Стрімкі процеси змін у суспільстві вимагають осмислених оцінок сучасного буття. Наявний у соціумі ситуативний критицизм конституює філософський наратив у площині дискурсивного осмислення багатовекторності методологічного аналізу і синтезу семантики комунікації. Така необхідність продиктована завданнями філософсько-правової науки, потребами стимулювання аналізу базових правових параметрів прогнозування закономірностей майбутнього розвитку суспільства, об’єднаного законами еволюції, які є загальноцивілізаційними для усього світу. Філософія права у своєму вимірі показова щодо освоєння буття вияву кризових елементів у ньому, способів їх подолання для спільноти, держави в епоху глобалізації і глокалізації.
Предмет дослідження сфокусовано на бутті-у-комунікації з доведенням, що правова екзистенція формується і реалізується засобами комунікації, які водночас впливають на саме буття. Це позначається на людський самосвідомості, суспільному житті. Втрата ціннісних орієнтирів буття або їхнє спотворення чи нігілістське ставлення до них з’являється на основі протиправної комунікації; протиправна комунікація руйнує традиції суспільства і права, оскільки буття -це «одночасна проблема роздумів і пошуку істини», а філософсько-правова праксеологія уособлює таке практичне спрямування, то висновкування охоплює у тому числі і проектування таких комунікативних актів, які концептуалізують саме буття-у-комунікації. Отже, суспільний смисл правової культури і духовності соціуму як частини природи людських взаємин має бути чуттєвим до змін на запит до прогресування.
1.Aarnio A. Who are we? Problems of social, cultural and legal identity. Problems of the philosophy of law. 2008-2009. T. VI–VII. Pp. 18–24. 2.A liberal version of social agreement theory. Fundamentals of Practical Philosophy. K., 2016. P. 165. 3.Melkov Yu. A. Reflections on the crisis of culture. Practical philosophy. 2004. № 1 (11). P. 82–94. 4.Mykoluk O. (2019). Negatives and Positives. Day. 2019, No. 220-221, November 29-30. P. 29. 5.Parsons T. On the Structure of Social Action (2000). URL: [https://socioline.ru/article/2009/01/13 [Accessed 27 Apr. 2020]. 6.Rogozha M. Indifference as a phenomenon of modern culture. Practical philosophy. 2004. № 1 (11). Pp. 76–81. 7.Philip de Lara. What's wrong with values? Why the principles of society become empty abstractions. URL: http://tyzhden.Ua/World/218615. 8Frank S. The Meaning of Life (1925). URL: https: // anchtik tigra.livejournal.com 10224.htlm [accessed 27 Apr. 2020]. 9.Hirohide Takinova. The justification of the universal welfare state in the age of globalization. On the subject of complex borders. Problems of the philosophy of law. 2006-2007 Vol. IV – V. P. 29. 10.Shamsha IV The category of being in Parmenides philosophy (2014). URL: [https://www.filosof.com.ua/jornel/M_72/Shamsha.pdf [accessed 25 Apr. 2020].11.Elina Aeriyan. Ethnic and political myth as a factor of opinion formation. PRZEGLĄD WSCHODNIOEUROPEJSKI VIII / l 2017: 161–172. URL: http://uwm.edu.pl/cbew/PW_2017_8_1.pdf. 2017, pp. 161. 12.Liudmila Baeva Values of Mediasphere and E-Culture «Przegląd Wschodnioeuropejski» («Восточноевропейское обозрение») PRZEGLĄD WSCHODNIOEUROPEJSKI VIII/l 2017: 173–184. URL: http://uwm.edu.pl/cbew/PW_2017_8_1.pdf. С. 177, 178. 13.Wolniewicz B. Filosofia і wartоści. Warszawa, 2018. 329 p.