в’язкість

Розглянуто актуальну проблему видобутку та переробки важких високов’язких нафт в Україні та світі. Встановлено, що основні запаси важких високов’язких нафт у світі розміщені в Південній і Північній Америці, на Близькому Сході, а в Україні – у східних регіонах. Проаналізовано різноманітні класифікації важких високов’язких нафт, які використовують як в Україні, так і у світі. Розглянуто основні способи видобування важких високов’язких нафт, зокрема кар’єрний, шахтний і свердловинний. Здійснено огляд технологічних процесів переробки важких високов’язких нафт.

The article presents a three-dimensional mathematical model of the gas filtration process in porous media and a numerical algorithm for solving the initial-boundary value problem.  The developed model is described using the nonlinear differential equation in partial derivatives with the appropriate initial and boundary conditions.  The proposed mathematical apparatus makes it possible to carry out hydrodynamic calculations taking into account changes in the main factors affecting the process under consideration: permeability, porosity, and thickness of layers, gas recovery coefficient, visc

Проаналізовано накопичений досвід у напрямку створення біоактивних ситалів для кісткових імплантатів та методів їх зміцнення. Обрано склади та синтезовано модельні стекла, досліджено взаємозв’язок кристалізаційної здатності та в’язкості ситалів. Синтезовано композиційні матеріали на основі ситалів і діоксиду цирконію, досліджено їх механічні властивості та встановлено перспективність їх використання при створенні кісткових імплантатів.

Запропоновано спосіб модифікації полімерних водних дисперсій за допомогою загусників, а саме естерів целюлози. Досліджено вплив природи плівкоутворюючого агенту на реологічні властивості системи за різного ступеню деформації зсуву. Визначено структурно-механічні та реологічні властивості досліджуваних систем. Встановлено, що гідроксиетилцелюлоза є кращим загусником у порівнянні з карбоксиметилцелюлозою. Гідроксиетилцелюлоза надає двокомпонентним системам більш чітко визначені псевдопластичні властивості, що полегшує виробництво та застосування фарб.

Запропоновано підхід до одержання пружно-в‘язких систем на основі хітозану без зшиваючих агентів, суть якого полягає у формуванні додаткової сітки фізичних зв‘язків внаслідок введення низькомолекулярного модифікатора – етанолу або гліцерину. Встановлено, що структуроутворення хітозану в розчині супроводжується формуванням додаткової сітки фізичних зв‘язків, вузлами якої є агрегати молекул хітозану, сформовані у змішаному розчиннику оцтова кислота-вода-гліцерин або оцтова кислота-вода-етанол.

The experimental researches of regulation of rheology properties of clay mixture by using to clays the additives of mineral and organiccontained electrolytes in ceramics technology are given.  Подано експериментальні дослідження регулювання реологічних властивостей шлікерів за допомогою використання до глин добавок мінеральних і органовмісних електролітів у технології кераміки.

The beginnings of warm mix asphalt are connected with the use of foamed asphalt in the ‘60s of the last century. Asphalt foaming occurs by contact with water or water steam that can be entered mechanically or under pressure. The foaming effect can be also obtained by the adding of zeolite to the asphalt mixture which causes the lower viscosity of the asphalt, better workability and adhesiveness of the mixture to the aggregate in lower temperatures. Presently, synthetic zeolites Aspha-Min and Advera are used for reducing the processing temperature.

The sol-gel systems of tetraethoxysilane (TEOS) – solvent – water systems at gelation viscosity dynamics has been investigated by means of viscosimetry. The influence of different factors (temperature, concentration of initial substances and the sol-gel process initiator) on the gelation rate has been established. The measurement of viscosity gradient dependence allowed to determine an elastic and friction components of viscosity using optimization method in the ORIGIN 5.0. program.

Досліджено фізико-хімічні закономірності модифікування ненасичених поліес-
терних смол полівінілхлоридом у присутності діестерфталатних пластифікаторів.
Встановлено вплив компонентного складу на особливості морфологічних змін та
характер міжмолекулярних взаємодій у модифікованих поліестерних композиціях.
Досліджено вплив полівінілхлориду і дибутилфталату на кінетику зміни в’язкості
модифікованих поліестерних композицій. Виявлено, що характер термомеханічних
кривих значною мірою залежить від компонентного складу модифікованих поліес-