свідомість

Спростування ідеалізму (Переклад Ігора Карівця та Андрія Козубенка за участі Ірини Перхун)

Це перший український переклад есе "Спростування ідеалізму" Джорджа Едварда Мура.

Передмова до українського перекладу статті "Спростування ідеалізму" Джорджа Едварда Мура

 

У передмові до першого українського перекладу статті Джорджа Едварда Мура “Спростування ідеалізму” йдеться про його життя та академічну кар'єру, вплив даної статті на виникнення аналітичного стилю філософування та особливості перекладу.

Навігація майбутнього за допомогою штучного інтелекту. Рецензія: Kissinger H.,Schmidt E., Huttenlocher D. The Age of AI. Berlin: Financial Times, 2022. pp. 266

Проаналізовано історію розвитку технологій та звернено увагу на те, як штучний інтелект може змінити наші звички та спосіб життя. Розглянуто можливості та ризики, пов’язані з використанням штучного інтелекту в таких галузях, як медицина, освіта та військова технологія. Одним із ключових питань є взаємодія людей зі штучним інтелектом. Відзначено, що розуміння цієї взаємодії є необхідним для створення майбутнього, в якому люди та штучний інтелект можуть працювати разом для досягнення спільних цілей. 

Філософські горизонти віртуальної реальності. Рецензія: Chalmers, D. (2022). Reality +: Virtual Words and the Problems of Philosophy. New York: W. W. Norton & Company. pp. 503

Рецензія присвячена новій монографії “Реальність +: віртуальні світи та проблеми філософії” відомого філософа Девіда Чалмерса. Як видно з назви монографії, в ній автор розглядає філософський потенціал віртуальної реальності для можливого вирішення філософських проблем, а саме: від онтології (проблеми реальності та гіпотези про симуляцію) до цінностей (доброго й щасливого життя у віртуальній реальності). 

Вас лякає реінжиніринґ людства? Огляд книги Брета Фрішмана та Евана Селінджера “Re-engineering Humanity”. Cambridge, UK; New York, NY: Cambridge University Press, 2018. 235 p.

Прорецензовано працю “Re-engineering humanity” Б. Фрішмана, професора права, бізнесу та економіки університету Вілланова, та Е. Селінджера, професора філософії в Рочестерському технологічному інституті. Показано необхідність людського контролю над розвитком технологій. Донесено всю відповідальність, яку ми маємо усвідомлювати, демонструючи неймовірні приклади реінжиніринґу людства. Ця книга переконає вас, чому так важливо вбудовувати технології в людські цінності, перш ніж вони впровадять у нас свої власні.

Еволюція штучного інтелекту на тлі прогресу комп’ютерних наук та інженерії (Огляд монографії Клауса Майнцера «Коли машини утвердять контроль?», Берлін-Гайдельберґ: Шпрінґер, 2020).

 Розглядається зміст та основна проблематика англомовної монографії німецького науковця й філософа, президента Європейської академії наук та мистецтв, засновника Мюнхенського центру технологій у суспільстві (MCTS), почесного професора Технічного університету Мюнхену, професора факультету математики й природничих наук Тюбінґенського університету Клауса Майнцера.

Поняття правової культури як складової демократичної правової держави

Побудова демократичної, правової держави немислима без утвердженнясправедливості, правової і матеріальної захищеності особи, взаємної відповідальностіособи і держави, удосконалення законодавства і правової культури в цілому. Державно-правове і національно-культурне відродження можливе лише за умови поваги довласної історії, її світоглядно-філософських гуманістичних традицій, які лежать в основінашої ментальності, визначають характер нації і сутність правової культури.

Візія технологізації людського в контексті поступу штучного інтелекту (Рецензія на книжку Макса Теґмарка “Життя 3.0. Доба штучного інтелекту” / пер. з англ. З. Корабліна. – Київ: Наш формат, 2019. – 432 с.)

У рецензії розглянуто основний зміст та проблематику опублікованої вперше українською мовою книги відомого американського математика, фізика, дослідника технології штучного інтелекту (ШІ), професора Массачусетського технологічного інституту Макса Теґмарка.  Автор розкриває широкий спектр проблем пов’язаних із створенням ШІ. Пояснює трансформації, які загрожують самій людині та навколишньому світу внаслідок появи загального надлюдського ШІ. Людина може втратити свій привілейований статус розумної істоти, а найтрагічніше, що причетною до цього може бути технологія створена нею ж самою.

Класичне розуміння людини та його значення в добу різноманітних "пост" (Рецензія на монографію Віктора Петрушенка. Человек взыскующий бытие (Три разговора на важнейшие темы). Львів: Видавництво Магнолія, 2019. 179 с.)

У рецензованій монографії йдеться про людину як розумну та свідому істоту, про її знання та цінності, свободу та свідомість, які є проявами прагнення людиною буття. Основний спосіб буття людини у світі – це буття особистістю. Сьогодні існує небезпека нівелювання особистісного початку людського буття, коли науки про людину все більше натуралізуються, нейролізуються та комп’ютеризуються. Така нівеляція веде до пост-гуманізму та пост-людства. Це з одного боку. З іншого боку, істина також є одним із визначників буття особистістю. Істина облагороджує особистість.

Філософсько-правова проблема смислозмістовного виміру девіантної свідомості

Розглянуто одну із основних проблем філософії права, а саме феномен девіантної свідомості, зокрема її смислозмістовну сутність. Увагу зосереджено на вирішенні фундаментальної проблеми суспільної науки: дослідженні смислу та змісту чинників, що мотивують людину до девіантної свідомості. Проаналізовано детермінанти, які впливають на формування девіантної свідомості та її проявів.