покриви

Запропонована модель геологічного розвитку Українських Карпат з точки зору терейнового аналізу та з врахуванням нових геологічних матеріалів, одержаних при геолого-картувальних роботах.

Розглянуто тектонічні одиниці Карпат з позицій терейнового аналізу. Покриви Флішових Карпат та Самбірська моласова одиниця інтерпретуються як давня акреційна призма. Ріст призми був зумовлений альпійською субдукцією фундаменту Карпатського флішового басейну під терейни АЛКАПА та Тисію-Дакію. У крейдово-палеогеновий час перед фронтом Тисії-Дакії формувалась Передмармароська флішова призма, а у форланді АЛКАПА – Пієнінсько- Магурська-Дуклянська призма.

Кристалічні породи Мармароського масиву Східних Карпат, враховуючи проведений на основі теорії літосферних плит аналіз їхніх характеристик, тектонічного положення та побудованого профілю локальних аномалій сили тяжіння, були сформовані метаморфізованими породами рифею, венду, кемб­рію та верхнього палеозою, а також породами мезокайнозою на південно-східній пасивній окраїні Євра­зійської плити. У подальшому в умовах колізії та пологої субдукції субстрату впродовж крейди-палео­гену ці породи були зірвані з субстрату та увійшли до складу Мармароського покриву Східних Карпат.

Розглянуто тектонічні одиниці Карпат з точки зору терейнового аналізу. Карпатський ороген складений трьома головними елементами: мікроконтинентальними терейнами, сутурами і флішово-моласовою акреційною призмою. У регіоні розташовані два основні терейни: північний АЛКАПА та південний Тисія-Дакія. Сутури (Примармароська, П’єнінська зона та ін.), які маркують давні океанічні басейни, обмежують ці терейни. Флішові Карпати інтерпретуються як крейдово-неогенова акреційна призма.

Мета. Метою роботи є провести комплексний аналіз сейсмічності, геології, сейсмотектоніки та різномасштабних геодинамічних процесів у районі Теребле-Ріцької ГЕС в Українському Закарпатті (23.35-23.87ºS, 48.23-48.51ºN) для уточнення оцінок геоекологічних ризиків.