культура

Окремі аспекти філософсько-соціологічного розуміння злочину

Зазначено, що суто позитивістське розуміння злочину є недостатнім для його
всебічного дослідження, вивчення цього феномену повинно виходити за межі права на
соціально-філософський рівень. Проаналізовано злочин як соціальне явище. Наго-
лошено на кореляції розвитку права та еволюції злочинної поведінки, обґрунтовано
взаємний вплив зазначених процесів. Розглянуто роль свободи волі людини при виборі
моделі поведінки. Зазначено, що призначення кримінальної відповідальності за злочин
пов’язано із наявністю в особи свобідної волі на момент вчинення діяння.

ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПАМ’ЯТОК АРХІТЕКТУРИ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ В ДОБУ ТОТАЛІТАРИЗМУ (II половина ХХ ст.)

Розглянуто дії радянського тоталітарного режиму на західноукраїнських землях у другій половині ХХ ст. щодо збереження і використання пам’яток архітектури регіону. Звернено увагу на стан збереження пам’яток архітектури, переданих владою в користування закладам охорони здоров’я

ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНА ХАРАКТЕРИСТИКА МІСТА СКОЛЕ ДО ПОЧАТКУ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

Проаналізовано процес виникнення та становлення міста Сколе. Визначено рівень впливу власників міста Сколе на планувальну структуру, оборонну, торговельну, ремісничу, адміністративну, репрезентативну, духовно-релігійну, культурно-освітню функції. Розглянуто колонізаційні процеси, які відбувались на Сколівщині

КОНЦЕПЦІЯ ЕСТЕТИКИ В АРХІТЕКТУРІ. «ТРАДИЦІЙНА» І «АКАДЕМІЧНА» АРХІТЕКТУРА

Передумови виникнення сучасних критеріїв у естетиці по відношенню до архітектури на тлі кризи у мистецтві в першій половині ХХ століття. Категорії «краси» та «корисності» в архітектури, як  місці синтезу мистецтва та інженерних наук. Дефініція «традиційної», «академічної» та «сучасної» архітектури

Проблема виховання колективу і особистості в творчості А. С. Макаренка та їх роль у навчально-виховному процесі МВС України (до 90-ліття від дня смерті)

Серед вітчизняних педагогів XX століття особливе місце займає видатний педагог- новатор А. С. Макаренко, його теоретична і практична діяльність. В статті досліджено актуальні проблеми діалектики взаємозв’язку і взаємовідносин колективу й особистості, наголошено на тому, що хоча А. Макаренко вважав, що колектив виконує основну роль у вихованні , але важливе місце він відводив особистості. У навчально-виховному процесі А. Макаренко велику увагу звертав на сутність організації і дисципліни, виховання кращих духовних, культурних і моральних якостей особистості.

Спадщина світового освітнього простору та його вплив на взаємодію освіти й культури

У статті проаналізовано особливості розвитку світового освітнього простору як успішної трансформації традиційної освітньої системи у гуманізований простір культури освіти в нових глобалізаційних, конкурентних умовах. Теоретично обґрунтовано різносторонній вплив світового освітнього простору на створення нової освітньої та культурної реальності, в якій відбувається самореалізація особистості, розширення діалогу культур та збереження національно-культурних особливостей.

Культурні процеси в Українській РСР у публікаціях Михайла Демковича-Добрянського (1950–1980-ті рр.)

На основі особового архівного фонду М. Демковича-Добрянського та його опублікованих робіт простежено ставлення автора до подій у радянській Україні 1950–1980-х рр. М. Демкович-Добрянський (1905–2003) – відомий історик, очільник української редакції радіо “Свобода” (1956–1972), публіцист та громадсько-політичний діяч, член Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО) та голова Союзу українців у Великій Британії (СУВБ). Архів фондоутворювача зберігається у відділі рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника (фонд № 298).

Музеї ХХІ століття в умовах глобалізації: нові смисли, виклики та тенденції

Визначено сучасну парадигму розвитку музеїв як основних презентаторів історико-культурної спадщини, наведено провідні тенденції в середовищі європейських музеїв, окреслено основні проблеми щодо інтерпретації фондів музеїв. Велику увагу звернено на аналіз негативних тенденцій у розвитку культурного сектору. Розглянуто роль музею як ефективного інструменту для формування іміджу «відкритого суспільства», його здатності до інтеграції громадськості до інтелектуального європейського і світового співтовариства.

Культурно-мистецькі заклади Львова наприкінці XVIII–XIX століть та їхній вплив на розвиток міста

Проаналізовано діяльність культурно-мистецьких установ Львова, що з’явилися наприкінці XVIII і XIX століть та їхній вплив на соціально-економічний розвиток міста.

Американська ідентичність: глобальний вимір

Зроблено спробу обґрунтувати міжнародне значення американської ідентичності за допомогою аналізу етнічних, релігійних, політико-правових та економічних параметрів. Визначено, що етнічно сучасну Америку сформульовано на основі асиміляції корінного населення  та  переселенців  з  ЄвропиАзіїАфрики  тощоНаголошено на тому, що США притаманна плюралістична релігійна культура.