Літогенетичні аспекти формування нафтогазових систем у відкладах силуру Волино-Поділля

https://doi.org/10.23939/jgd2018.02.037
Надіслано: Вересень 11, 2018
1
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
2
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
3
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України

Мета. З’ясувати динаміку процесів катагенезу відкладів силуру в контексті формування нафтогазових систем. Методика. Методика включає літолого-фаціальний, мінералого-петрографічний, історико-катагенетичний та літофлюїдодинамічний аналізи. Результати. З’ясовано просторово-вікові особливості розвитку у відкладах силуру (профіль св. Ліщинська-1 – Перемишляни-1 – Балучин-1 – Олесько-1) карбонатного (банко-рифова фація), аргілітового (зовнішній та внутрішній шельф) та аргіліто-карбонатного (перехідні фації) комплексів. Вивчені основні післяседиментаційні перетворення порід глинистого комплексу, які полягають в утворенні кварцу, кальциту, піриту, а також формуванні каверн та тріщин, які у більшості випадків сполучаються тонкими каналами, формуючи єдину систему. Встановлено, що протягом палеозою та раннього мезозою режим катагенезу силурійських відкладів розглянутих структур був адекватним. У подальшому відбулася його диференціація, що зумовлено індивідуалізацією розвитку різних тектонічних блоків. На першому циклі катагенезу відклади силуру досягли температурних умов головної зони газоутворення. Осередок генерації вуглеводнів був розташований у західній частині перетину (район Ліщинської площі), а в межах зони вуглеводненагромадження локалізована низка резервуарів літогенетичного типу, формування яких відбулося на різних підетапах катагенезу. Основна фаза акумуляції вуглеводнів приурочена до пізньої крейди. В цей час у Ліщинсько-Перемишлянській ділянці існував вузол резервуарів різної морфології, генезису та часу утворення. Просторова суперпозиція цих резервуарів та наявність різноспрямованої системи тріщин зумовили формування єдиної флюїдної системи. В палеогені акумульовані поклади вуглеводнів зруйновані внаслідок прояву регіональної зони розущільнення. Вуглеводневі флюїди мігрували як по латералі, так по вертикалі з можливим їх нагромадженням у структурних чи літологічних пастках як у відкладах силуру, так і девону. Наукова новизна. Вперше визначена періодизація катагенезу силурійських відкладів, встановлена різниця режиму катагенезу на різних тектонічних структурах. Практична значущість. З’ясована стадійність міграції вуглеводневих флюїдів, історія формування резервуарів літогенетичної природи, що дозволило оцінити певні аспекти перспектив нафтогазоносності силурійського та суміжних осадових комплексів.

  1. Белоконь А. В. Применение технологии бассейнового моделирования для оценки нефтегазоносности глубокопогруженных отложений севера Западной Сибири / А. В. Белоконь // Новые идеи в геологии нефти и газа. Нефтегазоносные системы осадочных бассейнов: Материалы VIII Междунар. конф. к 60-летию каф. геологии и геохимии гор. ископаемых МГУ (Москва, 31 мая–2 июня 2005 г.). – М.: ГЕОС. – 2005. – С. 75–76.
  2. Вуглеводневі сполуки та вірогідний механізм газогенерації у перспективних на «сланцевий» газ відкладах силуру Львівського палеозойського прогину / [Наумко И. М., Куровец И. М., Зубик Н. И., Бацевич Н. В., Сахно Б. Э., Чепусенко П. С.] // Геодинаміка 2017. – №1(22). – С.26-41.
  3. Геологія верхньої крейди Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної області (геологічна палеоокеанографія, літогенез, породи-колектори і резервуари вуглеводнів, перспективи нафтогазоносності) / [В. П. Гнідець, К. Г. Григорчук, І. М. Куровець, С. С. Куровець, А. А. Приходько, І. І. Грицик, Л. В. Баландюк.]. CП ТзОВ «Полі», Львів, 2013. 160 с.
  4. Геолого-петрофізична характеристика басейнових дрібнозернистих порід силуру південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи / [І. М. Куровець, Д. М. Дригант, П. М. Чепіль, П. С. Чепусенко, А. І. Шира] // Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАНУкраїни. Вип. 3. 2010 С. 287–293.
  5. Григорчук К. Г. Особливості літофлюїдодинаміки ексфільтраційного катагенезу / К. Григорчук // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2010. – № 1 – С. 60–68
  6. Григорчук К. Г. Дискретне формування резервуарів «сланцевого» газу в ексфільтраційному катагенезі / К. Г. Григорчук, Ю. М. Сеньковський //Геодинаміка 2013. – № (14). – С. 61–68.
  7. Дмитриевский А. Н. Один из возможных механизмов восполнения запасов углеводородов / А. Н. Дмитриевский, Н. А. Белянкин, А. Н. Каракин // Докл. РАН. – 2007. – Т. 415, № 5. – С. 678–681.
  8. Дригант Д. М. Нижній і середній палеозой Волино-Подільської окраїни Східно-Європейської платформи та Передкарпатського прогину / Д. М. Дригант // Наук. зап. ДПМ НАН України. – 2000. – 15. – С. 24–129.
  9. Иванова А. В. Влияние геотектонических условий на формирование угленосных формаций Львовского и Преддобруджинского прогибов / А. В. Иванова // Геологічний журнал. –  2016. –  № 1 (354). – С. 36 –50. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2016.1.97284
  10. Карцев А. А. Гидрогеология нефтегазоносных бассейнов / А. А. Карцев, С. Б Вагин., В. М Матусевич. – М.: Недра., 1986. – 224 с.
  11. Кудельский А. В. Литогенез, проблемы гидрогеохимии и энергетики нефтегазоносных бассейнов / А. В. Кудельский // Литология и полезные ископаемые. – 1982. – № 5. – С. 101–116.
  12. Минский Н. А. Закономерности формирования поясов оптимальных коллекторов / Н. А. Минский. – М.: Недра. – 1972. – 295 с.
  13. Нетрадиційні джерела вуглеводнів України. Книга II. Західний нафтогазоносний регіон / [Ю. З. Крупський, І. М. Куровець, Ю. М. Сеньковський,та ін.].К.: «Ніка-Центр», 2013. – 396 с.
  14. Осадочные бассейны: методика изучения, строение и эволюция / (Под ред. Ю. Г. Леонова, Ю. А. Воложа) – М.: Научный мир, 2004. – 526 с.
  15. Сидорова В. А., Сафронова Т. П., Бурова Е. Г. Геохимические аспекты миграции углеводородных систем и современная тектоническая активность // Научно-прикладные аспекты геохимии нефти и газа. – М.: ИГИРГИ – 1991. – С. 100–105.
  16. Соколов Б.А. К созданию общей теории нефтегазоносности недр//Новые идеи в геологии и геохимии нефти и газа: Материалы VI Международной конференции. – М.: ГЕОС, 2002 – С.6-8.
  17. Юсупова И. Ф. Катагенные потери органического вещества пород как фактор геодинамической дестабилизации. / И. Ф. Юсупова, Л. А. Абукова, О. П. Абрамова // Новые идеи в геологии и геохимии нефти и газа: М-лы VII Межд. конф– М.: ГЕОС, 2005. – С. 500–502.
  18. Burial and exhumation of the western border of the Ukrainian Shield (Podolia): a multi‐disciplinary approach / [Schito, A., Andreucci, B., Aldega, L., Corrado, S., Di Paolo, L., Zattin, M., Szaniawski R., Jankowski L. Mazzoli, S.] // Basin Research, 2018, 30, 532-549. https://doi.org/10.1111/bre.12235
  19. Dixon S. A. Diagenesis and preservation of porosity in Norphlet formation, South Alabama / S. A. Dixon, B. M.Summers, K. C. Surdam // AAPG Bulletin. – V. 73, – № 6. – 1989. – P.707–728.
  20. Radkovets, N. (2015). The Silurian of south-western margin of the East European Platform (Ukraine, Moldova and Romania): lithofacies and palaeoenvironments. Geological Qurterly. 59, 1, 105–118.
    https://doi.org/10.7306/gq.1211
  21. Radkovets N. Silurian black shales of the Western Ukraine: petrography and mineralogy / N. Radkovets, J. Rauball, I. Iaremchuk // Estonian Journal of Earth Sciences. – V.66. – №3. – 2017. – Р.161–173. https://doi.org/10.3176/earth.2017.14
  22. Radkovets N. Burial and thermal history modelling of the Ediacaran succession in Western and SW Ukraine and Moldova / N. Radkovets, P. Kosakowski, J. Rauball, Zakrzewski A. // Journal of Petroleum Geology. – V.41. – №1– 2018 – Р.85–106. https://doi.org/10.1111/jpg.12694
  23. Środon J. Thermal history of Lower Paleozoic rocks on the Peri-Tornquist margin of the East European craton (Podolia, Ukraine) inferred from combined XRD, K-Ar and AFT data / J. Środon, M. Paszkowsky, D. Drygant, A. Anczkiewicz, M. Banaś // Clays and Clay Minerals. –V. 61. – No. 2. – 2013– Р. 107–132. https://doi.org/10.1346/CCMN.2013.0610209