Особливості становлення та розвитку англо-американської правової системи

У статті проводиться аналіз англо-американської правової системи. Аналізується теоретична і практична значущість наукового аналізу правових систем, зокрема англо-американської. Досліджується роль правових систем, їхня класифікація, основні риси сучасної англо-американської правової сім’ї, визначається основні її проблеми. Класифікація правових систем на національні й наднаціональні має своєю метою розкрити природу цього утворення, не замкненого в межах однієї держави. На правовій карті сучасного світу необхідно розрізняти правові системи національні (до складу яких можуть входити субнаціональні) й наднаціональні (міжнародні й релігійні), що існують, конкурують між собою й дотримуються міжнародного правопорядку. Причини різноманітності правових систем полягають перш за все в тому, що на їх форму і зміст впливають безпосередньо історичні традиції, умови виникнення і становлення конкретної держави і права, а також специфіка їх еволюції. Правові системи можуть виникати під дією одних історичних чинників, а вже трансформуватися під впливом інших, що вплинули на хід їх розвитку й функціонування. Також аналізується та порівнюється англо-американська правова сім’я з іншими правовими сім’ями, визначаються її переваги та недоліки. Дослідницький інтерес учених-правників до проблеми групування національних правових систем у сім’ї відповідно до їх спільних характеристик був одним із вагомих факторів виникнення порівняльного правознавства (на макрорівні) як такого. Еволюція правничої компаративістики впродовж ХХ-го сторіччя, збагачення порівняльноправової доктрини даними практики, виникнення нових правових систем, їх активна багатоаспектна взаємодія, взаємне зближення та віддалення, здійснення активних уніфікаційних заходів тощо завжди корелювали із способом постановки проблеми класифікації правових систем та рівнем наукової обгрунтованості підходів до її розв'язання. У цьому контексті результати класифікації мають не тільки пізнавально-дидактичну цінність, адже поглиблюють, збагачують уявлення про правову "мапу" світу, про генетичну спорідненість та, навпаки, несхожість певних правових систем, їх взаємозв'язок та взаємовплив тощо, але й практичну, оскільки опосередковують будь-який системний процес зближення правових систем, сприяючи уніфікації законодавства, уможливлюючи здійснення прогностичних оцінок щодо доцільності та ефективності рецепції того чи іншого правового засобую.