З метою математичного моделювання процесу утворення гартувальних напружень у склі було здійснено гартування 6x25x100 мм листового флоат-скла. Підчас гартування за допомогою цифрової камери здійснювалось фільмування зміни вигляду епюри напружень у склі та величини температури внутрішнього та поверхневого шару скла. Ортимані результати майже повністю співпали з результатами отриманими американським дослідником Р.Гардоном.
Досліджено вплив гартування скла традиційним та новим контактним методом на величину мікротвердості та хімічної стійкості 6 мм листового флоат-скла. Виявлено, що присутність у склі залишкових напружень призводить до зменшення мікротвердості та хімічної стійкості, однак скло гартоване контактним методом є більш твердим та стійким до дії соляної кислоти, ніж скло гартоване повітрям. Встановлено, що причиною зниження хімічної стійкості та мікротвердості гартованого скла є утворений на поверхні скла шар із низькою густиною.
The value of microhardness of the surface layers of 6 mm float glass, tempered by contact and by air method by etching in a mixture of fluoride and sulfuric acids, is researched. It was established that the microhardness value depends on the method of tempering and thickness of the etched layer. The optimal parameters of the microhardness measure of 6 mm float glass are selected and thickness of the etched layer which causes the relaxation of residual tensions is indicated.