знання

Типова функціональність, особливості застосування та впровадження систем управління знаннями в ІТ-компаніях

Робота присвячена особливостям зберігання та повторного використання знань у компаніях, діяльність яких пов’язана з розробкою програмного забезпечення. Надано поняття знання, управ- ління знаннями та системи управління знаннями з позицій їх використання у ІТ-компанії. Визначено, що організаційне знання прийнято поділяти на явне, тобто таке, яке може бути представлене у вигляді листа, вказівок, довідника тощо, та неявне, носієм якого є розум співро- бітника безпосередньо та яке доволі важко піддається вилученню.

ФЕНОМЕНОЛОГІЧНЕ СПРИЙНЯТТЯ ПАМ`ЯТОК АРХІТЕКТУРИ СТУДЕНТАМИ ХУДОЖНЬОЇ ОСВІТИ (НА ПРИКЛАДІ ГРАФІЧНОЇ ПРАКТИКИ-ПЛЕНЕРУ ДО “РОКУ ІВАНА ЛЕВИНСЬКОГО”)

Художня освіта покликана надати студентам наукові знання та практичні вміння, що в поєднанні з креативними здібностями дасть змогу отримати добре підготованого спеціаліста. Окрім суто раціональної складової (опановування знань методом вивчення дисциплін) є ще й інший підхід – ірраціональний (феноменологічний), що базується на розумінні оточення використовуючи інтуїцію та емоції. 

Використання контекстних графів для підтримки прийняття рішень у сфері працевлаштування

Врахування поточного контексту є важливою вимогою для систем, що ґрунтуються на знаннях. У статті розглянуто застосування контекстно-залежної підтримки прийняття рішень у сфері працевлаштування. Дослідження засноване на аналізі бізнес-процесів у сфері зайнятості, в результаті яких побудовано онтологію. Далі порівнюються моделі подання контексту та обираються моделі на основі онтології та графів для опрацювання контекстних знань. Удосконалено JDL модель із вказанням операцій опрацювання контексту. Для представлення контекстних знань області працевлаштування використано контекстні графи.

Структура та розвиток знання: закономірності пізнавального процесу

 Проаналізовано  структурні  та  процесуальні  закономірності  розвитку  знання  у  контексті  особливостей сучасного  розвитку  пізнання.  Розглянуто  структурні  компоненти  та  основні  трактування  процесуальних закономірностей розвитку знань. Простежується зв’язок між компонентами структури знання та закономірностями його історичного розвитку, з процесами утвердження постнекласичної науки і сучасної освіти. Автор висновує, що неприпустимо зводити знання до інформаційного та прагматичного компоненту діяльності людини.

ПЛАНУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ЗАХОДІВ З РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНЦІЙ ПРАЦІВНИКІВ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Розглянуто ефективність оцінювання компетенцій працівників підприємств. На основі запропонованих заходів розвитку компетенцій працівників в умовах обмеженого ресурсного забезпечення побудовано економіко-математичну модель, яка передбачає вирішення різноманітних проблем з підвищення рівня розвитку компетенцій працівників, що, свою чергою, впливає на рівень ефективності інноваційної діяльності підприємств.

Модернізація національної системи освіти у контексті сучасного євроінтеграційного поступу України

Аналізуються модернізаційні процеси національної системи освіти у контексті сучасного євроінтеграційного поступу України. На основі аналізу нормативно-правових документів та тематичної літератури визначено стратегічні цілі: всебічний розвиток освіти, посилення її впливу на економічне зростання і рівень життя населення, сприяння прискореному розвитку НТП, і насамперед фундаментальної науки, забезпечення соціальної функції держави через оптимізацію соціальних програм.

Методи опрацювання контексту в інтелектуальних системах

Для управління процесом набуття знань та ефективного їх використання в інтелектуальних системах використовують контекстозалежні методи. Проана¬лізовано різні визначення контексту та узагальнено його властивості для системи з агентом, що приймає рішення. Наведено порівняння формальних моделей подання та опрацювання контекстозалежних даних, а також методів логічного виведення та розумування в інтелектуальних системах, що враховують контекст. Проаналізовано використання контексту в системах із ситуаційною обізнаністю.

Проблема пізнання права: гносеологічні межі та можливості

У статті проаналізовано фундаментальну методологічну проблему права у контексті гносеологічних меж і можливостей пізнання права, зв’язку реалізації права з професійною культурою юриста, філософського осмислення правової реальності, єдності цінності та істини в праві, філософії злочину, соціальної справедливості як фундаментального принципу правознавства, людини в праві, історіографічних проблем філософії права, феномена європейського права.

Поняття "суспільство знань", його аналіз та оцінка

Проаналізовано  зміст  поняття  суспільство  знань  та  останніх  публікацій  на  цю  тему,  зокрема  доповідь 
ЮНЕСКО “До суспільств знань”. Автор піддає сумніву наукову коректність цього поняття: людина і суспільство 
не можуть бути редуковані до знання. Проте зазначено, що цей термін може виконати роль проективного поняття 
та сприяти дослідженню реальних тенденцій розвитку сучасного суспільства. 

Знання, цінності та людська гідність

Проаналізовано традиційну для філософії тему: співвідношення знання і цінностей. На основі такого розгляду запропоновано авторську версію не тільки тлумачення цінностей, а й їхній новий поділ, а саме: на дігнітивні иа валютативні цінності. Основними методами дослідження є системно-структурний аналіз та компаративний, а також феноменологічний аналіз.