структура

У роботі наведено результати досліджень з отримання та вивчення властивостей композиційних матеріалів на основі композицій арилаліциклічного кополііміду й алкільованого монтморилоніту (АММ), модифікованого полі-етиленгліколем, для підвищення спорідненості природного мінералу до полімерної матриці. Встановлено, що підвищення сумісності компонентів композиції відбувається завдяки додаванню до розчину кополііміду попередньо приготованої суміші алкільованого монтморилоніту в 5 %- та 2 %-ному розчині поліетиленгліколю в метилпіролідоні.

Метою дослідження є аналіз фізичних властивостей та морфології вторинної полімерної сировини. Проведено дослідження фізико-механічних властивостей зразків первинного та вторинного полівінілхлориду (ПВХ), зокрема міцності під час розтягування, відносного видовження, ударної міцності та твердості. Також досліджено усадку отриманих зразків та їх структуру. Зразки композицій з вторинної сировини одержували методами екструзії та пресування. Встановлено вплив вмісту пороутворювача на показник текучості розплаву та мікро- і макроструктуру одержаних матеріалів.

В результаті проведених теоретичних та експериментальних робіт встановлена можливість синтезу жароміцних сталей металотермією. Виявлено вплив металотермічного методу синтезу на особливості мікроструктури і фазового складу термітних сталей. Встановлені для синтезованих термітних аналогів промислових марок жароміцних сталей 40Х15Н7Г7Ф2МС та 37Х12Н8Г8МФБ механічні та службові властивості, їх залежність від температури та вплив зерна сплаву на властивості термітного матеріалу.

В результаті проведених теоретичних та експериментальних робіт встановлена можливість синтезу інструментальних швидкорізальних сталей металотермією. Виявлено вплив металотермічного методу синтезу на особливості мікроструктури і фазового складу термітних швидкорізальних сталей.

In this article the methods of synthesis of novel saccharide containing with reactive epoxide and tieranic groups have been developed. Obtained compounds seem to be prospective intermediates for cration of new surface active and biocompatible compounds. Розроблено методи одержання нових сахаридовмісних сполук з реакційноздатними епокси- та тіірановими групами. На основі таких сполук можна одержувати різноманітні похідні, які мають поверхнево-активні та біоцидні властивості.  

In this article the solubility of components in quinhidron absorbing solutions was studied. The effect of concentration quinhyndron, sodium carbonate, thiosulphate and bicarbonate on absorptive properties of solutions was investigated. Optimal solutions are recommended. Оцінено розчинність компонентів у хінгідронних поглинальних розчинах. Досліджено вплив концентрацій хінгідрону, натрію карбонату, тіосульфату і гідрогенкарбонату на властивості поглинальних розчинів. Рекомендовано оптимальні склади розчинів.  

The novel sugar-containing thiosulfoesters were prepared from the natural compound – glycidylgalactose. The synthesis techniques of arylsulfonic acids sugar-containing thioesters were developed and worked out on the basis of the model compound – 2-butoxymethylthiirane. 
<br>
Синтезовано нові сахаридовмісні тіосульфоестери на основі сполуки природного походження – гліцидилгалактози. Методики синтезу сахаридовмісних тіоестерів аренсульфонових кислот розроблено та відпрацьовано на основі модельної сполуки – 2-бутоксиметилтіїрану.
 

The chemical composition of cell membranes of microscopic fungi destroying polymeric materials is analyzed. The concentrations of the major chemical components – phospholipids, glycans, and amines – in nine types of fungi are estimated. The measured ratios of these components provide an estimate of the hydrophobic properties of conidia, controlling microorganism adhesion to polymer surface and subsequent degradation of polymeric materials.

Показано підвищення фізико-механічних властивостей та структуруючої активності політетрафлуоретилену як матриці композитів внаслідок механічної активації. Визначено режими роботи механоактиваційного обладнання, за яких експлуатаційні властивості ПТФЕ є максимальні. Вперше виявлено вплив технології механічної активації на структурну перебудову та зміну морфології і надмолекулярної структури ПТФЕ.