The possibility of obtaining metallized granules of high-tonnage polymers using classical metallization technology was studied. It is shown that this technology is not effective during the metallization of polyethylene and polypropylene. Certain positive points during metallization were achieved only in the case of polyvinyl chloride granules.
Представлено метод модифікування поліпропіленових планарних поверхонь та мікроволокон через ковалентне прищеплення наношару поліакрилової кислоти за вільно-радикальним механізмом.Після прищеплення наношарів гідрофобна поверхня поліпропілену набуває гідрофільних властивостей, що підтверджено зміною вільної поверхневої енергії на планарних поверхнях і зміною величини водоутримання мікроволокнами до та після модифікування.
Виявлено вплив Ni-вмісного полімер-силікатного наповнювача на технологічні властивості поліпропілену. Встановлено, що введення силікатних наповнювачів які модифіковані полівініловим спиртом змінюють характер кривих течії розплавів поліпропілену, зокрема спостерігається підвищення в’язкості та зміщення області аномальної в’язкості. Виявлено зміну термомеханічних кривих поліпропілену під дією модифікованих силікатних наповнювачів.
Властивості наповнених полімерних композицій значною мірою залежать від природи і поверхневих властивостей наповнювачів, зокрема, базальтового волокна. Вперше показана можливість модифікації поверхні базальтового волокна комерційним полігексаметиленгуанідингідрохлоридом та некомерційними полідіетиленаміногуанідинами - апретами. Встановлена залежність крайового кута змочування та адгезійної міцності в системі "термопласт - волокно" від типу апрету. Визначено оптимальний тип апрету- полідіетиленаміногуанідин-карбонат.
Досліджено взаємозв‘язок фізико-механічних та технологічних характеристик новостворених нанокомпозитів на основі суміші ПП/ПА-6 з модифікованим за допомогою ПВП монтморилонітом. Показано суттєвий вплив поліаміду, який модифікований інтеркальованим за допомогою ПВП монтморилонітом, на технологічні, фізико-механічні властивості та теплостійкість поліпропілену. Встановлено, що показник текучості розплаву одержаних композитів збільшується більше, ніж у 2 рази, у порівнянні з чистим ПП.
Розроблено склади і синтезовано легкотопке скло в системі PbO-ZnO-B2O3 та Na2O-P2O5-MoO3. Встановлено вплив хімічного складу скла на температуру розмʼякшення і зміну зовнішнього вигляду під час нагрівання. Одержано полімерний композиційний матеріал на основі поліпропілену з різним вмістом наповнювача – порошку скла. Визначено теплофізичні властивості композитів. Введення до складу поліпропілену порошку скла призводить до порушення однорідності структури матеріалу.
Велику увагу як конструкційні матеріали викликають суміші на основі поліпропілену (ПП) та поліаміду (ПА), змішування яких дозволяє зменшити негативні характеристики вихідних полімерів. Неполярний ПП під час змішування з полярним високогідрофільним ПА суттєво знижує водопоглинання матеріалу. Внаслідок цього зменшується вплив вологи на механічні та термічні властивості композитів. З іншої сторони, змішування ПП з ПА дозволяє розширити температурний інтервал експлуатації матеріалу за від'ємних температур.
The deformation properties of polypropylene modified by highly dispersed magnesium hydrosilicate are researched. It was established that the part of elastic deformation decreases with increasing of silicate filler content and the part of highly elastic and plastic deformation – increases. This fact indicates the formation of physically structured polymer composition material. Досліджено деформаційні властивості поліпропілену, модифікованого високодис- персним магнію гідросилікатом.
The essential effect of the nature and the content of the fine-grained modified polyvinylpyrrolidone magnesium hydrosilicate on the degree of crystallinity and crystallite sizes of polypropylene was established. This effect is caused by the change in the structural formations at the phases interface and by the nature of intermolecular interactions. Fine-grained particles of the modified magnesium hydrosilicate act as the additional centers of crystallization within the polymer composite material.
Досліджено вплив конструкційних особливостей одношнекового екструдера, а
саме довжини шнека і кількості канавок незмінного перерізу в зоні живлення
екструдера, та кількості і природи наповнювача на продуктивність екструдера під час
переробки композитів на основі поліпропілену, наповненого скловолокном, тальком,
крейдою. Встановлено, що використання екструдерів, які обладнані зоною живлення з
канавками, впливає на процес екструзії загалом, а також змінювати характеристики