30 % питому поверхню у порівнянні з промисловими каталізаторами.

Проведено дослідження процесу активування молібденборидного каталізатора в реакції епоксидування октену-1 трет-бутилгідропероксидом і вплив на даний процес початкової концентрації октену-1, трет-бутилгідропероксиду і кількості каталізатора в реакційній суміші, а також продуктів реакції (трет-бутилового спирту і епоксиду). Показано, що в часі на поверхні Мо2В утворюється нова аморфна фаза, яка власне каталізує реакцію епоксидування  октену-1 трет-бутилгідропероксидом.

В присутності екологічно безпечного і ефективного каталізатора Фріделя-Крафта ZnCl2 проведено одноступеневий чотирикомпонентний синтез полізаміщеного дигідро-2-оксопіролу за кімнатної температури з використанням діалкилацетилендикарбоксилату, формальдегіду та амінів (ароматичних та аліфатичних). Показаний ряд переваг такого синтезу: легкість, дешевизна, екологічно безпечний каталізатор, короткий час реакції, високі виходи, легке оброблення (тільки звичайна фільтрація) та простота експлуатації. Визначено характеристику одержаних продуктів за допомогою Фур‘є- та ЯМР-спектроскопії.

Запропоновано механізми реакцій між діепоксидною сполукою та адипіновою кислотою (АА) в присутності бензилтриетиламоній хлориду та 1,4-діазобіцикло[2,2,2]октану. Вивчено термічну стабільність олігоестеру, отриманого внаслідок хімічного модифікування дигліциділового етеру діоксидифенілпропану АА та епокси-олігоестерних сумішей за його участі. Визначено в’язко-еластичні властивості плівок на основі епокси-олігоестерних сумішей, які містять у своєму складі епоксидну смолу Epidian-5, олігоестеракрилат ТГМ-3 та поліетилполіамін.

За результатами дослідження кінетичних закономірностей і механізму процесу каталітичного окиснення 4-амінотолуену озоном у рідкій фазі, розроблено основи технології синтезу 4-амінобензилового спирту та 4-амінобензальдегіду. Показано, що за умов озонування в розчині оцтового ангідриду в присутності сульфатної кислоти, манган(ІІ) ацетату або його суміші з калій бромідом зупинити окиснення можна на стадії утворення 4-амінобензилового спирту або альдегіду. Вивчено технологічні параметри і встановлено оптимальні умови реалізації процесів.

Досліджено закономірності взаємодії олеїнової кислоти з сумішшю етаноламінів за нестаціонарних умов у присутності каталізатора – катіонообмінної смоли КУ-2-8 у Н-формі. Визначено вплив співвідношення реагентів і кількості каталізатора на конверсію кислоти та селективність утворення і вихід продуктів. Показано, що реакції N-ацилування моно- і діетаноламінів олеїновою кислотою відбуваються з вищою інтенсивністю, порівняно з естерифікацією гідроксильних груп етаноламінів.

Дана робота присвячена вивченню зміни складу поверхні каталізатора Мо2В в реакції епоксидування октену-1 трет-бутилгідропероксидом під дією реакційного середовища. І як з цим процесом пов’язана селективність утворення епоксиду.

Представлені результати рентгенофазового аналізу вихідного і відпрацьованого в реакції епоксидування зразків бориду молібдену – Мо2В. Отримані дані свідчать, що як вихідний, так і відпрацьований  каталізатор містить одні і тіж дифракційні піки, які відповідають одній кристалічній фазі Мо2В.

Вивчено закономірності активації каталізатора Мо2В в реакції епоксидування октену-1
трет-бутилгідропероксидом. Вивчено залежності початкової швидкості витрати
гідропероксиду від початкової концентрації октену-1, трет-бутилгідропероксиду і кількості
каталізатора у реакційній суміші у присутності неактивованої форми каталізатора Мо2В.
Показано, що процес активації каталізатора описується топохімічним рівнянням Аврамі-
Єрофеєва і становить дві послідовні стадії – зародкоутворення і формування нової активної

Вивчено вплив концентрацій октену-1, гомогенного ініціатора (гідропероксиду трет-бутилу) та біметалевого гомогенного каталізатора [(Allyl)ClPd(CN)Ru(Py)4(CN)PdCl(Allyl)] на перебіг початкових стадій реакції рідиннофазного окиснення октену-1 молекулярним киснем. Показано наявність каталітичної та некаталітичної складової у процесі окиснення. Встановлено, що порядок реакції за гідропероксидом і октеном дорівнює oдиниці, тоді як за каталізатором – є менший від одиниці. Розрахована ефективна константа швидкості.

The process of biodiesel fuel production from waste oil is investigated. It is identified that when processing used oil, the raw material needs aftertreatment, and the presence of free fatty acids in the oil leads to the appearance of an additional reaction The ways of improvement of technological scheme for biodiesel fuel manufacturing taking into account raw material characteristics are offered