Українські Карпати

Мета досліджень – комплексний  аналіз різних геодинамічних природних процесів на території гірського масиву Свидовця Українських Карпат - зоні планованого створення туристично-рекреаційного комплексу для розробки програми подальшого детального їх вивчення на ділянці планованої діяльності (ПД). Методика включає комплексний аналіз  прояву та перебігу небезпечних геодинамічних процесів  за джерельною інформацією та окремими дослідженнями авторів. Свидовецький масив розташований у межах Центральної синклінальної зони Карпат, складеної флішем крейди еоцену та олігоцену.

Метою роботи є широко представити для наукової спільноти і детально проаналізувати будову та нафтогазоносність літосфери Буковини (східної частини Карпатського регіону України) за унікальними даними по регіональному профілю МВХ-СГТ РП-5 та по сусідніх регіональних профілях з залученням інших геолого-геофізичних даних.

Метою роботи є аналіз та геолого-тектонічна інтерпретація аномального гравітаційного поля Українських Карпат та прилеглих територій, побудова густинної моделі земної кори та верхньої мантії по міжнародному сейсмічному профілю PANCAKE. Потреба побудови густинної моделі вздовж профілю PANCAKE зумовлена значним інтересом широких кіл геологів та геофізиків до результатів сейсмічних досліджень по цьому профілю, а також у зв’язку з певними розбіжностями у сейсмологічних моделях різних авторів.

Мета. Деталізувати геологічну будову та стратиграфію еоценової чорносланцевої формації Сілезького покриву, відтворити глибини та процеси її накопичення та реконструювати палеогеографію і геодинаміку еоценового Сілезького седиментаційного суббасейну. Методика. Геологічне картування, вивчення літостратиграфії та седиментологічних рис порід (елементів Боума тощо) в природніх розрізах відкладів, палеобатиметричний аналіз форамініферових асоціацій. Результати.

Мета. Метою дослідження є аналіз особливостей складу та ймовірних джерел походження екзотичних конгломератів в Українських Карпатах, а також створення геологічного нарису їх поширення. Методика. Методика включає детальний комплексний аналіз та узагальнення наявного фактичного геологічного матеріалу, а також порівняння отриманих даних. Результати. На основі систематизованого матеріалу складено таблицю співвідношення складу і віку екзотичних конгломератів Українських Карпат та створено орієнтовну схему їх поширення.

Розглянуто історичні аспекти вивчення зони зчленування двох геологічних мегаструктур -Східноєвропейської платформи та Середньоєвропейської геологічної споруди. З погляду сучасних міжнародних досліджень регіону проаналізовано структурні особливості зони та визначено її місце розташування на території Західної України.

Мета. Метою роботи є простеження крупних структурно-тектонічних елементів у межах Західного регіону України за характерними ознаками їх прояву у аномаліях потенціальних полів та побудова схем тектоніки регіону за гравімагнітометричними матеріалами. Методика. Методика досліджень ґрунтується на якісній інтерпретації спостережених гравітаційних і магнітних полів.

Стаття присвячена вивченню тріщин, які є найпоширенішими структурними елементами земної кори і зустрічаються у всіх літологічних типах гірських порід, для вивчення напруженого стану та механічної поведінки гірських порід. Тріщини є чутливими індикаторами напружень при геотектонічному розвитку території. Визначення реальної залежності співвідношень між тріщинами і причинами їх виникнення дає можливість використовувати тріщини при палеотектонічних реконструкціях, а також при створенні моделей резервуарів в нафтовій геології.

У роботі вперше наведені результати досліджень тріщин та дзеркал ковзання із відслонень уздовж долини ріки Сукіль. У 37 точках у флішових відкладах скиб Орівської, Сколівської та Парашки виконано близько 1100 замірів тріщин та 90 замірів дзеркал ковзання у різних стратиграфічних відкладах – від верхньокрейдових до олігоценових. За допомогою комплексного структурно-парагенетичного та кінема­тичного аналізу цих мезоструктур, з використанням сучасного комп’ютерного забезпечення (StereoNett, Win-Tensor та ін.) була проведена реконструкція основних параметрів.

Мета. Метою досліджень є вивчення геологічної будови Пенінського покриву Українських Карпат з урахуванням нових даних геології та геофізики. Методика. Методика досліджень містить детальний комплексний аналіз матеріалів геологічних знімань, пошукових робіт, буріння і геофізичних досліджень Пенінського покриву. Результати. Пенінський покрив, у складі якого наявні відклади вікового діапазону тріас – олігоцен, в українському секторі Карпат у тектонічному аспекті є південно-західною одиницею Зовнішніх (Флішових) Карпат.