літосфера

Мета дослідження. Обгрунтувати, що джерела виявлених на теперішній час магнітних аномалій з довжинами хвиль у перші тисячі кілометрів, можуть мати магнітно-мінералогічну природу за рахунок  існування на мантійних глибинах магнітних мінералів, зокрема магнетиту, гематиту, самородного заліза, а також сплаву заліза та кобальту.  Показати також, що зміна магнітних властивостей цих мінералів за рахунок термодинамічного та флюїдного режимів може бути причиною сучасних часових змін довгохвильових магнітних аномалій.

Проведено вивчення глибинної будови перехідної зони від Євразійського континенту до Тихого океану для з'ясування ролі процесів, що протікають в мантії, особливо в астеносфері, у формуванні осадових басейнів. Апвелінг астеносферних діапіра до підошви земної кори приводить до розколів літосфери, виливам магматичних розплавів і дегазації мантії, що визначає формування покладів вуглеводнів.

Розглянуто різномасштабні пре-, ко- і постсейсмічні деформаційні процеси від місцевих, регіональних і сильних світових землетрусів у літосфері Землі за даними деформаційних вимірювань на короткому кварцовому деформографі РГС “Берегове” в Українському Закарпатті. Простежено деякі особливості поширення таких деформацій у літосфері Євразії.

На підставі безперервних рядів спостережень встановлено зміни абсолютних та регіональних швидкостей вертикальних рухів земної кори, їх просторовий розподіл та зв’язок з тектонічною будовою регіону. Накопичені результати досліджень вказують на необхідність систематичних досліджень впливу різних геофізичних факторів, на стійкість та зміщення перманентних станцій та їх зв'язок із сейсмічною активністю.