У статті проаналізовано правові засади організації та здійснення публічної влади в Україні в умовах воєнного стану. З’ясовано, що публічна влада здійснюється у різноманітних формах, широким колом уповноважених на те суб’єктів.
Розглянуто загальні підходи щодо формування та реалізації національної антикорупційної політики України в сучасних умовах на загальнодержавному та регіональному рівнях. Досліджено доцільність раціоналізації засад антикорупційної політики у контексті організаційних засад забезпечення побудови демократичної держави. Запропоновано методологічний підхід до формування концепції національної антикорупційної політики в сучасних умовах як складової процесу раціоналізації діяльності органів державної влади.
Розглянуто теоретичні підходи до розуміння сутності міжкультурної комунікації в публічному управлінні. Проаналізовано основні підходи науковців щодо розуміння сутності поняття міжкультурної комунікації дослідниками у науковій літературі та зроблено їх узагальнення. Представлено взаємозв’язок міжкультурної комунікації з іншими науками та світоглядними відходами. Здійснено оцінку різних аспектів міжкультурної комунікації.
Запропоновано застосовувати поняття державно-партнерського потенціалу та державно-партнерської привабливості територіальних утворень у контексті залучення ними інвестицій та інновацій. Під поняттям державно-партнерської привабливості територіального утворення пропонується розуміти здатність такого утворення генерувати зацікавленість приватного партнера брати участь у відносинах державно-приватного партнерства, зокрема, шляхом здійснення ним інвестицій в об’єкти партнерства та отримання прав з управління (придбання, створення тощо) цими об’єктами відповідно до умов договору.
Досліджено проблемні моменти впровадження міжнародно-правових приписів у систему реалізації національної державної освітньої політики. Проаналізовано окремі нормативно-правові акти, що становлять основу міжнародних та європейських стандартів з метою їх імплементації в українське законодавство, зокрема в аспекті децентралізації публічної влади на місцях. Обґрунтовано необхідність відповідності змісту національного законодавства міжнародно-правовим стандартам у сфері демократизації місцевого врядування.
Стаття присвячена аналізу ідей вчених юристів кінця ХІХ – початку ХХ століття (А. Есмена, Л. Дюгі, М. Оріу), які розробили юридичну концепцію народного суверенітету і заклали основи європейської моделі конституціоналізму.
Проаналізовано питання природи та змісту публічної влади, наукові підходи до розуміння цього поняття, з’ясовано структуру публічної влади, ознаки та основні форми реалізації. Зокрема звернено увагу на співвідношення суспільно-політичної, державної та публічної влади. Визначено спільні та відмінні риси, зокрема автор розглядає характер такої влади, суб’єктний склад та територію. Запропоновано авторське визначення поняття публічної влади.
Досліджено осмислення особливостей забезпечення реалізації принципу народного суверенітету органами публічної влади в умовах демократичної трансформації та становлення нового правопорядку, побудованого на цінностях сучасного конститу-ціоналізму. Проаналізовано особливості правосвідомості пострадянського періоду та досліджено окремі аспекти правового механізму забезпечення народного суверенітету.
Розглянуто основні теоретико-правові засади та передумови формування поняття громадянського суспільства в теоретико-правовій думці, сучасний стан взаємодії громадянського суспільства і публічної влади. Досліджено проблеми, які перешкоджають упровадженню та реалізації демократичних цінностей громадянського суспільства, та їх
вирішення, через розумний баланс інтересів органів публічної влади і громадянського суспільства в Україні.
The article deals with legal issues of public participation in the exercise of public
authority. Particular attention is paid to the system of “good governance”, as modern forms of
communication and public authorities. Improving certain aspects of governance. Proved that
the governance of a new type provides changing nature of power relations, sets the
accessibility and openness of government, the possibility of controllability, reduces the cost of resources and funds from the state budget establishes affective relationship between