Однією з ключових проблем сейсмічного моніторингу є ідентифікація землетрусів і сигналів від джерел техногенного походження, виявлених мережею сейсмічних станцій.
Метою досліджень є виявлення залежності між змінами рівня води та локальною сейсмічною активністю регіону в якому функціонує каскад Дністровських ГЕС та ГАЕС. Методика. Для аналізу сейсмічної активності використано статистичну інформацію за період з 2016 по 2021 рік. Використовуючи фільтрацію, відібрано гіпоцентри землетрусів в радіусі 30 км від сейсмічної станції з індексом NDNU, за допомогою інструментів геоінформаційних технологій, гіпоцентри землетрусів співставлені з геологічною будовою регіону. Результати.
Часові ряди координат п’яти постійних станцій Міжнародної служби GNSS (IGS), розташованих у Новій Зеландії, були проаналізовані щодо їх річного переміщення з 2009 по 2018 роки. Необроблені дані у формі файлів Receiver Independence Exchange (RINEX) були взяті з бази даних IGS і процесів за допомогою служби онлайн-обробки AUSPOS. Використовуючи часові ряди координат, були розраховані швидкості горизонтального та вертикального зміщення за десятирічний період дослідження.
Мета. Загальновідомо, що сильні землетруси типово супроводжуються певними явищами, що є варіаціями природного електромагнітного поля. На підставі ідеї про механізм літосферно-атмосферно-іоносферної взаємодії ми надіємось виявити деякі передвісники сильних природних землетрусів у наборах електромагнітних даних, котрі реєструвались магнітотелуричними станціями досить далеко від епіцентрів.
Розроблено структуру програмного забезпечення геоінформаційної системи «Сейсмічність Магаданської області», яка об'єднала 4872 сейсмічних подій (з K від 3,4 до 16,8), які відбулися в Магаданській області і прилеглих районах з 1735 по 2011 рік. При застосуванні геоінформаційної системи виявлено суттєві помилки у визначенні координат 9 сильних землетрусів (К³12,0) на території досліджень за 1988–1997 рр.
Вперше для району Закарпаття отримано розв'язок механізму вогнища відчутного землетрусу. Землетрус відбувся під дією горизонтальних сил стиснення, орієнтованих у широтному напрямку й близгоризонтальних сил розтягування субмеридиональної орієнтації. Тип переміщення у вогнищі – зсуво-насув.
Розглянуті просторово-часові властивості форшок-афтершокових послідовностей землетрусів Криму, зокрема , виконання законів Оморі й Гутенберга-Ріхтера.
В роботі розглянуто особливості довготривалої сейсмічності (1961-2010 рр.) території Закарпатського прогину й окремих сейсмоактивних зон (А, В і С). Встановлено зв’язок цих зон із основними елементами тектоніки прогину. Доведено, що границя між зонами А і В проходить по Оашському глибинному розлому.
Приведені результати магніто варіаційного моніторингу в Закарпатській сейсмоактивній зоні. Виявлено часові зміни параметрів векторів індукції та досліджено їх зв‘язок з сейсмічними процесами в земній корі. Зроблено висновок про зв‘язок варіацій вектора Візе з сейсмічними процесами в земній корі регіону, а також про перспективність використання методу для виявлення провісників місцевих землетрусів з магнітудою М>3 в геолого-геофізичних умовах Закарпатського прогину.
Моніторинг землетрусів у всьому світі показує, що часто перед сейсмічними подіями відбуваються “сейсмогенні” коливання магнітного поля в широкій смузі частот. Ми вважаємо, що найбільш достовірна інформація зосереджена в діапазоні ультранизьких частот (УНЧ) (0,001-3 Гц). При цьому магнітні УНЧ провісники землетрусів, як правило, дуже слабкі, і їх частотний діапазон перекривається набагато потужнішими сигналами іоносферного походження. Пропонується новий спосіб їх виділення з потужніших фонових магнітних варіацій іншої природи.