термін

Наголошено на важливості впорядкування української термінології з логістики та управління ланцюгами постачання. Поповнено науковий дискурс щодо терміна «логістичний потенціал». Здійснено порівняльний та критичний аналіз змісту наукового поняття «логістичний потенціал» з наявних напрацювань вітчизняних наукових шкіл та запропоновано уніфікований термін «логістичний потенціал», придатний до подальшої кодифікації в термінологічному словнику з логістики та управління ланцюгами постачання.

Терміносистема журналістики містить поняття, що характеризують її діяльність, виробничі процеси і явища, включеність у суспільне життя. Галузева лексика відображає інтеграцію у світовий інформаційний простір, залучення й осмислення новітніх теорій, сучасних галузевих технологій та методик. Саме тому виникає інтерес до термінологічного контенту української журналістики з погляду по- ходження його складових.

У статті розглянуто деякі особливості процесу створення українсько-російсько-англійського термінологічного онлайн-словника «Суднові трубопровідні системи». Основну увагу приділено навчальній функції словника.

У статті розглянуто проблему становлення національної мовознавчої термінології, до якої був причетний Василь Сімович на початку ХХ сторіччя. Новий синтезований підручник науковця містив якісно новий тип вивчання мови. В. Сімович указав на теоретичні та практичні засади вивчання української мови, які послідовно втілив у своїх граматиках. Граматичні терміни вжито на основі опрацювання низки методичних тогочасних посібників, підручників з української мови.

У статті зроблено спробу довести положення про те, що термінна синонімія, або варіянтність, не може слугувати ознакою зародження термінології, з огляду на це проаналізовано термінні варіянтні пари й ряди в царині комп’ютерної лінгвістики на підставі константности/змінности їхнього семного складу, а також подано морфологічні та інші лексичні характеристики термінних варіянтів цієї галузі знань.

У статті досліджено важливі шляхи формування сучасної української фітомеліоративної термінології. Проаналізовано особливості термінологізування значень загальномовних одиниць. З’ясовано, що у процесі ретермінологізування відбувається незначне змінення вихідної семантики терміноодиниць інших галузей. Установлено, що термінологію фітомеліорації розбудовують більшою мірою ретермінологізуванням термінів інших наук і використанням загальнонаукових одиниць, меншою мірою – термінологізуванням загальновживаної питомої лексики.

Статтю присвячено аналізові процесу формування української електроенергетичної терміносистеми. Її завдання – створити періодизацію розвитку електроенергетичної термінології, виявити основні підходи до формування терміносистеми електроенергетики на різних етапах її становлення, визначити основні причини неоднорідності процесу формування електроенергетичної термінології.

У статті розглянуто розробляння нової редакції національного стандарту ДСТУ ISO 860 «Термінологічна робота. Гармонізування понять і термінів». Заналізовано зміни в міжнародному стандарті ISO 860:2007 і труднощі, які виникли під час його перекладу.

Досліджено процес реінтеграції наукового знання, результатом якого є виникнення нових значень термінів. Розглянуто семантичні перетворення, які відбуваються під час переосмислення вихідного значення. Доведено, що підґрунтям означених процесів є сема-мотиватор, яка може займати ядерне або периферійне місце у структурах вихідного й похідного значень. Виокремлено наукові галузі, що мотивують семантичні процеси перетворення наявних термінів і появу нових термінологічних значень.

Матеріалом цього дослідження є епістемічна модальність у науково-популярному дискурсі змісту інформаційно-оцінних висловлювань викладачів або студентів, що утворюють мовну тканину різними мовами; використовуючи різноманітні засоби вираження впевненості, сумніву й неповної впевненості в істинності повідомлюваного. Ці засоби є детермінативами, або маркерами, когнітивної діяльності суб’єкта мовлення – викладача або студента.