У статті аналізується корупція як результат неефективного державного управління в нашій країні. Зазначено, що саме держава зобов’язана здійснювати цілеспрямовану діяльність щодо боротьби з корупцією на всіх рівнях державної влади шляхом створення державно-правового механізму з викорінення корупції, усунення передумов її існування через впровадження системи превентивних заходів, як правових так і організаційних.
Охарактеризовано взаємовплив процесів децентралізації влади та становлення громадянського суспільства. Розкрито доцільність та функціональність децентралізації для демократизації системи державного управління. Проаналізовано фактори, що спричиняють активізацію розвитку громадянського суспільства в ході децентралізації влади.
У статті на основі значного масиву джерельної бази як вітчизняної, так і зарубіжної проаналізовано сучасні концепти щодо осмислення феномену «громадянського суспільства». Зокрема, здійснено спробу систематизації та класифікації дослідницьких підходів до розуміння змісту, закономірностей формування й розвитку громадянського суспільства в сучасному світовому та українському науковому дискурсі. Відтак, можна виокремити як мінімум сім відносно самостійних дослідницьких підходів й багато більше спроб синергетичного поєднання різних з них у певних авторських комбінаціях.
У статті досліджено принципи взаємодії державної влади та опозиції, акцентовано увагу на змісті та сутності кожного з них. Подано авторські пропозиції щодо їх законодавчого закріплення та нормативного врегулювання механізмів їх реалізації. Зазначається, що правові та фактичні умови мирного співіснування державної влади та опозиції є мірилом для оцінки демократичної зрілості будь-якої політичної системи.
Досліджено вплив правового регулювання на державну єдність та територіальну
цілісності України. Визначено, що суверенітет України поширюється на всю територію,
територіальний устрій ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території в
межах існуючих кордонів. Державна єдність і цілісність державної території означає, що
складові частини держави перебувають в нерозривному взаємному зв’язку, харак-
теризуються внутрішньою єдністю. Територіальна єдність та цілісність забезпечують
Проаналізовано проблеми правового регулювання взаємодії державної влади та
опозиції. Звернено увагу на потенційні конституційні та законодавчі форми взаємодії
державної влади та опозиції. Наведено авторські пропозиції щодо вирішення проблем
взаємодії державної влади та опозиції в Україні.
Проаналізовано питання природи та змісту публічної влади, наукові підходи до розуміння цього поняття, з’ясовано структуру публічної влади, ознаки та основні форми реалізації. Зокрема звернено увагу на співвідношення суспільно-політичної, державної та публічної влади. Визначено спільні та відмінні риси, зокрема автор розглядає характер такої влади, суб’єктний склад та територію. Запропоновано авторське визначення поняття публічної влади.
З’ясовано сутність та природу громадянських (особистих) прав, забезпечення яких є основним критерієм легітимності державної влади. Реалізація громадянських прав, на думку автора, тісно пов’язана з політичними правами громадян, закріпленими в конституції.
Philosophical maintenance of functioning of the legal state opens up in the state known theory of B. Kistyakovsky. The modern state of ukrainianstate known necessitates rethinking the foundations of theoretical and philosophical-legal state understanding as the real, objective phenomenon, that is in permanent development, exists not self on itself, but in close connection with the economic, political, spiritual terms of the society life, with human nature, its necessities.
The article examines the place and role of the national state and the substance of the creative process. Particular attention is paid to the national spirit, national mentality and national consciousness of the individual in public-power mechanisms. Attempting to determine the national substance in transformational paradigm of modern society.